Ухвала суду № 134882468, 02.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2844/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р. ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Секереш Миколи Миколайовича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Служба відновлення інфраструктури у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Секереш М.М., Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Служба відновлення інфраструктури у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Нормами статті 160 КАС України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачами у справі зазначено Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, з вказівкою на адресу у м. Ужгород, а також інспектора поліції.

Відповідно до Постанови КАС ВС від 26.12.2019 №724/716/16-а (К/9901/12750/18), у справі про оскарження дій посадової особи, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Тому, УПП в Закарпатській області ДПП та інспектор, який виніс постанову, яких позивач зазначив як відповідачів за даним позовом, не є належним відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції» затвердженого Наказом НП України №73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки, печатку.

Відповідно до структури Департаменту патрульної поліції (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) до структури входить територіальний підрозділ Управління патрульної поліції в Закарпатській області.

Таким чином, відповідно до п. 9 розділу V Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції 06 листопада 2015 року №73 Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і може виступати від власного імені в суді.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17 було викладено наступну позицію щодо застосування положень про сплату судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році дорівнює 665.6 грн.

Позивачем до позовної заяви було додано квитанцію ID 2207-2172-7549-7047 від 20.02.2026 на суму 665.6 грн.

Однак, дослідивши квитанцію ID 2207-2172-7549-7047 від 20.02.2026 суддя вважає, що врахувати її як належний доказ сплати судового збору не можливо з огляду на наступне.

Згідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.

При перевірці квитанції ID 2207-2172-7549-7047 від 20.02.2026 на суму 665.6 грн. про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було сплачено вказану суму на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, який призначений для добровільної сплати боржниками судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави в гривнях.

Отже, надана позивачем квитанція ID 2207-2172-7549-7047 від 20.02.2026 не підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку за подання позовної заяви до суду, що свідчить про подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ч. 3 ст. 161 КАС України.

У відповідності до приписів ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного приходжу до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме зазначити у позові для участі у справі лише належного відповідача та направити для нього копію позову з доданими документами, сплатити судовий збір у розмірі 665.6 (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.) гривень на відповідний рахунок за подання позовної заяви до суду. На підтвердження оплати судового збору необхідно надати квитанцію про оплату.

Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст.ст.160-161, 169 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Секереш Миколи Миколайовича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Служба відновлення інфраструктури у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків, що не може перевищувати трьох днів з дня отримання копії ухвали та роз`яснити, що в разі не усунення недоліків адміністративного позову, він буде повернутий.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Р. Деметрадзе