Ухвала суду № 134873798, 16.03.2026, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1151/26

Провадження № 1-кс/723/2379/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду

Чернівецької області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_4 погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. 3 ст. 332 КК України -

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, Чернівецької області, громадянина України, українця, не одруженомго, не працюючого, пенсіонера по інвалідності, інваліду 2 групи, зареєстрованому та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, в порядку та з підстав, передбачених ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. громадянина України, українки, одруженої, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_4 , звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262150000077 від 24.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В даному клопотанні вказали, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена на даний час слідством особа на ім`я ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими, на даний час невстановленими особами, в період часу з 9 по 13 березня 2026 року, достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб, з метою особистого збагачення організували незаконне переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Румунія за грошову винагороду в сумі 7000 Євро, за наступних обставин.

Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка при спілкуванні з іншими особами, зокрема через захищені месенджери, типу «Whatsapp» ідентифікує себе, як « ОСОБА_7 », з 9 по 13 березня 2026 року, підшукала громадянина України ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця м. Київ, який з метою ухилення від призову за мобілізацією, будучи особою, якій на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі країни забороняється, мав намір виїхати за межі території України поза пунктом пропуску через державний кордон, та повідомив, що за грошову винагороду у розмірі 7000 Євро, може організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктом пропуску до Республіки Румунія.

З метою реалізації свого злочинного плану, особа, яка себе ідентифікувала при соціальній взаємодії та спілкуванні як « ОСОБА_7 », діючи за попередньою змовоюз ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та іншими невстановленими на даний час особами, через додаток «WhatsApp» 12.03.2026 зателефонувала до ОСОБА_9 , та повідомила, що грошові кошти в сумі 7000 Євро, він сплатить особам, які займатимуться безпосереднім його незаконним переправленням через державний кордону України, тобто біля кордону.

12.03.2026 біля 15:20 год., через додаток «WhatsApp» ОСОБА_9 зателефонувала особа, на ім`я « ОСОБА_7 », та повідомила, щоб ОСОБА_9 , збирався та був готовий до виїзду з м. Київ до селища Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області та за ним приїде з м. Чернівці Чернівецької області автомобіль, водій якого відвезе ОСОБА_9 до місця подальшого пішого руху до державного кордону України, однак, у подальшому змінив умови домовленості, вказавши ОСОБА_9 , відразу розрахуватися за послуги перевезення з м. Києва, тобто за його безпечну доставку до Чернівецької області, вказавши, що з обумовленої суми у 7000 Євро, частину в розмірі 2500 Євро ОСОБА_9 має сплатити водію після його доставки у м. Чернівці Чернівецької області.

13.03.2026 біля 09:37 год., через додаток «WhatsApp» зателефонувала особа « ОСОБА_7 », повідомивши ОСОБА_9 , щоб він збирався та виходив на вулицю і що його вже очікує автомобіль марки «Рено» чорного кольору на Чернівецьких номерах, біля кафе «Pizza box», що по вул. Краківська, 18а, в м. Київ.

Близько 10:07 год. 13.03.2026 ОСОБА_9 , під керівництвом особи на ім`я « ОСОБА_7 », підійшов до автомобіля марки «Renault Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебувала особа жіночої статі ОСОБА_8 , яка вийшовши з автомобіля запевнила ОСОБА_9 , що вона «від ОСОБА_7 », і що саме вона його довезе до Чернівецької області, відразу почала заспокоювати ОСОБА_9 , що все буде гаразд, що вона не вперше допомагає таким людям, після цього за її вказівкою ОСОБА_9 , сів у салон автомобіля, вимкнув мережу власного мобільного зв`язку, та вони продовжили рух з м. Києва у напрямку Чернівецької області.

Рухаючись визначеним маршрутом, ОСОБА_8 , об`їжджала стаціонарні блок пости, про які вона знала, та окрім цього, під час руху, ОСОБА_8 запевняла ОСОБА_9 , що вона часто возить людей з різних міст України до м. Чернівці, і повідомила, що умови змінилися та вона везе його не до селища Красноїльськ, а до будинку в м. Чернівці, де йому необхідно переночувати, і на наступний день (14.03.2026) його відвезуть до кордону, тобто до селища Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, у межах якого лінія розмежування державного кордону України з Республікою Румунія, провела інструктаж, що ОСОБА_9 , буде не один, а таких осіб буде декілька, його проведуть «безпечним маршрутом» до кордону, вказувала про те, щоб той одягався тепліше, і про ймовірність того, що можуть бути зупинки та літатимуть «Дрони», а ОСОБА_9 переправлять через огорожу, а з іншої сторони його зустрінуть особи, які поведуть останнього далі, вже перебуваючи на території Республіки Румунія.

Об`їхавши останній блок пост, що в м. Заліщики, Тернопільської області та проїхавши іншими населеними пунктами Чернівецької області, ОСОБА_8 , безпечним маршрутом близько 20:40 год., довезла ОСОБА_9 , до квартири АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_5 , у квартирі якого мав за вказівкою « ОСОБА_7 », заночувати та розрахуватися за безпечну доставку його з мі Київ до м. Чернівці, ОСОБА_9 .

За вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , перебуваючи на порозі квартири АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 3300 доларів США, що еквівалентно за їх домовленістю 2500 Євро, в якості розрахунку за перший етап, тобто за послуги безпечного перевезення з м. Київ до м. Чернівці, а ОСОБА_8 в свою чергу повідомила ОСОБА_9 , що можливо вона вранці його відвезе, тобто до селища Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, після чого на автомобілі «Renault Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 , від`їхала від зазначеного вище будинку.

14.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чернівці, Чернівецької області, громадянину України, українцю, не одруженому, не працюючому, пенсіонеру по інвалідності, інваліду 2 групи, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, в порядку та з підстав, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з конфіскацією майна.

Ініціатори клопотання стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про, що зібрано достатньо доказів і наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території іноземних держав так як м. Чернівці, у безпосередній близькості від державного кордону з республікою Румунія. Підозрюваний є особою, яка ніде не працює та не має міцних соціальних зв`язків.

Стосовно ризику (небезпеки) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (як однієї із підстав застосування запобіжного заходу) слід зауважити, що застосування конкретного запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), серед яких одним з важливіших є тяжкість пред`явленої підозри. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно, від неї (тяжкості) залежить покарання, яке особа буде понести (у разі визнання його винним).

Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.

Санкція ч. 3 ст. ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, з конфіскацією майна.

Отже, невідворотність реального відбування покарання у разі визнання винним ОСОБА_5 , свідчить про те, що останній усвідомлюючи, що у разі набрання законної сили вироку щодо нього за вчинення кримінального правопорушення, по якому повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, він, не маючи міцних соціальних зав`язків, постійного місця роботи, може з метою уникнення від покарання, вчиняти дії щодо переховування від органів досудового розслідування чи у подальшому від суду.

- п. 3 незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на свідка ОСОБА_9 , намагатись здійснювати незаконний вплив як особисто, так і через інших осіб, з метою схилити до зміни наданих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні, які б спростовували його вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Окрім того, слід враховувати і те, що на цьому початковому етапі розслідування, яке триває, встановлюються й інші свідки й співучасники кримінального правопорушення, а відтак вказане свідчить про те, що будучи на волі під іншим більш м`яким запобіжним заходом, підозрюваний зможе незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені.

- п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Про можливість перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином свідчить той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, з огляду на що він може у незаконний спосіб впливати на інших співучасників, зокрема на невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка організувала незаконне переправлення особи через державний кордон, шляхом зміни цією особою показань або відмови від їх надання, що негативно буде відображатися на завданнях кримінального провадження передбачених ст. 2 КПК України щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування.

- п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється вказаний ризик наявний з огляду на те, що ОСОБА_5 відомі способи сприяння у організації переправлення осіб через державний кордон України поза межами його пунктів пропуску, шляхом надання незаконних вказівок особам, які мають намір його перетнути, а також відповідні механізми незаконної діяльності у цій сфері, також й з урахуванням того, що вказане кримінальне правопорушення у якому він підозрюється вчинив у групі з ОСОБА_8 , та на виконання своєї ролі, надав вказівку ОСОБА_9 переночувати у відповідному житловому будинку до слідуючого ранку (14.03.2026), задля подальшого переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, вказане свідчить про те, що у разі обрання іншого запобіжного заходу відносно підозрюваного останній матиме можливість й надалі вчиняти злочини, повязані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, у тому числі, з корисливих мотивів. Вказаний ризик існує, й з огляду на те, що ОСОБА_5 ніде не працює, та не має постійних заробітків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримали, посилаючись на викладені в клопотанні обставини і докази.

Підозрюваний ОСОБА_5 , в ході судового засідання, клопотання не визнав.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо даного клопотання, посилаючись на недоведеність всіх ризиків прокурором та слідчим, просив відмовити в задоволенні клопотання і обрати ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 24.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстровим номером 12026262150000077 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.

14 березня 2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчим суддею досліджено докази обґрунтованості підозри, які надані суду, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколами обшуків від 13.03.2026; протоколами затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ; іншими матеріалами кримінального провадження..

Оцінюючи вказані докази, слідчий суддя вбачає повідомлену ОСОБА_5 підозру від 14 березня 2026 року, у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - обґрунтованою.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив і посилався на наявність чотирьох ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення .

Суд знаходить, недоказаним ризик щодо можливості вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки доказів таких намірів слідчому судді не надано.

Разом з тим слідчий суддя знаходить доказаним ризик, щодо можливості у підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати незаконний вплив на свідків так як у нього із зазначеними свідками існувала усна домовленість, умови якої він не виконав, а тому він з метою схилення зазначених свідків до зміни наданих ними показів, або відмови від них, зможе укласти з ними нову домовленість, цим самим здійснювати незаконний вплив на зазначених свідків, або ж іншим чином незаконно впливати на них, з метою схилення до зміни наданих ними показань або відмови від них з метою уникнення покарання.

Підтверджено, на думку суду також і ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, виходячи з того, що оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України, останній має змогу перетнути кордон України для переховування від органів досудового розслідування чи суду, з метою уникнення від покарання, так як останньому відомі способи для незаконного перетину кордону України.

Виходячи із вимог п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, щодо існування хоча б одного ризику передбаченого в ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що не підтвердження всіх зазначених в клопотанні ризиків, ніяким чином не впливає на існування інших ризиків та на результат розгляду клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому слідчий суддя враховує, що такий найбільш суворий запобіжний захід застосовується, згідно положень п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Виходячи з обставин вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, в якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , а саме наявність прямого умислу на сприяння незаконному переправленню осіб за межі держави під час дії в Україні воєнного стану а також на наявність двох підтверджених ризиків, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.

Виходячи з цього, а також з огляду на безпосередній об`єкт та суб`єктивну сторону злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканості її кордонів та прямий умисел на порушення недоторканості кордону України особами яких переправляють через державний кордон, застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, є неможливим.

При цьому враховується, що сприяння в переправленні через державний кордон України планувалася з корисливих підстав в умовах воєнного стану.

Разом з тим суд враховує, що згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті, яка не заперечує визначення розміру застави для злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .

Зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов`язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, вік та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 певні обов`язки.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя, враховуючи наявні ризики та роль підозрюваного у вчиненні цього злочину вважає, що таким розміром має бути 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194-197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, Чернівецької області, зареєстрованому та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в Державній установі « Чернівецький слідчий ізолятор ».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_5 обраховувати з моменту його затримання, а саме з 22 години 27 хвилин, 13 березня 2026 року.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код отримувача ЄДРПОУ 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку отримувача 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, зазначивши у призначенні платежу платіжного документу інформацію про ухвалу суду та ПІБ підозрюваного).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_10