Рішення № 13487687, 06.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2010Справа №2-33/5419-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кримриба» (98100, м. Феодосія, вул. Чорноморська набережна, 38)

до акціонерного товариства закритого типу «Санаторій «Восход» (98100, м. Феодосія, пр. Айвазовського, 27)

про стягнення 40872.03 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Позивача: Токмаков Антон Олександрович, директор, наказ №6 від 13.02.2006 р.; Токмакова Наталя Костянтинівна, представник, довіреність від 01.01.2010 р., ТОВ «Кримриба».

Відповідача: не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, АТЗТ «Санаторій «Восход».

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Кримриба» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, акціонерного товариства закритого типу «Санаторій «Восход», та просить суд стягнути 40872.03 грн., у тому числі 37365.82 грн. заборгованості за договором та 3506.21 грн. – пені.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором поставки № 39 від 24 квітня 2009 року в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, та обґрунтовані посиланнями на статті 549, 624 Цивільного кодексу України та статті 193, 199, 230 Господарського кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, явку належного представника не забезпечив, вимог суду не виконав, про причини відсутності суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був сповіщений належним чином, за адресою, вказаною в спірному договорі поставки та довідці ЄДРПОУ (а.с. 113).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд –

           встановив:

24 квітня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кримриба» (постачальник) та акціонерним товариством закритого типу «Санаторій «Восход» (покупець) укладений договір поставки № 39, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов’язання поставити товар в обумовлені строки у власність покупця, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, визначених в договорі (а.с. 34-35).

Найменування, загальна кількість товарів, їх асортимент, номенклатура за сортами, групами, підгрупами, видами, типу, розмірам, а також ціна товарів визначаються специфікаціями, які додатково погоджуються сторонами та є невід’ємними частинами договору (пункт 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах доставки транспортом та за рахунок постачальника на склад покупця. Товар повинен бути поставлений покупцю в строки, обумовлені в специфікаціях, або у разі відсутності умов про строки в цьому документі - не пізніше п’яти календарних днів з моменту його оформлення (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору фактичною датою поставки є дата, вказана в накладній.

Згідно з розділом 4 договору ціни на товари встановлюються в національній валюті України. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою специфікацією, що є невід’ємною частиною договору. Розрахунки здійснюються по факту поставки партії товару, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, протягом 10 банківських днів з моменту прийому партії товару, на підставі рахунку постачальника.

Строк дії договору визначений в пункті 9.1 договору – до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків - до повного їх проведення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, в період з 24 квітня 2009 року по 25 вересня 2009 року, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 168495.50 грн., що підтверджується відповідними витратними накладними (а.с. 38-75).

Однак, за твердженням позивача, отриманий відповідачем товар був оплачений лише частково, - в сумі 131129.68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 22 від 24 квітня 2009 року на суму 4603.58 грн. (а.с. 77); № 37 від 05 травня 2009 року на суму 9263.10 грн. (а.с. 78); № 1 від 14 травня 2009 року, на суму 2000.00 грн. (а.с. 79); № 65 від 29 травня 2009 року, на суму 5000.00 грн. (а.с. 80); № 68 від 03 червня 2009 року, на суму 2000.00 грн. (а.с. 81); № 70 від 04 червня 2009 року, на суму 5000.00 грн. (а.с. 82); № 5 від 05 червня 2009 року на суму 5000.00 грн. (а.с. 83); № 77 від 15 червня 2009 року на суму 3000.00 грн. (а.с. 84); № 79 від 17 червня 2009 року на суму 30000.00 грн. (а.с. 85); № 112 від 30 червня 2009 року на суму 12000.00 грн. (а.с. 86); № 127 від 23 липня 2009 року на суму 7000.00 грн. (а.с. 87); № 13 від 31 липня 2009 року на суму 8000.00 грн. (а.с. 88); № 169 від 10 серпня 2009 року на суму 5000.00 грн. (а.с. 89); № 17 від 17 серпня 2009 року на суму 7000.00 грн. (а.с. 90); № 175 від 20 серпня 2009 року на суму 3000.00 грн. (а.с. 91); № 179 від 28 серпня 2009 року на суму 10000.00 грн. (а.с. 92); № 18 від 07 вересня 2009 року на суму 5000.00 грн. (а.с. 93); № 23 від 15 вересня 2009 року на суму 5000.00 грн. (а.с. 94); № 278 від 18 серпня 2010 року на суму 1000.00 грн. (а.с. 95).

Також, відповідно до розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, відповідачем оплачено 2263.00 грн. вартості поставленого на його адресу товару (а.с. 96-101).

Оскільки вартість отриманого товару відповідачем оплачена в повному обсязі не була, 16 вересня 2010 року позивач звернувся до нього з претензією на суму 40781.03 грн., у тому числі 37365.82 грн. заборгованості за договором поставки та 3506.21 грн. – пені, яку просив погасити протягом 7 днів з моменту отримання претензії (а.с. 103).

У зв'язку з тим, що вимоги, викладені в претензії, були залишені відповідачем поза увагою, товариство з обмеженою відповідальністю «Кримриба» звернулося до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі витратних накладних (а.с.38-75), оригінали яких були оглянути в судовому засіданні, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 168495.50 грн.

Факт отримання відповідачем товару за даними накладними підтверджується підписами його представника.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3 договору поставки від 24 квітня 2009 року № 39 сторони домовилися, що розрахунки здійснюються по факту поставки партії товару, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, протягом 10 банківських днів з моменту прийому партії товару, на підставі рахунку постачальника.

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, прийняв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати його вартості, однак дані зобов’язання відповідачем належним чином виконані не були.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отриманий товар, був оплачений частково, на суму 131129.68 грн., у зв'язку з чим, неоплаченою залишилася сума 37365.82 грн.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми заборгованості за договором поставки в розмірі 37365.82 грн. відповідачем суду не представлено.

Крім того, 15 листопада 2010 року сторонами складений акт звірення взаєморозрахунків, з якого вбачається, що сума боргу в розмірі 37365.82 грн. відповідачем визнана (а.с. 110).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з акціонерного товариства закритого типу «Санаторій «Восход» 37365.82 грн. заборгованості за договором поставки № 39 від 24 квітня 2009 року.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 3506.21 грн. пені за період з 01 жовтня 2009 року по 14 вересня 2010 року.

Суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 5.2 договору сторони домовилися, що у разі порушення строків оплати, покупець, за вимогою постачальника, виплачує неустойку, у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем, сума пені в розмірі 3506.21 грн. ним розрахована за 341 день прострочення.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3 договору поставки від 24 квітня 2009 року № 39 передбачено, що розрахунки здійснюються по факту поставки партії товару, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, протягом 10 банківських днів з моменту прийому партії товару, на підставі рахунку постачальника.

Таким чином, періодом нарахування пені в даному випадку є 01 жовтня 2009 року - 01 квітня 2010 року (шість місяців).

Так, відповідно до розрахунку, проведеному судом, сума пені, яка повинна бути нарахована, складає 1394.11 грн.

Розрахунок пені, судом проведений наступним чином.

37365.82 х 20.5 х 182 : 100.

Тим самим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 37365.82 грн. заборгованості за договором поставки та 1394.11 грн. – пені за період з 01 жовтня 2009 року по 01 квітня 2010 року.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини. Повне рішення складено 07 грудня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Санаторій «Восход» (98100, м. Феодосія, пр. Айвазовського, 27, ЄДРПОУ 02650618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримриба» (98100, м. Феодосія, вул. Чорноморська набережна, 38, ЄДРПОУ 30483778) 37365.82 грн. – суми боргу, 1394.11 грн. пені, 387.59 грн. – державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В частині вимог про стягнення 2112.10 грн. пені – в позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.