Рішення № 134878917, 09.03.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/2414/25

Провадження № 2/379/253/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Разгуляєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Іннова Нова» заборгованість за договором позики №8021000525 від 01.05.2025 року у розмірі 30523,35 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що між відповідачем та ТОВ «Іннова Фінанс», який з 08.09.2025 змінив назву на ТОВ «Іннова -Нова» було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8021000525 у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3,11,12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору позики позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі: 6 500 грн 00 коп шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п.4.1-4.2. та 4.4. цього договору, його додатків. Позивач свої зобов`язання виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 6500 грн. Відповідач умови договору не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 30523,35 грн, з яких 6500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11023,35 грн -заборгованість за процентами, 13000,00 грн - неустойка за кожен день прострочення повернення позики або прострочення сплати процентів у строки. Відповідачем проведено часткову оплату за договором на загальну суму 4875,00 грн. з якої погашено проценти нараховані до 24.12.2025 за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00%.

До цього часу умови договору відповідачем не виконані, кредит та відсотки за користування коштами не повернуті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.

02.01.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання та одночасно задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, що становлять банківську таємницю від банка емітента АТ КБ «Приват Банк».

Витребувані судом докази надійшли 19.01.2026.

30 січня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача - адвоката Скользнєвої В.В. в якому зазначено, що 16.01.2026 року представник відповідача отримала доступ до матеріалів електронної справи №379/2414/25 в системі «Електронний суд» та ознайомилась з ними. У поданому до суду відзиві представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Щодо дострокового стягнення боргу за договором: спірний кредитний договір № 8021000525 було укладено 01.05.2025. Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору, строк дії договору 360 днів. Отже, строк дії кредитного договору спливає 26.04.2026 включно. Позивач звернувся до суду із відповідною позовною заявою 30.12.2025. Відповідно до п. 6.4. у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається в Особистий кабінет Позичальника та/або у вигляді електронного листа на електронну адресу Позичальника, зазначену в Договорі (або окремо надану Позичальником Товариству) та/або шляхом СМС-повідомлення на номер телефону Позичальника зазначений в Договорі або в його Особистому кабінеті та/або відправки повідомлення в Месенджер та/або шляхом направлення повідомлення в спосіб передбачений цим пунктом Договору на додаткові контактні дані Позичальника, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Позичальником або зазначені ним в Особистому кабінеті). Моментом отримання Позичальником повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В матеріалах справи відсутні докази отримання досудової вимоги Відповідачем. Також відсутній трек-номер листа за яким можна б було встановити чи дійсно був той лист направлений. Кредитодавець міг набути право дострокового стягнення заборгованості за кредитом, тобто на зміну строку остаточного повернення кредиту, виключно у випадку вручення Позичальнику відповідної! вимоги Кредитодавця, однак, докази надіслання та отримання ОСОБА_1 відповідної вимоги у матеріалах справи відсутні, а відтак, право дострокового стягнення заборгованості за кредитом не виникло. Також, представник відповідача зазначив, що відповідач чітко усвідомлював необхідність повернення коштів та мав намір в повній мірі виплатити заборгованість в межах строку кредитування. На підтвердження цього, ним здійснювались проплати за договором. Разом з тим, представник відповідача заперечує проти заявленого до стягнення розміру заборгованості. Вказує на те, що Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" 2120-ІХ від 15.03.2022 року набрав законної сили 17.03.2022 року, відтак з 17.03.2022 року позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а саме щодо сплати неустойки у розмірі 13 000 грн. З урахуванням наведеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю та стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн (а.с.143-151).

Відповідь на відзив від представника позивача до суду не надходила.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник в судове не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 01 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8021000525 у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3,11,12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до договору позики позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі: 6500,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1. цього договору, його додатків.

Позика надана на наступних умовах: Тип кредиту: кредит; строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту та нараховуються на суму виданого кредиту за цим договором у день надання кредиту (а.с.15-37).

Додатком № 1 до договору про надання грошових коштів у кредит № 8021000525 від 01.05.2023 є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику (а.с.38-40).

Кредитний договір № 8021000525 підписаний одноразовим ідентифікатором 1996 надісланий на номер телефону НОМЕР_2 вказаний у кредитному договорі відповідачем (а.с.41).

Аналогічні умови кредитування визначені й в паспорті споживчого кредиту (а.с.44 -49).

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №20209-1354-213339070, 01.05.2025 платником ТОВ «Іннова Фінанс» було перераховано кошти в сумі 6500.00 грн.; призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс», отримувач: ОСОБА_1 . ІД операції: 1599713321 (а.с.79).

Відповідно до розрахунку, станом на 24.12.2025 року, заборгованість відповідача перед позивачем складає 30523,35 грн., з яких: 6500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 11023,35 грн заборгованість за процентами; 13000,00 грн неустойка. Загальна сума сплачених коштів позичальником 4875,00 грн. (а.с.50-58).

На виконання ухвали суду представником АТ КБ «Приват Банк» надано витребувану інформацію, якою підтверджено факт випуску картки НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , надано виписку по рахунку за зазначений період та іншу інформацію, що підтверджує факт зарахування коштів на картковий рахунок відповідача кредитних коштів у розмірі 6500,00 грн. 01.05.2025 (а.с.130- 131).

На підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «Іннова Фінанс» на «Іннова-Нова», - у зв`язку із чим 08.09.2025 відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Так, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму і є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Отже, якщо форма договору електронна, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Дана позиція висловлена в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВС від 12.01.2021р. по справі № 524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Як вбачається із матеріалів справи, у договорі про надання грошових коштів у кредит № 8021000525 від 01.05.2025р. відповідач вказав своє ім`я, паспортні дані, ідентифікаційний номер, номер карткового рахунку, місце проживання, номер телефона та електронну пошту, а також смс з кодом, що свідчить про використання одноразового ідентифікатора при здійсненні підпису стороною кредитного договору, зокрема, здійснення підпису ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо дострокового стягнення боргу за договором суд зазначає наступне: кредитний договір № 8021000525 між позивачем та відповідачем було укладено 01.05.2025. Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору, строк дії договору 360 днів. Отже, строк дії кредитного договору спливає 26.04.2026 включно.

Розрахунок заборгованості за договором свідчить про те, що під час дії договору мало місце прострочення сплати позичальником чергових платежів по кредиту та процентів за користування кредитом в рамках укладеного кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч.ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 11, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Вищевказані положення Закону України «Про споживче кредитування» знайшли своє відображення у п. 6.4. розділу 6 Договору про надання грошових коштів у кредит №8021000525 від 01.05.2025р.

Твердження представника відповідача про те, що позивачем не дотримано законодавчо визначений порядок дострокового повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав суд до уваги не приймає та відхиляє як безпідставні та недоведені.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою у розмірі 13000,00 грн слід зазначити таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

ТОВ «Іннова Нова» просить стягнути із ОСОБА_1 неустойку за невиконання зобов`язання за кредитним договором у розмірі 13000,00 грн, проте на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплатити неустойку та комісію на користь кредитодавця на період дії воєнного стану в Україні, з 24 лютого 2022 року, отже відсутні підстави для задоволення позову в цій частині та стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 13000,00 грн.

Враховуючи викладене, перевіривши надані позивачем докази, позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 17523,35грн, що складається із: 6500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11023,35 грн - заборгованість за процентами.

Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позичальником порушено встановлений договором обов`язок повернути кредит та сплатити проценти, а тому позикодавець правомірно звернувся з позовом про стягнення суми кредитної заборгованості з відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме, в розмірі 1390,10 грн. (17523,35*2422,40/30523,35).

Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Відповідно до ч. 5ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іннова Нова» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2870,48,48 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 525-527, 530, 612, 625, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за кредитним договором № 8021000525 від 01.05.2025 у розмірі 17523,35 грн., що складається із:

- 6500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 11023,35 грн - заборгованість за процентами.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» судовий збір у розмірі 1390,70 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2870,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова», адреса місця знаходження: вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс, 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 16 березня 2026.

Головуючий: Разгуляєва О.В.