Вирок № 134878681, 17.03.2026, Вишгородський районний суд Київської області

17.03.2026 Справа № 363/648/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2022 року за №12022111150000689 відносно:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Димер, Вишгородського району, Київської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Димер, Вишгородського району, Київської області, громадянина України, українця, працюючого водієм лабораторного центру КХПЦС Київської області, Вишгородського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений час, але не пізніше 28.06.2022 року, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, також ст. ст. 2, 3, 4, 9, 10 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 року за №761, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не звернувшись та не отримавши в компетентних державних органах будь-якого спеціального на те дозволу (лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, чи іншого дозвільного документу), достовірно знаючи, що на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, росте деревина, а саме дерева породи «дуб звичайний», запропонував своєму сину ОСОБА_6 здійснити незаконну порубку дерев породи «дуб звичайний» на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, а також перевезти вказану вище деревину до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого продажу. На що ОСОБА_6 погодився, усвідомлюючи при цьому злочинну спрямованість умислу ОСОБА_5 на незаконну порубку дерев та перевезення незаконно зрубаних дерев.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.06.2022 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на виконання усної домовленості між собою, на автомобілі марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який фактично належить ОСОБА_5 та зареєстрований за ОСОБА_9 , з причіпом сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, вирушили на територію ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, що за адресою: неподалік с. Глібівка, Вишгородського району, Київської області, де виявили 20 (двадцять) сиро ростучих дерев породи «дуб звичайний» та спиляли їх за допомогою акумуляторної пили. Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпиляли вказані дерева та почали частинами перевозити їх до місця проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час перевезення частини вказаної вище деревини, завантажили на вищевказаний причеп частину спиляних раніше колод дерев, а саме: 9 (дев`ять) колод дерева породи «дуб звичайний»: 1 колода довжиною 1,83 м, діаметром 21 см; 1 колода довжиною 1,87 м, діаметром 19,5 см; 1 колода довжиною 1,82 м, діаметром 23,5 см; 1 колода довжиною 1,72 м, діаметром 16 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 23 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 20,5 см; 1 колода довжиною 1,125 м, діаметром 20,8 см; 1 колода довжиною 1,835 м, діаметром 11 см; 1 колода довжиною 1,85 м, діаметром 9,5 см. Одразу, після того, як вказану деревину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було завантажено на приєднаний до вказаного автомобіля причіп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вони почали перевозити її до місця проживання ОСОБА_5 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, у денну пору доби 28.06.2022, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на зазначеному вище автомобілі разом із причіпом, на якому знаходилася вказана деревина, на території виділу 1, кварталу 75, ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), були виявлені та зупинені працівником даного лісового господарства ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вивантажили вказану раніше незаконно спиляну ними деревину із автомобільного причіпа реєстраційний номер НОМЕР_2 та зникли з місця події у невідомому напрямку на вищевказаному автомобілі «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

28.06.2022, у період часу з 12 год. 30 хв. по 13 год. 10 хв., старшим слідчим СВ Вишгородського РУП ГУНП у Київській області, в ході проведення огляду вільної ділянки місцевості, на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, за координатами 50,813307, 30,332170 - виявлено та вилучено незаконно зрубану деревину, а саме: 9 (дев`ять) колод дерева породи «дуб звичайний»: 1 колода довжиною 1,83 м, діаметром 21 см; 1 колода довжиною 1,87 м, діаметром 19,5 см; 1 колода довжиною 1,82 м, діаметром 23,5 см; 1 колода довжиною 1,72 м, діаметром 16 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 23 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 20,5 см; 1 колода довжиною 1,125 м, діаметром 20,8 см; 1 колода довжиною 1,835 м, діаметром 11 см; 1 колода довжиною 1,85 м, діаметром 9,5 см.

Вказаними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було заподіяно тяжкі наслідки державі в особі ДП «Димерське лісове господарство», у розмірі 102 124, 80 грн., що більше ніж у шістдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином своїми діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 246 КК України, а саме - незаконну порубку дерев та перевезення незаконно зрубаних дерев за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , розуміючи суть і зміст обвинувачення, не визнав вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, просив суд ухвалити виправдувальний вирок, оскільки вважає не доведеним факт вчинення ним кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Щодо обставин кримінального правопорушення, яке йому інкримінується зазначив наступне: дійсно 28.06.2022 року він з сином ОСОБА_6 були на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, приїхали туди на автомобілі марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який фактично належить ОСОБА_5 та зареєстрований за ОСОБА_9 , з причіпом сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 для того щоб набрати піску та позбирати грибів. Були зупинені ОСОБА_10 , який несподівано перекрив їм дорогу та, погрожуючи пістолетом, почав звинувачувати їх в тому, що вони нібито крадуть деревину. ОСОБА_5 вимушений був взяти цепок виключно для самозахисту та в цей час побачив, що в причіпі знаходиться деревина, а саме колоди. При цьому, як вони там опинилися, ОСОБА_5 невідомо, але він бачив як промайнули якісь люди, після чого почав викидати колоди з причіпа, а потім вони з сином поїхали додому. На території вказаного виділу ОСОБА_5 не бачив спиляних дерев. Крім того він додав, що під час обшуку не був присутній захисник, чим порушено його право на захист. В обвинувальному акті зазначено, що спилювання деревини відбувалося бензопилою, яку у ОСОБА_5 вилучено не було. Просив повернути йому все, що в нього незаконно вилучили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , розуміючи суть і зміст обвинувачення, не визнав вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, просив суд ухвалити виправдувальний вирок, оскільки вважає не доведеним факт вчинення ним кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Щодо обставин кримінального правопорушення, яке йому інкримінується зазначив наступне: дійсно 28.06.2022 року він з батьком їздили на автомобілі марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 за грунтом в бік с. Глібовка, заїхали до лісу за грибами. ОСОБА_6 гуляв лісом, спиляної деревини не бачив, як колоди опинилися в причіпі він не знає, бачив як батько їх вивантажував з причіпу, тут несподівано з`явився ОСОБА_10 , який перекрив їм дорогу та погрожував пістолетом, крім того, в нього була пила. ОСОБА_6 намагався заспокоїти ОСОБА_10 , не давав йому можливості підійти до батька, оскільки між ними вже давно триває конфлікт. Потім вони з батьком поїхали, ОСОБА_6 відвіз батька до лікарні.

Захисники обвинувачених - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позицію обвинувачених, засвідчили добровільність їх позиції щодо не визнання ними вини в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, правильність розуміння ними обставин та фактів, викладених в матеріалах кримінального провадження. Крім того, захисники просили суд прийняти рішення, відповідно до ст. 373 КПК України, ухваливши виправдувальний вирок, у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 246 КК України вчинене ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Так, захисник ОСОБА_7 зазначив, що з огляду на зміст зміненого обвинувачення в частині встановлення обставин справи воно є ще більше не конкретним, плутаним та таким, що не відповідає дійсним обставинам, що відбувалися 28.06.2022 року. Так, прокурор викладає лише свої припущення з приводу того, що обвинувачені нібито здійснили незаконну порубку та перевезення деревини. Досудовим розслідуванням не встановлено хто саме здійснив незаконну порубку, чим саме, хто перевозив деревину, сама деревина не ідентифікована. Сторона обвинувачення надала суду протоколи обшуку та огляду, які є неналежними доказами.

Захисник ОСОБА_8 повністю розділив позицію свого колеги - адвоката ОСОБА_7 , додав, що змінене прокурором обвинувачення не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, що були здобуті шляхом проведення слідчих дій.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, саме обвинуваченими. Стороною обвинувачення вказано на те, що досліджені матеріали кримінального провадження, письмові докази, висновок експерта, показання допитаних у судовому засіданні свідків беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 умисно вчинили за попередньою змовою незаконну порубку та незаконне перевезення деревини, і вказані дії обвинувачених спричинили тяжкі наслідки державі в особі ДП «Димерське лісове господарство» у розмірі 102 124, 80 грн. Прокурор зазначав, що під час судового розгляду, обвинувачені своєї вини у вчиненні вказаного злочину не визнали, давали непослідовні та неправдиві покази, які не узгоджуються з дослідженими судом доказами. Таким чином, прокурор вважає повністю доведеною ту обставину, що тяжкі наслідки зумовлені конкретними діями обвинувачених, які порушили вимоги Лісового кодексу та Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів. З урахуванням цього прокурор просив визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винними у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та призначити їм покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі та 5 років позбавлення волі відповідно.

Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В силу ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Незважаючи на те, що обвинувачені свою вину у скоєному не визнали, суд вважає, що їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України доведена зібраними та дослідженими судом по справі доказами:

Так, представник потерпілого ДП «Димерське лісове господарство» ОСОБА_4 суду показав, що працює головним лісничим. Влітку 2022 року, точну дату він вже не пам`ятає, йому зателефонував лісничий та повідомив про незаконну порубку дерев на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1. ОСОБА_4 виїжджав на вказаний виділ для обрахування завданої підприємству шкоди, було виявлено близько 20 пнів свіжо спиляних дерев, оскільки тирса була ще мокра.

Допитаний судом свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працює майстром в ДП «Димерське лісове господарство», 28.06.2022 року він був на чергуванні після пожежі на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, почув звук від руху автомобіля, пішов в той бік, звідкіля він доносився та побачив ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які в причеп автомобіля завантажували колоди дерева породи «дуб звичайний». Коли вони побачили свідка, то ОСОБА_6 запропонував домовитися, але свідок не погодився та почав все фіксувати на відео в телефоні, яке потім добровільно надав слідчому. В цей час ОСОБА_5 намагався відігнати автомобіль свідка, яким той перекрив їм дорогу, але свідок не дав йому це зробити, забрав ключі від автомобіля, при цьому тримав пістолет для захисту (дозвіл на який має), але не використовував його, оскільки ОСОБА_5 розлютився, взяв цепок та пішов на свідка. В цей час до ОСОБА_5 на автомобілі марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під`їхав ОСОБА_6 , забрав батька та вони поїхали в невідомому напрямку, а свідок відразу викликав працівників поліції, лісничого та начальника лісного виділу. Під час обстеження зазначеного виділу було виявлено близько 20 пнів свіжо спиляних дерев (тирса була ще свіжа та волога), при цьому у вказаному кварталі не було запланованої вирубки лісу в цей період, що свідчить про незаконну порубку.

Зі змісту показів свідка ОСОБА_11 , наданих останнім в судовому засіданні встановлено, що він був понятим під час проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 . Так, ОСОБА_11 зазначив, що слідчий експеримент проводився на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, під час якого ОСОБА_10 розповів як 28.06.2022 року виявив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були поруч з автомобілем марки «Chevrolet» Нива, з причіпом сірого кольору, в причіпі знаходилися колоди деревини, крім того на території вказаного виділу було виявлено близько 20 дубових пнів. ОСОБА_11 зазначив, що ОСОБА_10 під час експерименту розказував все вільно, без будь-якого примусу, показував хто де знаходився та хто як себе поводив. Після проведення вказаної слідчої дії були складені відповідні документи, які підписали всі учасники, жодних зауважень чи заперечень не було.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він тракторист ДП «Димерське лісове господарство». Так, влітку 2022 року, точної дати він не пам`ятає, на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, він працював на тракторі та запобігав пожежі. ОСОБА_10 теж був на пожежі, зателефонував свідкові та попрохав перекрити дорогу трактором, але свідок не встиг, при цьому бачив автомобіль марки «Chevrolet» Нива, з причіпом, хто був за кермом та знаходився в автомобілі, ОСОБА_12 не встиг розглядіти, автомобіль рухався в бік с. Глібовка. Пізніше ОСОБА_10 повідомив свідка, що викликав поліцію.

Так, аналізуючи зміст показів допитаних судом представника потерпілого, свідків, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та обставини, які мають значення для цього кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх неналежними та недопустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України. Крім того, свідки, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та завідомо неправдиві показання, підтвердили обставини, які підлягають встановленню, відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

Клопотань про допит свідків від сторони захисту до суду не надходило.

Крім показів допитаних судом представника потерпілого, свідків вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, підтверджується також і письмовими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

Згідно витягу з ЄРДР за №12022111150000689 від 29.06.2022 року до вказаного реєстру були внесені відомості про те, що в період часу з 27.06.2022 року по 28.06.2022 рік невідомі особи, перебуваючи у відділах за №1 та за №8, кварталу за №75 Кам`янського лісництва, на території Вишгородського району, Київської області поблизу с. Глібівка, здійснили незаконну порубку дубу звичайного (а.с. 122, т.2).

Відповідно до рапорту старшого інспектора чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 28.06.2022 року ОСОБА_13 , останній доповів, що 28.06.2022 року отримав заяву та зареєстрував в ЄО за №10305 від 28.06.2022 року як злочин проти довкілля. В результаті опрацьованої інформації встановлено, що 28.06.2022 року о 10 год. 04 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.06.2022 року о 10 год. 04 хв. за адресою: Вишгородський район, с. Глібівка повідомлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на авто марки «Chevrolet» Нива самовільно здійснили вирубку та вивіз деревини, а саме дубу з 75 кварталу, заявник ОСОБА_10 (а.с.127, т.2).

Вище зазначене також підтверджується і протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.06.2022 року від ОСОБА_10 (а.с.129, т.2).

Згідно протоколу огляду місця події від 28.06.2022 року, складеному ст. слідчим Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, за участі ОСОБА_10 з додатком у вигляді фототаблиці - була оглянута ділянка, розташована в Кам`янському лісництві ДП «Димерське лісове господарство», квартал за №75, поблизу с. Глібівка Вишгородського району, виділ за №1. Під час огляду виявлено 9 (дев`ять) колод дерева породи «дуб звичайний»: 1 колода довжиною 1,83 м, діаметром 21 см; 1 колода довжиною 1,87 м, діаметром 19,5 см; 1 колода довжиною 1,82 м, діаметром 23,5 см; 1 колода довжиною 1,72 м, діаметром 16 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 23 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 20,5 см; 1 колода довжиною 1,125 м, діаметром 20,8 см; 1 колода довжиною 1,835 м, діаметром 11 см; 1 колода довжиною 1,85 м, діаметром 9,5 см., а також пні схожі на дуб звичайний. З місця огляду вилучено дев`ять колод (а.с.133, т.2).

Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.06.2022 року, що складений: лісничим Кам`янського лісництва ОСОБА_14 , помічником лісничого ОСОБА_15 та майстром лісу ОСОБА_10 свідчить про те, що 28.06.2022 року оглянуто територію ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1 та виявлено незаконну порубку дерев дуба звичайного в кількості 20 штук (виявлені пні), крім того виявлено 9 (дев`ять) колод дерева породи «дуб звичайний»: 1 колода довжиною 1,83 м, діаметром 21 см; 1 колода довжиною 1,87 м, діаметром 19,5 см; 1 колода довжиною 1,82 м, діаметром 23,5 см; 1 колода довжиною 1,72 м, діаметром 16 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 23 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 20,5 см; 1 колода довжиною 1,125 м, діаметром 20,8 см; 1 колода довжиною 1,835 м, діаметром 11 см; 1 колода довжиною 1,85 м, діаметром 9,5 см. До вказаного акту додано польову перелікову відомість дерев, що зрубані, або пошкоджені незаконною рубкою, розрахунок шкоди, нанесеної лісовому господарству самовільною порубкою дерев, відомість розрахунку діаметру дерев (а.с.163, т.2).

Згідно постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 29.11.2022 року - прокурором Вишгородської окружної прокуратури, виявлені та вилучені під час огляду 28.06.2022 року ділянки, розташованої в Кам`янському лісництві ДП «Димерське лісове господарство», квартал за №75, поблизу с. Глібівка Вишгородського району, виділ за №1 - 9 (дев`ять) колод дерева породи «дуб звичайний»: 1 колода довжиною 1,83 м, діаметром 21 см; 1 колода довжиною 1,87 м, діаметром 19,5 см; 1 колода довжиною 1,82 м, діаметром 23,5 см; 1 колода довжиною 1,72 м, діаметром 16 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 23 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 20,5 см; 1 колода довжиною 1,125 м, діаметром 20,8 см; 1 колода довжиною 1,835 м, діаметром 11 см; 1 колода довжиною 1,85 м, діаметром 9,5 см., визнані речовими доказами та залишені на відповідальному зберіганні ДП «Димерське лісове господарство» (а.с.147, т.2).

Зі змісту заяви ОСОБА_10 від 18.08.2022 року вбачається, що він надав дозвіл на проведення огляду належного йому мобільного телефону «Oppo» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 (а.с.149, т.2).

Протоколом огляду від 18.08.2022 року, проведеного старшим слідчим відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, встановлено, що об`єктом огляду є мобільний телефон «Oppo» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 . В папці «Галерея» виявлено 5 відеозаписів за 28.06.2022 року (зображення 3) та скрін-шоти з соціальних мереж, що мають значення для вказаного досудового розслідування. Виявлені відеозаписи копіюються на оптичний носій для лазерних систем зчитування DVD- R диск марки «Artex». До протоколу додана ілюстративна таблиця та диск марки «Artex» з написом «Порубка 28.06.2022 року», на який копіюються відеозаписи, виявлені на телефоні (а.с.150, т.2).

З долученого відеозапису до вказаного протоколу огляду на диску марки «Artex» чітко вбачається, що ОСОБА_10 знімає відео з телефону. Так, на лісній ділянці розташовані два автомобілі: перший - марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом сірого кольору, інший розташований так, що перекрив дорогу першому. При цьому ОСОБА_6 йде назустріч ОСОБА_10 та просить вирішити все «по людські», а ОСОБА_16 відходить від ОСОБА_6 та попереджає його, що в нього пістолет. В цей час ОСОБА_5 вивантажує з причіпу автомобіля марки «Chevrolet» Нива колоди і ОСОБА_6 , переставши переслідувати ОСОБА_10 , йому допомагає. Далі вже ОСОБА_5 йде назустріч ОСОБА_10 та каже про те, що ОСОБА_10 нібито вибив йому палець, просить ОСОБА_10 зупинитися та вправити палець на місто, при цьому в правій руці за спиною тримає цепок, а ОСОБА_10 відходить (а.с.155, т.2).

Відповідно до висновку експерта за №2340/2432-2433 від 06.12.2022 року - загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством разом з представником ДП «Димерське лісове господарство», вирубки 20 сироростучих дерев породи дуб звичайний в кварталі 75 виділ 1,8 Кам`янського лісництва, становить 102 124,80 грн. За результатами дослідження, визначений в ході проведення дослідження розмір заподіяної шкоди майже в 83 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 2022 рік (1 240,50 грн.), що відповідно до примітки до ст. 246 КК України, вважається істотною шкодою. За результатами дослідження, внаслідок незаконної вирубки 20 сироростучих дерев породи дуб звичайний в кварталі 75 виділ 1,8 Кам`янського лісництва, довкіллю завдано істотної шкоди. Розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної вирубки 20 сироростучих дерев породи дуб звичайний в кварталі 75 виділ 1,8 Кам`янського лісництва, проведений представниками ДП «Димерське лісове господарство» - арифметично підтверджується на суму 102 124,80 грн.(а.с.172, т.2).

Відповідно до протоколу обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 24.11.2022 року встановлено, що обшук 29.11.2022 року за участі: понятих - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , а також ОСОБА_5 , проведено прокурором Вишгородської окружної прокуратури в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 , з метою відшукання речей: мобільних телефонів, автомобіля марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом сірого кольору, бензопил та незаконно спиляної деревини. Так, під час обшуку виявлено та вилучено: автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , мобільний телефон чорного кольору з сім-картою, ніж з рукояткою чорного кольору, бензопила червоного кольору та технічні паспорти на ім`я ОСОБА_9 та на ім`я ОСОБА_5 (а.с.187, 190, т.2).

Згідно постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 29.11.2022 року - прокурором Вишгородської окружної прокуратури, виявлені та вилучені під час обшуку 29.11.2022 року речі, а саме: мобільний телефон марки «Сяомі» чорного кольору в чохлі чорного кольору з сім-картою ПрАТ «Київстар», що належить ОСОБА_5 ; автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_9 ; причіп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_5 ; бензопила червоного кольору марки «Honda Ghe 355H»; ніж з чорною рукояткою - визнано та приєднано до матеріалів провадження в якості речових доказів (а.с.198, т.2).

Відповідно до ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 01.12.2022 року на виявлені та вилучені під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 речі, накладено арешт, а саме:

- мобільний телефон марки «Сяомі» чорного кольору в чохлі чорного кольору з сім-картою ПрАТ «Київстар», що належить ОСОБА_5 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування ним до проведення всіх необхідних слідчих дій, до скасування у встановленому КПК України порядку;

- автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким фактично користується ОСОБА_5 , а власником якого є ОСОБА_9 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_9 на автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_6 , шляхом заборони відчуження та розпорядження, крім як для проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження, до скасування у встановленому КПК України порядку, передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_9 , або користувачу ОСОБА_5 , на яких покласти відповідальність за збереження автомобіля, попередивши про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт - ст. 388 КК України;

- причіп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_5 на причіп серії НОМЕР_7 , бензопила червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», ніж з чорною рукояткою, що належать ОСОБА_5 , шляхом тимчасової, до скасування у встановленому КПК України порядку, заборони на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном;

- технічний паспорт на ім`я ОСОБА_5 на причіп серії НОМЕР_7 , бензопила червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», ніж з чорною рукояткою, що належать ОСОБА_5 - зберігати в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, а причіп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 - зберігати на території Вишгородського РУП ГУНП в Київській області (а.с.203, т.2).

Протоколами огляду речей (автомобіля) від 01.12.2022 року, виявлені та вилучені під час обшуку 29.11.2022 року та арештовані слідчим суддею речі: мобільний телефон марки «Сяомі» чорного кольору в чохлі чорного кольору з сім-картою ПрАТ «Київстар»; автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; причіп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; бензопила червоного кольору марки «Honda Ghe 355H»; ніж з чорною рукояткою - оглянуті прокурором Вишгородської окружної прокуратури та опечатані відповідними бірками Вишгородської окружної прокуратури (а.с.208, т.2).

Відповідно до розписки ОСОБА_5 від 29.11.2022 року, останній отримав від прокурора на відповідальне зберігання - акумулятор від автомобіля марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (а.с. 16, т.3).

Відповідно до розписки ОСОБА_5 від 18.01.2023 року, останній отримав від прокурора на відповідальне зберігання - автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким фактично користується ОСОБА_5 , а власником якого є ОСОБА_9 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_9 на автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_6 (а.с. 15, т.3).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотокартками від 09.12.2022 року за участі ОСОБА_10 , в присутності понятих: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , ОСОБА_10 впізнав на фото за №2 - ОСОБА_6 , як особу, яку він зупиняв разом з іншою особою 28.06.2022 року в лісі біля с. Глібівка на автомобілі марки «Chevrolet» Нива з причіпом та з незаконно спиляною деревиною. Згідно довідки до вказаного протоколу на фото за №2 зображений ОСОБА_6 (а.с.225, т.2).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотокартками від 09.12.2022 року за участі ОСОБА_10 , в присутності понятих: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , ОСОБА_10 впізнав на фото за №3 ОСОБА_5 , як особу, яку він зупиняв разом з іншою особою 28.06.2022 року в лісі біля с. Глібівка на автомобілі марки «Chevrolet» Нива з причіпом з незаконно спиляною деревиною. Згідно довідки до вказаного протоколу на фото за №3 зображений ОСОБА_5 (а.с.228, т.2).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 10.01.2023 року за участі ОСОБА_10 , в присутності понятих: ОСОБА_21 та ОСОБА_11 , ОСОБА_10 добровільно без будь-якого примусу розповів обставини незаконної порубки та перевезення деревини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , виявлені ним 28.06.2022 року. Так, ОСОБА_10 зазначав, що в той день він чергував після пожежі на території Кам`янського лісництва, квартал 75, виділ 1, почув звук від руху автомобіля, пішов в сторону, звідкіля доносився звук і побачив ОСОБА_5 і ОСОБА_6 біля причіпу автомобіля, в якому були колоди дерева породи «дуб звичайний». ОСОБА_6 відразу запропонував домовитися, але ОСОБА_10 відмовився та все фіксував на відео в телефоні. В цей час ОСОБА_5 почав викидати з причіпу стовбури, потім взяв цепок та пішов в сторону ОСОБА_10 , при цьому останній тримав пістолет для захисту, але не використовував його. В цей час до ОСОБА_5 на автомобілі марки «Chevrolet» Нива під`їхав ОСОБА_6 , забрав батька та вони поїхали в невідомому напрямку, а свідок відразу викликав працівників поліції, лісничого та начальника лісного виділу. Що також підтверджується відеозаписом вказаної слідчої дії, що є додатком до цього протоколу. Протокол підписано всіма учасниками без будь-яких зауважень чи заперечень (а.с.231, т.2).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 19.01.2023 року за участі ОСОБА_5 , в присутності понятих: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , ОСОБА_5 добровільно без будь-якого примусу розповів обставини 28.06.2022 року, за яких він був виявленим ОСОБА_10 на території Кам`янського лісництва, квартал 75, виділ 1. Так, ОСОБА_5 зазначав, що в той день він з сином ОСОБА_6 на автомобілі марки «Chevrolet» Нива з причіпом були на території зазначеного лісництва, як їм несподівано дорогу перекрив ОСОБА_10 на своєму автомобілі. Неподалік була пожежа. Між ОСОБА_22 та ОСОБА_10 виник конфлікт, під час якого невідомі ОСОБА_5 особи від`єднали від автомобіля причіп та завантажили на нього колоди деревини, після чого зникли, причіп був відтягнутий від автомобіля на відстань близько п`яти метрів. В подальшому ОСОБА_5 вимушені були вивантажити колоди з причіпу, після чого покинули територію лісництва на автомобілі. В лісі ОСОБА_5 були для того, щоб набрати піску та позбирати грибів. Що також підтверджується відеозаписом вказаної слідчої дії, що є додатком до цього протоколу. Протокол підписано всіма учасниками без будь-яких зауважень чи заперечень (а.с.1, т.3).

Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 12.02.2025 року - рішення Вишгородського районного суду від 15.04.2024 року скасовано, постановлено нове, яким позов керівника Вишгородської окружної прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Димерської селищної ради до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування шкоди задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави в особі Димерської селищної ради шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища та незаконної порубки лісу в розмірі 102 124,80 грн. (а.с.141, т.3).

Обвинувачений ОСОБА_5 звертався до суду з клопотанням про повернення йому як власнику мобільного телефону, причіпу сірого кольору та акумуляторної пили.

Суд вважає необхідним зазначити, що вказане клопотання обвинуваченого було розглянуто і вирішено під час підготовчого судового засідання 18.04.2023 року та залишено без задоволення (а.с.66, т.1).

Під час розгляду зазначеного кримінального провадження в суді обвинуваченим ОСОБА_5 було надано суду письмовий доказ:

Згідно копії інструкції по експлуатації, виявлена та вилучена у ОСОБА_5 під час обшуку, проведеного 29.11.2022 року у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 - бензопила червоного кольору марки «Honda Ghe 355H» - є акумуляторною цепною пилою, призначеною для пиляння деревини діаметром, визначеним довжиною шини, яка складає 36 см. (а.с.116, т.3).

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Так, з аконним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За правилами, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, в рішенні «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року - Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може впливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

У Постанові ККС ВС від 21.02.2018 року у справі за №701/613/16-к було зроблено висновок, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Перес проти Франції» від 12.02.2004 року вказав, що дія ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) полягає у тому, щоб серед іншого зобов`язати суд провести належне дослідження зауважень, доводів та доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належність до справи.

Так, захисники обвинувачених та самі обвинувачені просили суд виправдати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обґрунтовуючи це відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Аналізуючи доводи сторони захисту, суд дійшов наступних висновків:

Так, відповідно до вимог ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, карається штрафом від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, що караються обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, караються штрафом від тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк, випливає зі змісту ч. 3 зазначеної статті.

Дії, передбачені ч. ч. 1-3 цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п`яти до семи років, зазначено в ч. 4 ст. 246 КК України.

Примітка до вказаної статті зазначає, що у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суспільна небезпечність незаконної порубки лісу полягає в тому, що ці дії завдають шкоди довкіллю в цілому, науково обґрунтованому, раціональному використанню, охороні та відтворенню лісів. Небезпечність даного кримінального правопорушення посилюється і тим, що порубка призводить до ерозії ґрунтів, виснаження річок, погіршення життя людей.

Нормативними актами, які регулюють порядок порубки деревини у лісах, є перш за все Лісовий кодекс України, а також, зокрема і Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений Постановою КМУ від 23.05.2007 року за №761.

Об`єктом злочину - є науково обґрунтоване, раціональне використання лісів, їх охорона та відтворення для теперішніх та майбутніх поколінь.

Предметом злочину є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані (невідділені від коріння), а також у заповідниках, або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України.

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов`язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище, передбачено ст. 1 Лісового кодексу України.

Об`єктивна сторона злочину виражається в незаконній порубці лісу, тобто це всі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від кореня незалежно від використовуваних засобів і способів (сокира, пилка чи інші предмети).

Порубкою дерев та чагарників у лісах визнається як відокремлення від кореня або викорчовування ростучого чи сухостійкого дерева, чагарника за допомогою спеціальних пристосувань, так і пошкодження, яке припиняє ріст деревостану (наприклад, повалення дерева транспортними засобами, відділення основних гілок від стовбура тощо).

Незаконною є порубка лісу лісозаготівельними організаціями, підприємствами і установами на ділянках, що не призначені для цього, порубка лісу фізичними особами без відповідного дозволу (тобто лісорубного квитка або ордера), або хоча і тими, що мають квиток (ордер), але не на тій ділянці, не в тій кількості, або порубка дерев і кущів не тих порід, на які було дано дозвіл.

Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено, випливає зі змісту ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 року за №17.

Завершеним є злочин, коли дерева зрубані і заподіяна відповідна істотна шкода. Та обставина, що особа ще не встигла скористатись незаконно здобутим, на кваліфікацію вчиненого за ст. 246 КК України як закінченого злочину не впливає.

Питання про істотність шкоди повинно визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартість, екологічна цінність, кількість добутого, чи пошкодженого, чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю).

Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, слід ураховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання, передбачено п. 5 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 року за №17.

У справах про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення у певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту тощо.

Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, визначається вартістю незаконно зрубленого дерева і чагарника, їх екологічною цінністю, а також розміром шкоди, заподіяної довкіллю. Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, обчислюється за таксами, затвердженими постановами КМУ.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб`єкт - особа, яка досягла 16 років.

Дослідженими у судовому засіданні доказами повністю доводиться що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не пізніше 28.06.2022 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, також ст. ст. 2, 3, 4, 9, 10 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 року за №761, порушуючи таким чином встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не звернувшись та не отримавши в компетентних державних органах будь-якого спеціального на те дозволу (лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, чи іншого дозвільного документу), достовірно знаючи, що на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, росте деревина, а саме дерева породи «дуб звичайний», за попередньою усною домовленістю на автомобілі марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який фактично належить ОСОБА_5 та зареєстрований за ОСОБА_9 , з причіпом сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , на території ДП «Димерське лісове господарство» (по Кам`янському лісництву), квартал 75, виділ 1, що за адресою: неподалік с. Глібівка, Вишгородського району, Київської області, виявили 20 (двадцять) сиро ростучих дерев породи «дуб звичайний», спиляли їх за допомогою акумуляторної пили, після чого розпиляли вказані дерева та почали частинами перевозити їх до місця проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перевезення частини вказаної вище деревини, завантаживши на причіп 9 колод дерева породи «дуб звичайний», спиляних раніше, почали перевозити її до місця проживання ОСОБА_5 , але були виявлені та зупинені працівником лісового господарства ОСОБА_10 . Після чого, обвинувачені вивантажили вказану раніше незаконно спиляну ними деревину із автомобільного причіпа та зникли з місця події у невідомому напрямку на автомобілі «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Так, під час розгляду зазначеного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 зазначав, що йому та ОСОБА_6 інкримінується вчинення зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 4 КК України за допомогою бензопили червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», про що зазначено в обвинувальному акті, письмових доказах сторони обвинувачення: протоколі обшуку, постанові про визнання речовими доказами, в ухвалах слідчого судді, в той час як в нього під час обшуку було виявлено та вилучено акумуляторну пилу червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», інструкцію по експлуатації якої він надав суду.

Судом встановлено, що дійсно в обвинувальному акті із зміненим обвинуваченням від 06.02.2026 року прокурором зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили незаконну порубку дерев за допомогою бензопили. Прокурором надано письмові докази, що досліджені судом, зокрема: протокол обшуку від 29.11.2022 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 24.11.2022 року в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , що належить обвинуваченому ОСОБА_5 , з якого слідує, що прокурором виявлено та вилучено бензопилу червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», яка в подальшому згідно постанови прокурора про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 29.11.2022 року визнана та приєднана до матеріалів провадження в якості речового доказу та на яку ухвалою слідчого судді від 01.12.2022 року накладено арешт.

В той же час, обвинуваченим дійсно було надано суду копію інструкції по експлуатації, виявленої та вилученої у ОСОБА_5 під час обшуку, проведеного 29.11.2022 року у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 - пили червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», яка правильно зазначена як акумуляторна цепна пила червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», призначена для пиляння деревини діаметром, визначеним довжиною шини, яка складає 36 см.

Прокурор під час розгляду цього провадження повідомив суду, що він особисто проводив обшук домоволодіння обвинуваченого, під час якого виявив та вилучив пилу червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», але документів на вказаний пристрій виявлено не було, ОСОБА_5 інструкції по експлуатації зазначеної пили не надав і тому прокурор помилково зазначив її як бензопилу, а не акумуляторну, через свою необізнаність.

Суд вважає, що вказана помилка прокурора при написанні назви пили червоного кольору марки «Honda Ghe 355H» не спростовує встановлених судом фактичних обставин справи, при цьому порушень вимог кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинувачених та на кваліфікацію їх дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено.

Таким чином, суд, надавши оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, вважає за необхідне виключити із обвинувачення посилання на бензопилу та зазначити, що незаконну порубку дерев обвинувачені здійснили за допомогою акумуляторної пили.

Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_5 на порушення права на захист, оскільки під час обшуку в його домоволодінні не був присутній захисник, суд вважає зазначити наступне:

Так, за змістом ст. 234 КПК України - обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Беручи до уваги характер і цілі цієї слідчої дії, вона, як правило, проводиться несподівано для осіб, яким належить відповідне житло чи інше володіння або у фактичному володінні яких воно знаходиться. Невиправдані зволікання у проведенні обшуку можуть мати наслідком знищення або приховування слідів чи знаряддя кримінального правопорушення, зникнення розшукуваних осіб тощо. У зв`язку з цим положення ст. 236 КПК України сформульовані у спосіб, який дозволяє збалансувати права особи, в якої проводиться обшук (з одного боку), та інтереси ефективного розслідування кримінального правопорушення (з іншого).

Так, згідно з ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України - для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями ст. 50 цього Кодексу.

Як передбачає ч. 3 ст. 236 КПК України, слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

Таким чином, з одного боку, законодавець передбачає певні гарантії захисту прав особи під час проведення обшуку (судовий контроль; обов`язок слідчого, прокурора вжити належні заходи для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені; обов`язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, яка бере участь у проведенні обшуку, допустити на місце його проведення захисника чи адвоката на будь-якому етапі його проведення). З іншого боку, указавши на те, що слідчий, прокурор зобов`язані вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, законодавець не виключив можливість проведення обшуку без участі цих осіб, про що свідчать наведені вище положення ч. 4 ст. 236 КПК України. Водночас ст. 236 КПК України не містить обов`язку слідчого, прокурора чи іншої службової особи для забезпечення присутності під час проведення обшуку захисника чи адвоката. Натомість закон передбачає лише те, що слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення. Таким чином, хоча законодавець створює умови для участі осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, а також захисника чи адвоката під час проведення обшуку, він не передбачає, що така участь є суворо обов`язковою з огляду на специфіку цієї слідчої дії.

Отже, діючий КПК України не містить положення про обов`язкову участь захисника при проведенні обшуку, у тому числі і в кримінальному провадженні, в якому участь захисника є обов`язковою згідно з вимогами ст. ст. 49, 52 КПК України. Іншими словами, навіть обов`язкова участь захисника у кримінальному провадженні за КПК України не передбачає обов`язкової участі цього захисника в усіх без винятку слідчих діях (постанови Верховного Суду від 10.12.2020 року у справі за №751/602/18, від 31.03.2021 року у справі за №727/8945/17, від 21.07.2021 року у справі за №175/935/19-к).

Як було встановлено судом, обшук домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_5 було проведено на підставі відповідної ухвали слідчого судді, обшук проводився в присутності ОСОБА_5 та понятих, фіксувався технічними засобами, відеозапис долучений до матеріалів кримінального провадження і був відтворений в судовому засіданні, виявлені під час обшуку речі були оглянуті прокурором, опечатані та визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. Протокол обшуку підписаний всіма учасниками без зауважень, у тому числі і самим ОСОБА_5 , який в свою чергу будь-яких заперечень та зауважень щодо вилучених речей та дій працівників правоохоронного органу не заявляв. А відтак і підстав вважати, що при вказаній слідчій дії були порушенні права ОСОБА_5 у суду не має.

Оцінюючи доводи захисників щодо визнання недостовірними, неналежними та недопустимими доказами, а саме протоколів огляду та обшуку, суд звертає увагу на наступне:

Так, ст. 84 КПК України зазначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. При цьому п роцесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, передбачено ст. 85 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 86 КПК України слідує, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. При цьому критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій). Отже, допустимість доказів, як ознака їх якості визначається нормами КПК. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

З гідно ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Частина 2 вказаної статті містить перелік випадків істотного порушення прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит.

Крім того, ч. 3 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані. В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених ст. 615 цього Кодексу.

При наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: 1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; 2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

Різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: 1) під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) - у випадках, коли такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; 2) у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. Така позиція викладена Верховним Судом у постановах ККС ВС від 22.10.2021 року у справі за №487/5684/19, від 27.10.2021 року у справі за №668/69/16-к, від 14.06.2023 року у справі за №573/1510/18, від 21.06.2023 року у справі за №943/2064/19.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 01.11.2022 року у справі за №344/2995/15-к зазначив, що суд неодноразово вирішував, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Також суд зазначав, що якщо доказ визнається недопустимим з посиланням на ч. 1 ст. 87 КПК України, суд має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

Суд не погоджується з позицією сторони захисту щодо недостовірності, неналежності та недопустимості зазначених протоколів обшуку та оглядів тому, що діючий КПК України не передбачає можливості визнання доказу недостовірним, а лише неналежним чи недопустимим. Підстав вважати, що вказані протоколи отримані не в порядку, встановленому законом теж не має, оскільки обшук домоволодіння ОСОБА_5 був проведений на підставі ухвали слідчого суду, виявлені та вилучені під час обшуку речі були оглянуті прокурором та визнані речовими доказами у встановленому КПК Україні порядку. Мобільний телефон свідка ОСОБА_10 був добровільно наданий прокурору для огляду, виявлена на ньому та скопійована інформація знайшла своє відображення у протоколі огляду та додатку до нього, відеозапис судом було досліджено. Суд вважає вказані протоколи належними доказами, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у вказаному провадженні та мають значення для нього.

Таким чином, судом встановлено, що відомості, відображені в цих протоколах, добуті із законного процесуального джерела доказів, протоколи складені належним суб`єктом отримання доказів, у належному процесуальному порядку, із належною фіксацією ходу і результатів слідчої дії, відповідно до вимог КПК України. Дії органу досудового розслідування, зафіксовані відповідно до норм КПК України та ніяким чином не перешкоджали забезпеченню та реалізації прав і свобод обвинувачених.

У своїй постанові у справі за №318/2921/18 від 01.12.2020 року Верховний Суд зазначив, що норми ст. 87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Окрім цього, у постанові від 25.09.2018 року у справі за №210/4412/15-к Верховний Суд вказував на те, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Так, під час розгляду зазначеного кримінального провадження, прокурор відповідно до вимог ст. 338 КПК України дійшов до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, оскільки встановлено, що обвинувачені діяли за попередньою змовою групою осіб.

При цьому суд звертає увагу на те, що в даному випадку правова кваліфікація діяння обвинувачених не змінена, сторона захисту мала можливість і реалізувала своє право, підготувавшись до захисту проти зміненого прокурором обвинувачення, а відтак така зміна не може вважатися такою, що погіршує становище обвинувачених, відповідно до ч. 2 ст. 338 КПК України.

Твердження сторони захисту про те, що не встановлено хто, де і чим вчинив незаконну порубку та перевезення дерев, суд відхиляє як безпідставні, вважає, що висунуте прокурором обвинувачення містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у тому числі із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, які відповідають перевіреним і встановленим обставинам та фактам на підставі досліджених в судовому засіданні доказів.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року за №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення. Однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. З огляду на це, обвинувачений має право знати у чому він обвинувачується, а тому обвинувальний акт повинен бути конкретним за своїм змістом, а правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не лише для аргументації висновків слідчого, а й для дослідження вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації на захист.

Верховний Суд України зазначив, що під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Згідно зміненого обвинувального акта, дії обвинувачених прокурором кваліфіковано за ч. 4 ст. 246 КК України, як незаконну порубку дерев та перевезення незаконно зрубаних дерев за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Суд вважає, що органом досудового розслідування встановлені всі обов`язкові складові елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 4 КК України, з огляду на досліджені та детально проаналізовані, долучені до матеріалів справи докази, з яких чітко вбачається алгоритм дій обвинувачених, активність яких припадає саме на вказаний в обвинувальному акті період часу. Так, 28.06.2022 року під час чергового перевезення спиляних раніше колод деревини, ОСОБА_5 були виявлені та зупинені працівником лісового господарства ОСОБА_10 , при цьому обвинувачені не заперечували своєї причетності до вчинення злочину, навпаки намагалися його приховати, шляхом вивантаження з причепу колод, пропозиції «домовитися по людські» та навіть погроз і переслідування свідка. ОСОБА_10 одразу викликав працівників поліції, огляд місця події був проведений невідкладно в цей же день з метою виявлення місця порубки та перевірки її законності. Так, під час огляду виявлені не лише 9 (дев`ять) колод дерева породи «дуб звичайний», а також і пні схожі на дуб звичайний. При цьому і свідок ОСОБА_10 і представник потерпілого ОСОБА_4 засвідчили в суді, що під час обстеження зазначеного виділу було виявлено близько 20 пнів свіжо спиляних дерев (тирса була ще свіжа та волога), у вказаному кварталі не було запланованої вирубки лісу в цей період, що свідчить про незаконну порубку. Посилання обвинуваченого ОСОБА_5 на те, що колоди дерева породи «дуб звичайний» йому були завантажені до причіпу невідомими особами, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом та спростовуються, як показами свідка ОСОБА_10 так і матеріалами відеозапису, зробленого свідком під час виявлення обвинувачених та добровільно наданого органу досудового розслідування.

В даному випадку обвинувачені вчинили незаконну порубку дерев, але не встигли вчинити всі інші дії із тих, які охоплювалися їх умислом, оскільки були виявлені під час складання на причіп для подальшого транспортування частини деревини. Вказані дії обвинувачених, ураховуючи конструкцію диспозиції ст. 246 КК України, розглядаються як закінчений злочин за виконаними діями, а незавершена дія не потребує окремої кваліфікації як готування до злочину або як замах на злочин.

Сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом цього судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачені винні у його вчиненні.

Таким чином доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про непричетність до скоєння інкримінованого їм кримінального правопорушення, суд оцінює виключно як спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне та не бере за основу при ухваленні вироку, оскільки ці доводи спростовуються належними та допустимими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема показами свідків, протоколами слідчих дій та додатками до них.

Суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню; ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинувачених та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України; вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України: жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Відтак, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень ст. 66, ст. 67 КК України.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При цьому, суд враховує також, що одним із проявів верховенства права, що закріплений у ст. 8 КПК України, є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі і на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року за №15-рп/2004 у справі за №1-33/2004.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Пленум Верховного Суду України за №7 від 24.10.2003 року роз`яснює, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Так, відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених та відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинувачених - судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, щовчинено проти довкілля; бере суд до уваги і дані про особи обвинувачених, а саме те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувають, раніше не судимі, суд враховує також думку прокурора, який просив призначити обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, позицію обвинувачених та захисників, що наполягали на виправданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Таким чином, враховуючи все зазначене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що обвинуваченим необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на їх виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення зазначених осіб та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими так і іншими особами.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Крім того, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання в тому числі і про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 01.12.2022 року було накладено арешт на майно:

- мобільний телефон марки «Сяомі» чорного кольору в чохлі чорного кольору з сім-картою ПрАТ «Київстар», що належить ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким фактично користується ОСОБА_5 , а власником якого є ОСОБА_9 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_9 на автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_6 ;

- причіп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_5 на причіп серії НОМЕР_7 , бензопила червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», ніж з чорною рукояткою, що належать ОСОБА_5 ;

Зі змісту вказаної ухвали слідує, що арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів. Суд вважає за необхідне, при ухваленні вироку, скасувати накладений під час досудового розслідування вказаного провадження арешт на: мобільний телефон ОСОБА_5 , автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_9 на автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_6 , ніж з чорною рукояткою, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Що стосується причіпу сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , технічного паспорту на ім`я ОСОБА_5 на причіп серії НОМЕР_7 , як невід`ємну частину до вказаного причіпу, акумуляторну пилу червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», якібули пристосовані та використані обвинуваченими, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, вони підлягають безоплатному примусовому вилученні у власність держави, арешт накладений на них, скасуванню не підлягає.

Так, відповідно до ст. 96-1 КК України - спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України - спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Частина 9 ст. 100 КПК України передбачає, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи те, що обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення за допомогою акумуляторної пили червоного кольору марки «Honda Ghe 355H» та причіпу до автомобіля сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_5 і які є знаряддями вчинення цього злочину, суд вважає необхідним застосувати, на підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України до вказаних речових доказів спеціальну конфіскацію. Оскільки суд дійшов висновку про спеціальну конфіскацію зазначених речей, а саме у їх безоплатному примусовому вилученні у власність держави, арешт накладений на них, скасуванню не підлягає.

Що стосується доводів прокурора в частині вирішення долі речових доказів: автомобіля марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким фактично користується ОСОБА_5 , а власником якого є ОСОБА_9 та невід`ємної від нього річчі - технічного паспорту на ім`я ОСОБА_9 на автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_6 та, на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК застосувати спеціальну конфіскацію суд зазначає наступне:

Стаття 96-2 ч. 1 п. 4 КК України зазначає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що дійсно обвинувачені вчинили незаконну порубку та перевезення деревини за допомогою автомобіля марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким фактично користувався обвинувачений ОСОБА_5 , а власником якого є ОСОБА_9 , тобто зазначений автомобіль використано обвинуваченими як знаряддя вчинення зазначеного кримінального правопорушення. В той же час, стороною обвинувачення не доведено того факту, що законний власник вказаного транспортного засобу ОСОБА_9 знала та/або могла знати про незаконне використання автомобіля обвинуваченими, а відтак підстав для застосування спеціальної конфіскації до вказаного транспортного засобу суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов в рамках цього кримінального провадження, за заявою прокурора було повернуто останньому ухвалою суду від 20.04.2023 року (а.с.102, т.1), в подальшому вирішено постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2025 року, якою рішення Вишгородського районного суду від 15.04.2024 року скасовано, постановлено нове, яким позов керівника Вишгородської окружної прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Димерської селищної ради до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування шкоди задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави в особі Димерської селищної ради шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища та незаконної порубки лісу в розмірі 102 124,80 грн.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Таким чином, суд, керуючись ст. ст. 124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні експертизи за №2340/2432-2432 від 06.12.2022 року в сумі 15 101,60 грн. в рівних частках з кожного обвинуваченого, а саме по 7 550,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 129, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 рахувати з дня його фактичного затримання, в порядку виконання вироку.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 рахувати з дня його фактичного затримання, в порядку виконання вироку.

Арешт, накладенийухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 01.12.2022 року на: мобільний телефон ОСОБА_5 , автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_9 на автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_6 , ніж з чорною рукояткою - скасувати.

Відповідно до положень ст. 100 КПК України речові докази, а саме:

- мобільний телефон марки «Сяомі» чорного кольору в чохлі чорного кольору з сім-картою ПрАТ «Київстар», що належить ОСОБА_5 - повернути останньому;

- автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_9 на автомобіль марки «Chevrolet» Нива, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_6 , які згідно розписок від 29.11.2022 року та від 18.01.2023 року знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 - повернути власнику ОСОБА_9 ;

- ніж з чорною рукояткою, що зберігається в кімнаті речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- 9 (дев`ять) колод дерева породи «дуб звичайний»: 1 колода довжиною 1,83 м, діаметром 21 см; 1 колода довжиною 1,87 м, діаметром 19,5 см; 1 колода довжиною 1,82 м, діаметром 23,5 см; 1 колода довжиною 1,72 м, діаметром 16 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 23 см; 1 колода довжиною 1,84 м, діаметром 20,5 см; 1 колода довжиною 1,125 м, діаметром 20,8 см; 1 колода довжиною 1,835 м, діаметром 11 см; 1 колода довжиною 1,85 м, діаметром 9,5 см., які залишені на відповідальному зберіганні ДП «Димерське лісове господарство» - залишити в розпорядженні зазначеного підприємства.

Арешт, накладенийухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 01.12.2022 року на: причіп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , технічний паспорт на ім`я ОСОБА_5 на причіп серії НОМЕР_7 , акумуляторну пилу червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», - залишити без змін.

На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та примусово безоплатно вилучити у власність держави:

- причіп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зберігається на території Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та технічний паспорт на ім`я ОСОБА_5 на причіп серії НОМЕР_7 , як невід`ємну річ до зазначеного причіпу, що зберігається в кімнаті речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області;

- акумуляторну пилу червоного кольору марки «Honda Ghe 355H», що зберігається в кімнаті речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках, а саме по 7 550,80 грн. з кожного, на користь держави документально підтверджені витрати за проведення у вказаному кримінальному провадженні експертизи за №2340/2432-2432 від 06.12.2022 року в загальній сумі - 15 101,60 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуюча суддя ОСОБА_1