Ухвала суду № 134881390, 16.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20226/25

Провадження № 2/638/3374/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Штих Т. В., за участю секретаря судового засідання Черкашиної А. П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

АТ «Комерційний банк «Глобус» звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останньої заборгованість за Договором про надання комплексу послуг з банківського обслуговування від 07.06.2021 в розмірі 21 743,81 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

28.11.2025 від представника позивача надійшла заява закриття провадження у справі, а також просив стягнути судові витрати та витрати на правничу допомогу з відповідачки в повному обсязі. Надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила відмовити у задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Дослідивши заяву про відмову від позову та матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки позивач відповідно до положень ст. ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.

Згідно з ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У поданій заяві про відмову від позову представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме 3028,00 грн. сплаченого судового збору та 7500,00 гривень за надання правничої допомоги.

Відповідачка подала заяву в якій просила відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу через необґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 14 жовтня 2025 року, остаточно відповідачка розрахувалась з позивачем 07 листопада 2025 року, тобто після пред`явлення позову до суду, тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь позивача.

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн не є повною мірою обґрунтованою та не відповідає критерію розумності, зокрема враховуючи, що фактично розгляд справи проводився в спрощеному провадженні, визнання відповідачем позову.

А тому, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, враховуючи характер виконаної роботи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичне відшкодування суми боргу, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі підлягають частковому задоволенню в розмірі 2000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що позивач відмовився від позову, а суд прийняв таку відмову, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а решту 50 відсотків судового збору стягнути на його користь з відповідача згідно з приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

У Х В А Л И В:

Прийняти відмову позивача від позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний бану «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити у зв`язку із відмовою позивача від позову.

Повернути Акціонерному товариству «Комерційний банк «Глобус» (ЄДРПОУ 35591059, адреса місцезнаходження: м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 29 вересня 2025 року згідно з платіжною інструкцією № 4 в сумі 3028,00 грн, тобто в розмірі 1514,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (ЄДРПОУ 35591059, адреса місцезнаходження: м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5) сплачену суму судового збору у розмірі 1514,00 гривень та 2000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т. В. Штих