Рішення № 134882282, 17.03.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/108/26

Провадження № 2/302/185/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє Памірський М.А., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31130 грн 00 коп,-

В С Т А Н О В И В:

28.01.2026 року позивач подав суду вищенаведений позов, який обґрунтував таким. 10.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (скорочене найменування ТОВ «БІЗПОЗИКА») та ОСОБА_1 укладено Договір № 529004-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яку ним було вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за договором № 529004-КС-001 про надання кредиту в розмірі 31 130,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 12 430,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 2 200,00 грн. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідачки вищенаведену суму заборгованості та судовий збір.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.01.2026 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; постановлено розгляд справи здійснювати в змішаній формі та витребувати в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Відповідачці надіслано ухвалу про відкриття провадження в справі на адресу місця її реєстрації проживання, однак ухвала повернулася до суду 09.02.2026 року з причини «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому про зміну місця проживання відповідачка суд не повідомляла. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, у матеріалах справи також відсутні. Таким чином, ухвала суду вважається врученою відповідачці. Відзив на позовну заяву станом 17.03.2026 року ОСОБА_1 не подала, строк для подачі такого сплив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

10.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір №529004-КС-001 про надання кредиту. Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-7596. Сторони в договорі обумовили наступне:

- Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 11 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі - Правила) (п.2.1 договору);

- строк, на який надається Кредит: 16 тижнів (п.2.3 договору);

- стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (п.2.4 договору);

- комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія): 2 200,00 грн (2.5 договору);

- строк дії Договору: до 30.06.2025 року (п.2.8 договору);

- дата видачі Кредиту 10.03.2025 (п.2.13 договору);

- позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування Кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до Договору. У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування Процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення Строку кредитування за цим Договором (п.4.2 договору);

- позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою починаючи з першого для користування Кредитом. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована (п.10.2 договору).

Згідно з підтвердженням від ТОВ «ПрофітГід» у рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції - 6a05e9f1-fdcc-11ef-b90e-000c29d57ed2_1; платник - ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код ЄДРПОУ 41084239; номер транзакції - 44162-39966-63454; дата/час здійснення переказу - 10.03.2025 року о 18:26; сума переказу - 11000.00 грн; номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_1 ; призначення переказу перерахунок коштiв ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з кредитним договором №529004-КС-001 від 10.03.2025.

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04.02.2026 року №20.1.0.0.0/7-260202/76045-БТ на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у банку емітовано карту № НОМЕР_3 .

Згідно з випискою за період 10.03.2025-30.06.2025, надана АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на карту № НОМЕР_4 10.03.2025 року надійшли кошти в сумі 11000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 529004-КС-001 від 10.03.2025 відповідачка має заборгованість станом на 06.01.2026 року за зазначеним договором у розмірі 31 130 грн, яка складається з тіла кредиту - 11 000 грн, відсотків за користування кредитом - 12 430 грн (нараховані з 10.03.2025 по 30.06.2025 у розмірі 1 %), комісії 2200 грн, заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 500 грн.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечує наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «БІЗПОЗИКА», натомість позивач довів існування між сторонами кредитних зобов`язань, зокрема підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.

Таким чином, заборгованість відповідачки за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 11 000 грн, процентами за користування кредитними коштами в розмірі 12430 грн та комісією за видачу кредиту 2200 грн є доведеною, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 5500 грн, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідачка звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 82,33 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2191 грн 95 коп (2662 грн 40 коп х 82,33 % = 2191 грн 95 коп).

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 529004-КС-001 про надання кредиту від 10.03.2025 року в розмірі 25630 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2191 грн 95 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 17.03.2026.

Суддя В. П. Кривка