Рішення № 13487920, 19.01.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 січня 2011 р.

Справа 8/14-10

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМА ТЕХ" (код ЄДРПОУ 36433876, місцезнаходження: 74823, Херсонська область, смт. Любимівка, вул. Краснофлотська, 33, поштова адреса 54042,м. Миколаїв,вул. Олійника,буд.24/3,кв.19);

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" (код ЄДРПОУ 31414911, (21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе , 26)

про стягнення 135 464, 31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : Радонова Т.Ю. - за довіреністю

від відповідача : Сидоров П.В. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРМА ТЕХ" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення 135 464, 31 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро".

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

08.10.10 р. між ТОВ «Форма Тех»(позивач) та ТОВ «Віойл-Агро»(відповідач) укладено договір № 1031-21009081651, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар у кількості 39, 841 т на загальну суму 133 965 грн.. Відповідно до п.3.2. договору обов’язок оплати поставленого товару настав для відповідача 14.10.10 р.. Відповідач оплату не здійснив, внаслідок чого заборгував позивачу 133 965 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу розмір процентів за користування чужими коштами в розмірі 1 080,90 грн., 3-х відсотків річних в розмірі 418,41 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив, що строк оплати товару у відповідності з умовами договору,на час звернення до суду ще не настав (а.с.31-34).

30.11.10 р. представником позивача подано до суду письмові пояснення № 145 від 22.11.10 р., в яких вказано ,що позивачем були надані відповідачу всі документи, передбачені п.2.4 та п.8.7. договору (а.с.58-59).

Ухвалою суду від 01.12.10 р. відкладено розгляд справи № 8/14-10 з призначенням судового засідання на 29.12.10 р..

27.12.10 р. представником позивача подано до суду письмові пояснення № 158 від 23.12.10 р. на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2010р.. Позивачем до пояснення додано доказ відправки 24.12.2010р. відповідачу рахунків-фактур №СФ-0000404 від 09.09.2010р. та №СФ-0000404 від 23.12.2010р.,а також копій договорів поставок, копії податкової накладної за вересень 2010р. - 24.12.2010р..В поясненні позивач вказав наступне: виконання ним вимог п.2.4 договору, підтверджується підписом довіреної особи відповідача на документах при отритманні товару; п.8.7 договору не застосовуться до осіб/підприємств з якими були укладені аналогічні договори на протязі пів року до дати укладення цього договору, а такі договори укладалися 05.03.2010р.,09.04.2010р.,28.04.2010р.,07.05.2010р.,11.06.2010р.,18.06.2010р.,15.06.2010р. та були оплачені відповідачем,що стверджується довідкою ПАТ «КБ «Хрещатик»(а.с.70-73) (копії договорів додаються а.с.90-97).

В судовому засіданні 29.12.10 р. представник позивача підтримав доводи викладені у письмових поясненнях за вих. № 145 від 22.11.10 р. та № 158 від 23.12.10 р.. Представник відповідача підтвердив, що документи передбачені п.2.4. договору від 08.09.10 р. відповідач отримав, а рахунок-фактуру надісланий 24.12.2010 р. не отримували, а також підтримує доводи викладені у додаткових запереченнях за вих. № 29/12-10 від 29.12.10 р..

В судовому засіданні 29.12.10 р. за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 19.01.10 р. та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судове засідання 19.01.11 р. з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові, а також надав доказ вручення 12.01.2011р. відповідачеві рахунку-фактури .

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що на момент подачі позову у відповідача не було підстав для оплати товару і заперечив щодо стягнення штрафних санкцій й судових витрат.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

08.09.10 р. між ТОВ «Форма Тех»(постачальник) та ТОВ «Віойл-Агро»(покупець) укладено договір поставки №1031-21009081651. Договором передбачено наступне: постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає по якості ДСТУ 7011 2009 та з урахуванням вимог пункту 2.6 даного договору, надалі «товар», у кількості 100 000 т +/- 5.00% за вибором покупця у заліковій вазі за ціною 3 500,00 грн. за одиницю товару на загальну суму 350 000 грн., ціна товару визначена сторонами договору є звичайною (п.1.1.); товар за даним договором поставляється покупцю партіями на умовах ЕХWфранко-склад ПАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат»за адресою м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 (п.2.1.); поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін до 10.09.10 р. включно, моментом поставки є дата зарахування товару на картку ТОВ «Віойл-Агро»(п.2.2.); разом з товаром постачальник надає покупцю товарно-транспортні накладні, накладні на товар (оригінал) з зазначенням фізичної та залікової ваги, податкову накладну (оригінал), документ, що підтверджує те, що товар пройшов експертизу і вважається вільним від шкідливих організмів, що є карантинними (п.2.4.); право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту передачі товару покупцю на умовах п.2.1. даного договору (п.2.5.); покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.1.); оплата за товар здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п.2.4. та 8.7. даного договору (п.3.2.); сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, передбачених даним договором відповідно до чинного законодавства України (п.5.1.); постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення термінів поставки товару сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,2% за кожний день прострочки від вартості непоставленого (недопоставленого) товару, якщо термін прострочки перевищує 3 календарних дні, крім неустойки, сплачується штраф в розмірі _ % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару (п.5.2.); покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну оплати товару несе відповідальність відповідно до чинного законодавства (п.5.3.); при ненаданні документів вказаних в п.8.7 та/або п.8.1.2 покупець має право притримати оплату за товар в розмірі 20% до моменту надання зазначених документів (п.5.10.); даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.7.2.); суми ПДВ, що вказані в податкових накладних, які видаються постачальником покупцю, сторони зобов’язані відображати в податкових зобов’язаннях декларацій по ПДВ постачальника у тому звітному періоді, в якому виписані такі відповідні накладні, крім того у встановлені строки постачальник зобов’язується подавати в податкові органи декларації по ПДВ, та на вимогу покупця постачальник зобов’язаний надавати покупцю докази виконання даного пункту (копії податкових накладних, завірених печаткою постачальника, на кількість товару, обумовлену даним договором, які були надані постачальнику особами, в яких він придбав товар,тощо)(п.8.1.2.); при укладені цього договору постачальник зобов’язується надати покупцю наступні документи: копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, копія довідки з ЄДРПОУ, копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, витяг із Статуту підприємства, де вказані керівник та засновники, а також обмеження керівника на підписання документів, у випадку наявності обмежень керівника на підписання документів, що стосуються даного договору, надати копію довіреності, що дозволяє підписання необхідних документів, довідка про відсутність податкової заборгованості по податкам і зборам з датою видачі не пізніше 30 днів (для осіб які не є товаровиробниками), наказ про вступ в обов’язки керівника постачальника та протокол про його призначення.Зазначений пункт договору не застосовується до осіб/підприємств, з якими було укладено аналогічний договір на протязі пів року до укладення цього договору, і які вже надали вищевказані документи, за умови, що документи не зазнали змін (п.8.7.).

На виконання вимог договору, позивач передав, а відповідач, через представника, що діяв за довіреністю серії ВІА № 4158 від 08.09.10 р., прийняв товар у кількості 39,841 т на загальну суму 133 965 грн., що стверджується видатковою накладною № РН-0000308 від 09.09.10 р., податковою накладною № 459 від 09.09.10 р., товарно-транспортними накладними № 01АА від 08.09.10 р. та № 931050 від 08.09.10 р. (а.с.13-19).

Свої зобов'язання по оплаті товару відповідач не виконав.

23.09.2010 р., з метою досудового урегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 107 від 23.09.2010 р. з проханням здійснити оплату поставленого товару на суму 133 965 грн. в т.ч. ПДВ та сплатити проценти за користування чужими коштами на рівні облікової ставки НБУ за період з 14.09.10 р. до дня відповідного платежу.

У відповіді б/н від 12.10.10 р. на претензію відповідач повідомив , що термін оплати товару, у відповідності з умовами договору, ще не настав в зв’язку ненаданням позивачем документів визначених в договорі (а.с.38-40).

Згідно наданих позивачем письмових розрахунків відповідачеві нараховано до стягнення проценти за користування чужими коштами за період з 14.09.10 р. по 21.10.10 р. в розмірі 1 080,90 грн. та 3% річних в розмірі 418,41 грн., розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 133 965 грн.. Всього з відповідача належить стягнути 135 464,31 грн. (а.с.10).

14.01.2011р. від позивача на адресу суду надішла копія довідки ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва №32/9/24-009 від 05.01.2011р. про відсутність заборгованості ТОВ "Форма-Тех" станом на момент укладення договору поставки №1031-21009081651 від 08.09.2010р. та докази направлення цієї довідки з супровідним листом - 10.01.2011р. на адресу ТОВ "Віойл-Агро" (а.с.106-111).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов задовленню не підлягає з наступних підстав.

Сторони вільні в укладені договору та на власний розсуд визначають та погоджують його умови(пункти) , які в подальшому є обов"язковими для виконання ними. Пунктом 3.2 договору поставки від 08.09.10р. передбачено що оплата за товар здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п.2.4. та п.8.7. даного договору.В ході розгляду справи представники сторін підтвердили той факт, що документи передбачені п.2.4 договору були отримані при підписанні видаткової накладної №РН-0000308 від 09.09.2010р., хоча належні докази цьому сторони не надали. Документи вказані в п.8.7 договору від 08.09.2010р. відповідно до ч.2 п.8.7 не повинні були надаватися,оскільки вони надавалися при укладенні між цими самими сторонами договорів №1031-21006161074 від 15.06.2010р., №1031-21006181089 від 18.06.2010р., окрім довідки про відсутність податкової заборгованості по податкам і зборам з датою видачі не пізніше 30 днів до укладення договору.Копія такої довідки була направлена відповідачу вже в ході розгляду справи - 10.01.2011р.,але відповідно до п.5.10 договору факт ненадання цієї довідки міг слугуваати лише підставою для притримання оплати за товар в розмірі 20% від загального розміру платежу.Відповідач під час розгляду справи заперечив отримання від відповідача рахунку-фактури, а позивач надав докази його відправки на адресу відповідача 24.12.2010р.(а.с.83) та вручення лише 12.01.2011р..Зазначені вище обставини переконують суд в тому, що позивач не довів у встановленому законом порядку факт належного та своєчасного виконання п.3.2 договору до часу звернення до суду, а за таких обставин у відповідачу на той були відсутні підстави до оплати товару.Отже в задоволенні позову слід відмовити з покладенням судових витрат на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.Відмова в задоволенні даного позову не перешкоджає позивчеві у зверненні за судовим захистому у випадку невиконання в подальшому відповідачем обов"язків по сплаті коштів за товар отриманий на підставі договору поставки №1031-21009081651 від 08.09.2010р..

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4,32-34,43,85-86,115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМА ТЕХ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" про стягнення 135 464, 31 грн. .

Суддя Грабик В.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи