Ухвала суду № 134873796, 16.03.2026, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1151/26

Провадження № 1-кс/723/2378/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_4 погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної за ч. 3 ст. 332 КК України -

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки м. Чернівці, Чернівецької області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, одруженої, раніше не судимої , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_4 , звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262150000077 від 24.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В даному клопотанні вказали, що ОСОБА_7 , з особою на ім`я ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими, на даний час невстановленими особами, в період часу з 9 по 13 березня 2026 року, достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб, з метою особистого збагачення організували незаконне переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Румунія за грошову винагороду в сумі 7000 Євро, за наступних обставин.

Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка при спілкуванні з іншими особами, зокрема через захищені месенджери, типу «Whatsapp» ідентифікує себе, як « ОСОБА_8 », з 9 по 13 березня 2026 року, підшукала громадянина України ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця м. Київ, який з метою ухилення від призову за мобілізацією, будучи особою, якій на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі країни забороняється, мав намір виїхати за межі території України поза пунктом пропуску через державний кордон, та повідомив, що за грошову винагороду у розмірі 7000 Євро, може організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктом пропуску до Республіки Румунія.

З метою реалізації свого злочинного плану, особа, яка себе ідентифікувала при соціальній взаємодії та спілкуванні як « ОСОБА_8 », діючи за попередньою змовоюз ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими на даний час особами, через додаток «WhatsApp» 12.03.2026 зателефонувала до ОСОБА_10 , та повідомила, що грошові кошти в сумі 7000 Євро, він сплатить особам, які займатимуться безпосереднім його незаконним переправленням через державний кордону України, тобто біля кордону. 12.03.2026 біля 15:20 год., через додаток «WhatsApp» ОСОБА_10 зателефонувала особа, на ім`я « ОСОБА_8 », та повідомила, щоб ОСОБА_10 , збирався та був готовий до виїзду з м. Київ до селища Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області та за ним приїде з м. Чернівці Чернівецької області автомобіль, водій якого відвезе ОСОБА_10 до місця подальшого пішого руху до державного кордону України, однак, у подальшому змінив умови домовленості, вказавши ОСОБА_10 , відразу розрахуватися за послуги перевезення з м. Києва, тобто за його безпечну доставку до Чернівецької області, вказавши, що з обумовленої суми у 7000 Євро, частину в розмірі 2500 Євро ОСОБА_10 має сплатити водію після його доставки у м. Чернівці Чернівецької області.

13.03.2026 біля 09:37 год., через додаток «WhatsApp» зателефонувала особа « ОСОБА_8 », повідомивши ОСОБА_10 , щоб він збирався та виходив на вулицю і що його вже очікує автомобіль марки «Рено» чорного кольору на Чернівецьких номерах, біля кафе «Pizza box», що по вул. Краківська, 18а, в м. Київ.

Близько 10:07 год. 13.03.2026 ОСОБА_10 , під керівництвом особи на ім`я « ОСОБА_8 », підійшов до автомобіля марки «Renault Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебувала особа жіночої статі ОСОБА_7 , яка вийшовши з автомобіля запевнила ОСОБА_10 , що вона «від ОСОБА_8 », і що саме вона його довезе до Чернівецької області, відразу почала заспокоювати ОСОБА_10 , що все буде гаразд, що вона не вперше допомагає таким людям, після цього за її вказівкою ОСОБА_10 , сів у салон автомобіля, вимкнув мережу власного мобільного зв`язку, та вони продовжили рух з м. Києва у напрямку Чернівецької області.

Рухаючись визначеним маршрутом, ОСОБА_7 , об`їжджала стаціонарні блок пости, про які вона знала, та окрім цього, під час руху, ОСОБА_7 запевняла ОСОБА_10 , що вона часто возить людей з різних міст України до м. Чернівці, і повідомила, що умови змінилися та вона везе його не до селища Красноїльськ, а до будинку в м. Чернівці, де йому необхідно переночувати, і на наступний день (14.03.2026) його відвезуть до кордону, тобто до селища Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, у межах якого лінія розмежування державного кордону України з Республікою Румунія, провела інструктаж, що ОСОБА_10 , буде не один, а таких осіб буде декілька, його проведуть «безпечним маршрутом» до кордону, вказувала про те, щоб той одягався тепліше, і про ймовірність того, що можуть бути зупинки та літатимуть «Дрони», а ОСОБА_10 переправлять через огорожу, а з іншої сторони його зустрінуть особи, які поведуть останнього далі, вже перебуваючи на території Республіки Румунія.

Об`їхавши останній блок пост, що в м. Заліщики, Тернопільської області та проїхавши іншими населеними пунктами Чернівецької області, ОСОБА_7 , безпечним маршрутом близько 20:40 год., довезла ОСОБА_10 , до квартири АДРЕСА_3 , де проживав ОСОБА_9 , у квартирі якого мав за вказівкою « ОСОБА_8 », заночувати та розрахуватися за безпечну доставку його з мі Київ до м. Чернівці, ОСОБА_10 .

За вказівкою ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , перебуваючи на порозі квартири АДРЕСА_3 , передав ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 3300 доларів США, що еквівалентно за їх домовленістю 2500 Євро, в якості розрахунку за перший етап, тобто за послуги безпечного перевезення з м. Київ до м. Чернівці, а ОСОБА_7 в свою чергу повідомила ОСОБА_10 , що можливо вона вранці його відвезе, тобто до селища Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, після чого на автомобілі «Renault Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 , від`їхала від зазначеного вище будинку.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Під час досудового розслідування встановленні обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та які підтверджуються зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами обшуків; протоколами затримання в порядку ст. 208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження.

Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з конфіскацією майна.

Ініціатори клопотання стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.332 КК України про, що зібрано достатньо доказів і наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Так, ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території іноземних держав так як м. Чернівці, в якому остання проживає, знаходиться у безпосередній близькості від державного кордону з республікою Румунія.

Стосовно ризику (небезпеки) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (як однієї із підстав застосування запобіжного заходу) слід зауважити, що застосування конкретного запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), серед яких одним з важливіших є тяжкість пред`явленої підозри. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке особа буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.

Така правова позиція цілком узгоджується з уставленою міжнародною практикою. Так, у ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується підозрюваному.

Санкція ч. 3 ст. ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, з конфіскацією майна.

Отже, невідворотність покарання у разі визнання винною ОСОБА_7 , свідчить про те, що остання усвідомлюючи, суворість покарання , яке передбачене Законом, вона з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, може вчиняти дії щодо переховування від органів досудового розслідування чи у подальшому від суду. Слід також, враховувати і те, що вона спільно із невстановленою особою організували незаконне переправлення через державний кордон України особи призовного віку, щодо якої діють обмеження щодо виїзду закордон у період воєнного стану, у зв`язку із чим їй відомі способи та механізми незаконного переправлення через державний кордон та перетину державного кордону України, а будучи особою жіночої статі, остання може безперешкодно перетнути, навіть незважаючи на її трудову діяльність, державний кордон України у напрямку «на виїзд» через пункти пропуску, що свідчить про те, що остання у разі не обрання їй цього найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою , вона зможе ухилитися від слідства і суду.

- п. 3 незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на свідка ОСОБА_10 , намагатись здійснювати незаконний вплив як особисто, так і через інших осіб, з метою схилити до зміни наданих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні, які б спростовували її вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Окрім того, слід враховувати і те, що на цьому початковому етапі розслідування, яке триває, встановлюються й інші свідки й співучасники кримінального правопорушення, а відтак вказане свідчить про те, що будучи на волі під іншим більш м`яким запобіжним заходом, підозрювана зможе незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені. Вказаний ризик, також наявний і з огляду на засаду безпосередності дослідження показань, передбачену ст. 23 КПК України.

- п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином свідчить той факт, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, з огляду на що вона зможе у незаконний спосіб впливати на інших співучасників, зокрема на невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка організувала незаконне переправлення особи через державний кордон, шляхом зміни цією особою показань або відмови від їх надання, що негативно буде відображатися на завданнях кримінального провадження передбачених ст.. 2 КПК України щодо швидкого , повного та неупередженого розслідування.

- п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється вказаний ризик наявний з огляду на те, що ОСОБА_7 відомі способи сприяння у організації переправлення осіб через державний кордон України поза межами його пунктів пропуску, а також відповідні механізми незаконної діяльності у цій сфері, також й з урахуванням того, що вказане кримінальне правопорушення у якому вона підозрюється вчинила у групі з ОСОБА_9 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, задля подальшого переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, вказане свідчить про те, що у разі обрання іншого запобіжного заходу відносно підозрюваної остання матиме можливість й надалі вчиняти злочини, пов`язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, у тому числі, з корисливих мотивів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримали, посилаючись на викладені в клопотанні обставини і докази.

Підозрювана ОСОБА_7 , в ході судового засідання, клопотання не визнала, просила до неї застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешта.

Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо даного клопотання, посилаючись на недоведеність всіх ризиків слідчим та прокурором , просив змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або у разі неможливості зміни запобіжзного заходу обрати підозрюваній мінімальну заставу.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 24.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстровим номером 12026262150000077 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.

14 березня 2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчим суддею досліджено докази обґрунтованості підозри, які надані суду, а саме:а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами обшуків; протоколами затримання в порядку ст. 208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінюючи вказані докази, слідчий суддя вбачає повідомлену ОСОБА_7 підозру від 14 березня 2026 року, у вчиненні нею злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - обґрунтованою.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив і посилався на наявність чотирьох ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення .

Суд знаходить, недоказаним ризик щодо можливості вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень та перешкодлжання кримінальному провадженню іншим чином ,оскільки доказів таких намірів слідчому судді не надано.

Разом з тим слідчий суддя знаходить доказаним ризик, щодо можливості у підозрюваної ОСОБА_7 здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_11 та інших так як у неї із зазначеними свідками існувала усна домовленість, умови якої вона не виконала, а тому вона з метою схилення зазначених свідків до зміни наданих ними показів, або відмови від них, зможе укласти з ними нову домовленість, цим самим здійснювати незаконний вплив на зазначених свідків, або ж іншим чином незаконно впливати на них, з метою схилення до зміни наданих ними показань або відмови від них з метою уникнення покарання.

Підтверджено, на думку суду також і ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, виходячи з того, що оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України, остання має змогу перетнути кордон України для переховування від органів досудового розслідування чи суду, з метою уникнення від покарання, так як останній відомі способи для незаконного перетину кордону України.

Виходячи із вимог п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, щодо існування хоча б одного ризику передбаченого в ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що не підтвердження всіх зазначених в клопотанні ризиків, ніяким чином не впливає на існування інших ризиків та на результат розгляду клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, відносно підозрюваної ОСОБА_7 слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Зазначаючи про підтверджені в суді ризики та навівши в суді підстави щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, прокурор та слідчий довели, що застосування інших, м`яких запобіжних заходів до підозрюваної є неможливим оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти підтвердженим ризикам.

При цьому слідчий суддя враховує, що такий найбільш суворий запобіжний захід застосовується, згідно положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Виходячи з обставин вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, в якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , а саме наявність прямого умислу на сприяння незаконному переправленню осіб за межі держави під час дії в Україні воєнного стану а також на наявність двох підтверджених ризиків, слідчий суддя вважає, що прокурор та слідчий довели наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання її під вартою.

Виходячи з цього, а також з огляду на безпосередній об`єкт та суб`єктивну сторону злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканості її кордонів та прямий умисел на порушення недоторканості кордону України особами яких переправляють через державний кордон, застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, є неможливим.

При цьому враховується, що сприяння в переправленні через державний кордон України планувалася з корисливих підстав в умовах воєнного стану.

Разом з тим суд враховує, що згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті, яка не заперечує визначення розміру застави для злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .

Зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов`язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваної, вік та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_7 певні обов`язки.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї, слідчий суддя, враховуючи наявні ризики та роль підозрюваної у вчиненні цього злочину вважає, що таким розміром має бути 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194-197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки м. Чернівці, Чернівецької області, зареєстроване місце проживання с. Перківці Дністровського району Чернівецької області, мешканки АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_7 обраховувати з моменту її затримання, а саме з 22 години 27 хвилин, 13 березня 2026 року.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код отримувача ЄДРПОУ 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку отримувача 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, зазначивши у призначенні платежу платіжного документу інформацію про ухвалу суду та ПІБ підозрюваної).

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_7 , обов`язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_12