Рішення № 13488270, 10.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр.Волі, 54а, м.Луцьк, 43010. тел./факс 72-41-20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р.

Справа № 08/7-93. за позовом Приватного підприємтва "Агенство нерухомості "Добробут", м. Луцьк

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про визнання договору дійсним

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Туз С.О. - представник (дов. від 16.07.2009р.)

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець, ОСОБА_3 - представник (дов. від 06.01.2011р.)

Суть спору: приватне підприємство "Агенство нерухомості "Добробут" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом про визнання дійсним укладеного з відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нерухомого майна №15/12 від 15.12.2010р.

Ухвалою господарського суду від 29.12.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача надавши для огляду витребувані судом оригінали документів, з підстав, викладених у позовній заяві, предявлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному обємі, визнати дійсним укладений між сторонами договір купівлі-продажу нерухомого майна №15/12 від 15.12.2010р.

Підприємець ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні предявлений позов визнали, підтвердивши при цьому факт укладення з приватним підприємством "Агенство нерухомості "Добробут" договору купівлі-продажу та проведення позивачем повних розрахунків, спрямованих на оплату вартості відчуженого обєкту нерухомості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк (Свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності Серії В00 №НОМЕР_2 від 10.07.2004р.) та приватним підприємством "Агенство нерухомості "Добробут", м. Луцьк було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за №15/12.

У відповідності до умов зазначеного договору фізична особа-підприємець ОСОБА_1, будучи власником незавершеної будівництвом нежитлової будівлі (договір купівлі-продажу від 25.04.2006р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №593 та зареєстрований КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 26.05.2006р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим №14510602 та договір купівлі-продажу від 29.12.2005р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №5248 та зареєстрований КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 09.02.2006р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим №13397556 а.с. 18-21) зобовязався продати та передати у власність приватному підприємству "Агенство нерухомості "Добробут" обєкт нерухомого майна незавершене будівництво нежитлової будівлі загальною площею 111,8 кв.м. (№№ приміщень з 2-1 по 2-3), розташоване за адресою: АДРЕСА_2, (ступінь будівельної готовності 22%, а підприємство "Агенство нерухомості "Добробут", в свою чергу, прийняти зазначений обєкт нерухомого майна та оплатити вартість останнього у встановленому договором порядку та розмірі (згідно з п. 2.1 договору від 15.12.2010р. вартість обєкту відчуження склала 5900 грн.)

Наданими на вимогу суду підприємцем ОСОБА_1 витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №№29938973, 29938996 від 06.01.2011р. (а.с. 23-26) підтверджується, що на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна за №15/12 та станом на 06.01.2011р. у реєстрі прав власності на обєкти нерухомого майна записи відносно заборон (арешту) відчуженого згідно зазначеної угоди нерухомого майна незавершеного будівництва нежитлової будівлі загальною площею 111,8 кв.м. (№№ приміщень з 2-1 по 2-3), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, були відсутні.

Пунктами 2.1, 2.2 договору було визначено, що представник покупця до укладення між сторонами даної угоди, сплатив, а продавець отримав кошти в розмірі 5900 грн., а також своїм підписом підтвердив факт повних розрахунків за продане майно і відсутність щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру.

Дію стосовно виконання умов договору купівлі-продажу та проведення належних розрахунків по оплаті обєкту нерухомості сторонами було оформлено шляхом виписки ПП "Агентсво нерухомості "Добробут" прибуткового касового ордеру №36 від 15.12.2010р. на суму 5900 грн. (квитанція до касового ордеру №36 а.с. 10).

На підставі акту приймання-передачі від 15.12.2010р. (а.с. 9) підприємцем ОСОБА_1 було передано, а приватним підприємством "Агенство нерухомості "Добробут" прийнято придбаний останнім у відповідності до угоди від 15.12.2010р. №15/12 обєкт нерухомості.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, а згідно ст. 147 Господарського кодексу, майнові права субєктів господарювання захищаються законом.

Згідно положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Цивільним законодавством (ст. 627 ЦК України) передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена угода спрямована на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця, виступає юридичною підставою виникнення права власності іншої сторони за угодою на придбаний згідно договору обєкт.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну угоди, недосягнення сторонами згоди щодо цих істотних умов, незважаючи на визначення останніми всіх інших можливих істотних умов (про строк, місце, спосіб виконання і т.п.) тягне за собою визнання цієї угоди неукладеною.

Судом встановлено, що сторонами за договором купівлі-продажу №15/12 від 15.12.2010р. поряд із зазначенням в угоді умов щодо строків, місця та способу її виконання, положень щодо порядку проведення розрахунків за придбаний обєкт та порядку передачі останнього у власність покупця, було визначено і всі необхідні при цьому обовязкові істотні умови договору купівлі-продажу умови щодо предмету договору (його складу, особливостей, місце знаходження і т.п.) та ціни договору купівлі-продажу (в даному випадку, вартості обєкту відчуження).

Зазначений договір між сторонами було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства України, угода предметом судових розглядів не була, в судовому порядку недійсною та неукладеною не визнавалась, у звязку з чим у суду відсутні будь-які підстави вважати договір купівлі-продажу недійсним. Вимоги приватного підприємства "Агенство нерухомості "Добробут" ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

За змістом ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу, в тому числі іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

16.12.2010р. приватним підприємством "Агенство нерухомості "Добробут" на адресу підприємця ОСОБА_1 було направлено лист за №16/12/10 (а.с. 11) з проханням нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.2010р. №15/12.

Листом від 20.12.2010р. (а.с. 12) підприємець ОСОБА_1 відмовив ПП "Агенство нерухомості "Добробут" у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу з підстав скрутного матеріального становища та відсутності коштів, необхідних для вчинення цієї дії.

Разом з тим, у відповідності до ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В даному випадку мають місце усі обставини, необхідні та достатні для визнання договору купівлі-продажу №15/12 від 15 грудня 2010 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк та приватним підприємством "Агенство нерухомості "Добробут", м. Луцьк, дійсним в судовому порядку. Так, між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, що вбачається із тексту самого договору, підписаного кожною із сторін, на час розгляду справи господарським судом відбулось повне виконання умов договору шляхом сплати 5900 грн. вартості відчуженого обєкту нерухомості, прийняття цих коштів відповідачем, передачею нерухомого майна продавцем покупцю.

У відповідності до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, виступає визнання права.

Захищаючи право субєкта господарювання приватне підприємство "Агенство нерухомості "Добробут" звернулось до суду з позовною заявою про визнання укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу дійсним і господарський суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Беручи до уваги заявлене представником позивача в судовому засіданні клопотання (а.с. 17), суд вважає, що витрати, повязані з поданням позову до суду та розглядом справи в суді, слід віднести на приватне підприємство "Агенство нерухомості "Добробут".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 220, 626, 627, 629, 655-657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Укладений 15 грудня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та приватним підприємством "Агенство нерухомості "Добробут" (м. Луцьк, пр. Соборності, 30, код ЄДРПОУ 35495156) договір купівлі-продажу нерухомого майна за №15/12 визнати дійсним.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

10.01.11