Ухвала суду № 134871541, 12.03.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/173/26

Провадження № 1-кп/354/101/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремчі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026140150000003 від 07.01.2026, за обвинуваченням,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в період з 19.12.2017 по 17.11.2020 на посаді головного лісничого ДП «Делятинське лісове господарство», працюючого на даний час на посаді начальника відділу служби державної охорони природно-заповідного фонду Карпатського національного природного парку, раніше не судимого, не депутата, не адвоката, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України,

за участю:

прокурора: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

06.02.2026 року до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.10.2017 наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 445 затверджено нову редакцію статуту Державного підприємства «Делятинське лісове господарство» (далі - Статут).

У відповідності до розділу «Загальні положення» ДП «Делятинське лісове господарство» засновано на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 № 57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях» належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Згідно розділу ІІІ «Мета і предмет діяльності підприємства» Статуту установлено, що воно створене: для ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству; проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності та поліпшення якісного складу, збереження біотичного та іншого природнього різноманіття в лісах; збереження та посилення захисних властивостей лісів, що виконують захисні, природоохоронні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції, а також функції захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів; організація та проведення лісозаготівельних робіт, виробництво промислової продукції переробки деревини і лісохімії та підсочки лісу; розробка і подання за підлеглістю матеріалів про розподіл лісів на категорії та застосування лісових такс і зміну меж лісництв; проведення рубок з додержанням діючих настанов і правил.

Згідно ст. 8.5 Статуту на період відсутності директора, тимчасове виконання обов`язків керівника підприємства покладається на головного лісничого, а в разі його відсутності на головного інженера, згідно із наказом; головний лісничий підприємства є першим заступником директора (ст. 8.7).

У відповідності до наказу директора ДП «Делятинське лісове господарство» Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.12.2017 № 101-к «Про переведення працівників» ОСОБА_3 лісничого Дорівського лісництва призначено на посаду головного лісничого апарату управління ДП «Делятинське лісове господарство», який з цього часу приступив до виконання обов`язків.

Відповідно до посадової інструкції головного лісничого ДП «Делятинський ЛГ», затвердженої 19.12.2017 директором ДП «Делятинський ЛГ», а саме згідно розділу 1 «Загальні положення», на посаду головного лісничого призначається особа, яка має вищу освіту відповідного напрямку підготовки; головний лісничий повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищестоячих органів, нормативні та інші керівні документи, що стосуються його діяльності. Згідно розділу ІІ «Завдання та обов`язки» вказаної посадової інструкції головний лісничий організовує раціональне ведення лісового, а також мисливського господарства; забезпечує розроблення і здійснення заходів, щодо підвищення продуктивності та якісного складу лісу; несе персональну відповідальність за стан охорони лісу від лісопорушень та недопущення незаконних рубок в лісфонді, проведення профілактичних заходів з охорони лісу від пожеж, захисту від шкідників та хвороб лісу та інших шкідливих явищ; відповідає за роботу ланки з відведення і таксації лісосік, складає графіки відводів лісосік і контролює хід їх виконання; організовує розроблення і контролю виконання заходів, щодо відведення лісосік під головне користування та рубок пов`язаних і непов`язаних з веденням лісового господарства та інших лісогосподарських заходів, використання лісових ресурсів, забезпечення протипожежної профілактики в лісах, охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших порушень; здійснює загальне керівництво організацією і проведенням на підприємстві всіх технічних і виробничо-господарських заходів, щодо охорони і захисту лісу, а також нагляд за додержанням на місцях технічних інструкцій, правил та інших вказівок щодо охорони лісів та навколишнього природного середовища; сприяє лісовпорядним партіям, іншим проектно-вишукувальним організаціям у проведенні польових робіт, перевіряє якість їх виконання, проводить приймання виконаних робіт у масштабі підприємства; керує працівниками лісогосподарських відділ та служб, координує та направляє діяльність підрозділів, які забезпечують технологічну підготовку лісогосподарського підприємства; організовує підбір та затвердження лісосічного фонду в рамках лісгоспу; організовує і координує роботу ланок з відведення і таксації лісосічного фонду; контролю правильність освоєння лісосічного фонду та достовірність кількісних і якісних параметрів, шляхом контрольних перевідводів лісосік; організовує контроль за своєчасним і якісним розробленням лісосічного фонду.

Розділом ІІІ посадової інструкції головного лісничого під назвою «Права» передбачено наступні права останнього: брати участь в обговоренні питань, які стосуються виконання ним посадових обов`язків; вносити на розгляд керівництва пропозиції, щодо покращення роботи; вимагати в керівництва сприяння у виконанні умов посадової інструкції.

Розділом ІV посадової інструкції головного лісничого під назвою «Відповідальність» передбачено, що головний лісничий несе відповідальність за якість і своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов`язків, а також за здійснення в процесу виконання своїх посадових обов`язків вчинків, які містять склад злочину, за що несе відповідальність згідно норм законодавства України.

Згідно наказу керівника ДП «Делятинський лісгосп» № 54-к (розпорядження) «Про припинення трудового договору (контракту)» від 17 листопада 2020, звільнено з посади головного лісничого ДП «Делятинський лісгосп».

Статтею 89 Лісового кодексу України (надалі Кодекс) визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління.

Відповідно до статті 90 Кодексу, основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно «Положення про державну лісову охорону», (надалі Положення) затвердженого постановою КМУ № 976 від 16.09.2009 та додатку до нього керівник, головний лісничий, головний мисливствознавець, начальник відділу, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу державного лісогосподарського (лісомисливського) підприємства належать до посадових осіб державної лісової охорони, яка відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» має статус правоохоронного органу.

Відповідно до пункту 4 Положення основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства.

Згідно пункту 7 Положення, посадові особи Держлісохорони відповідно до покладених на неї завдань мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; перевіряти в установленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами та на право полювання і використання ресурсів державного мисливського фонду; проводити перевірки додержання лісокористувачами, власниками лісів та користувачами мисливських угідь вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з питань ведення лісового господарства та у галузі мисливського господарства та полювання; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; доставляти особу, яка порушила лісове законодавство або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, до органів Національної поліції або в органи місцевого самоврядування у разі неможливості встановлення його особи на місці вчинення правопорушення для складення протоколу про адміністративне правопорушення; зупиняти на території лісового фонду транспортні засоби та проводити огляд транспортних засобів, знарядь, добутих деревини та інших продуктів лісу; надсилати у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб, які порушили лісове законодавство, або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно - і відео зйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання; безперешкодно відвідувати територію і приміщення юридичних осіб, які провадять діяльність, пов`язану з добуванням, зберіганням або переробленням деревини та інших продуктів лісу, з метою здійснення нагляду за законністю їх використання; визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству, та шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання; видавати обов`язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх повноважень, тощо.

Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи у період з 19.12.2017 по 12.11.2020 посаду головного лісничого ДП «Делятиське лісове господарство» Івано-Франківського ОУЛМГ, відповідно до вимог ч. 3 ст. 18, був службовою особою правоохоронного органу, уповноваженою на виконання функцій держави.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 9 ст. 37 Лісового кодексу України визначено, що нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства регулюється здійснення заходів щодо підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів.

Згідно зі ст. 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Пунктом 4 ст. 46 Лісового кодексу України встановлено, що лісовпорядкування передбачає виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.

У ст. 47 Лісового кодексу України (в редакції від 31.07.2009) передбачено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Статтею 48 Лісового кодексу України (в редакції від 31.07.2009) регламентовано, що у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка веденню лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються й обґрунтовуються основні напрями організації та розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Відповідно до п. 36 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду віднесено до документів дозвільного характеру.

Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (затверджений Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761), передбачено умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка, як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (п. 1 Порядку).

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п. 2 Порядку).

Частиною 3 ст. 80 Лісового кодексу України передбачено, що на лісових ділянках, зайнятих чагарниками, низькопродуктивними і малоцінними деревостанами, відновлення більш цінних та високопродуктивних деревостанів здійснюється шляхом реконструкції та проведення лісокультурних робіт.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 83 Лісового кодексу України передбачено, що з метою підвищення продуктивності лісів їх власники та постійні лісокористувачі здійснюють заходи, щодо зменшення площі земель, зайнятих чагарниками, рідколіссям, низькоповними і нестійкими деревостанами.

Згідно зі ст. 84 Лісового кодексу України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).

Відповідно до п. 2 Правил поліпшення якісного складу лісів (далі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724, закріплено вичерпний перелік видів рубок, які застосовуються з метою формування і оздоровлення лісів, зокрема такі, як рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.

Згідно з п. 8 Правил рубки догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка.

Відповідно до п. 38 Правил рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів (реконструктивні рубки), проводяться з метою заміни малоцінних і похідних молодняків на цільові та поєднуються зі здійсненням заходів, пов`язаних зі штучним відновленням лісів.

Пунктом 39 Правил встановлено, що реконструктивні рубки проводяться у: чагарниках з недостатнім відновленням головних порід; сильно зріджених деревостанах із куртинним розміщенням дерев; деревостанах, які за своїм складом не відповідають конкретним типам лісу і є малоцінними.

Відповідно до п. 47 Правил визначено, що до інших заходів з формування і оздоровлення лісів належить: догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладення квартальних просік і створення протипожежних розривів.

Поряд з цим, чинним законодавством України ніколи не було передбачено таких рубок, робіт та лісогосподарських заходів, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства, як рубки, роботи чи лісогосподарські заходи рідколісся.

У свою чергу, згідно до п. 5.1.2.2 Інструкції з впорядкування лісового фонду України, розробленої спеціалістами ВО «Укрдержліспроект» у 2006 році, яка використовувалась усіма лісовими господарствами встановлено, що до не вкритих лісовою рослинністю земель відносяться ділянки, зайняті рідколіссям де повнота насаджень становить 0,1-0,2 (крім молодняків), які ростуть на землях придатних для вирощування лісу.

Разом з цим, відповідно до Правил відтворення лісів, затверджених постановою КМУ № 303 від 01.03.2007, у редакціях діючих станом на 2019-2020 роки, відтворення лісів здійснюєься постійними лісокористувачами і власниками лісів на лісових ділянках, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища, рідколісся, насадження, що загинули, тощо), шляхом відновлення, а на землях, що раніше не були зайняті лісом, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві або виділених для створення захисних лісових насаджень лінійного типу лісорозведення.

Відповідно до п. 5 Правил відтворення лісів, затверджених постановою КМУ № 303 від 01.03.2007, у редакціях діючих станом на 2019-2020 роки, обсяги робіт з відтворення лісів і способи їх проведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням фактичних змін у лісовому фонді України та залежно від стану земель, що підлягають залісенню.

Згідно пунктів 11, 12 зазначених вище Правил відтворення лісів здійснюється за державними програмами і проектами, які передбачають застосування найбільш доцільних способів створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і чагарникових порід. Відновлення лісів забезпечується природним, штучним і комбінованим способом.

Таким чином, у нормативно-правових актах, якими регламентовано порядок ведення лісового господарства, не передбачено такого виду рубок, робіт чи лісогосподарських заходів, як рідколісся. У тому числі, такий вид рубки не був передбачений у період 2019-2021 років. Відповідно, такі рубки не мають нормативного підґрунтя для їх здійснення.

Відповідно до п. 9 постанови пленуму Верховного суду України 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» незаконною визнається порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

У свою чергу, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду головного лісничого ДП «Делятинське лісове господарство» Івано-Франківського ОУЛМГ, будучи службовою особою правоохоронного органу, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, маючи владні повноваження, великий досвід у галузі лісогосподарського виробництва, будучи обізнаним з вимогами нормативно-правових актів, що регулюють вказану сферу господарської діяльності, будучи зобов`язаним бути обізнаним із фактом відсутності нормативного підґрунтя для проведення рубок рідколісся, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча останній повинен був і міг їх передбачити, допустив службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за наступних обставин.

Так, перший заступник директора - головний лісничий ДП «Делятинське лісове господарство» ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу, будучи зобов`язаним бути обізнаним про те, що рубки рідколісся не передбачені діючим станом на 2019 роки законодавством та суперечать п. п. 2, 47 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (у редакції від 11.11.2016), не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, у невстановлений досудовим розслідування точний час, однак не пізніше 16.07.2019, надав вказівку підпорядкованим працівникам підготувати всі необхідні документи для проведення рубки рідколісся на території виділу № 32.1 кварталу № 9 Дорівського лісництва ДП «Делятинське ЛГ».

Надалі, у не встановлений точно час, але не пізніше 31.07.2019, перебуваючи на робочому місці в адміністративному приміщенні ДП «Делятинське ЛГ» за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, селище Делятин, вул. 16 липня, будинок 11, на основі підготовлених матеріалів відведення лісосіки у суцільну рубку рідколісся, незаконно видав лісорубний квиток № 111 серії ІФ ЛРК № 004913 від 31.07.2019 на проведення суцільної рубки рідколісся на вказаній території, шляхом його підписання.

Після видачі вказаного лісорубного квитка у період з 31.07.2019 по 31.12.2019 проведено незаконну рубку 75 (сімдесяти п`яти) дерев породи ялина, бук, граб, сосна, ялиця на території виділу № 32.1 кварталу № 9 Дорівського лісництва ДП «Делятинського ЛГ», що знаходиться на території Надвірняського району Івано-Франківської області, за результатами якої 31.12.2019 складено акт огляду місць використання лісових ресурсів, який передбачено пунктом 59 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Внаслідок незаконної рубки вище вказаних 75 (сімдесяти п`яти) дерев заподіяно шкоду довкіллю на суму 348 121,9 гривень.

Враховуючи зазначене, внаслідок перевищення службових повноважень під час видачі лісорубного квитка № 111 серії ІФ ЛРК № 004913 від 31.07.2019 діями ОСОБА_3 заподіяно шкоду довкіллю на загальну суму 348 121, 9 грн, що з огляду на примітку до ст. 364 КК України, положення ст. 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У подальшому, ОСОБА_3 , будучи зобов`язаним бути обізнаним про те, що рубки рідколісся не передбачені діючим станом на 2019 роки законодавством та суперечать п. п. 2, 47 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (у редакції від 11.11.2016), не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, у невстановлений досудовим розслідування точний час, однак не пізніше 09.07.2019, надав вказівку підпорядкованим працівникам, підготувати всі необхідні документи для проведення рубки рідколісся на території виділу № 9.1 кварталу № 22 Дорівського лісництва ДП «Делятинське ЛГ».

Надалі, у не встановлений точно час, але не пізніше 11.10.2019, ОСОБА_3 , перебуваючи на робочому місці в адміністративному приміщенні ДП «Делятинське ЛГ» за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, селище Делятин, вул. 16 липня, будинок 11, на основі підготовлених матеріалів відведення лісосіки у суцільну рубку рідколісся, незаконно видав лісорубний квиток № 146 серії ІФ ЛРК № 004948 від 11.10.2019 на проведення суцільної рубки рідколісся на вказаній території, шляхом його підписання.

Після видачі вказаного лісорубного квитка у період з 11.10.2019 по 31.12.2019 проведено незаконну рубку 121 (ста двадцяти одного) дерева породи ялина, бук, граб, ялиця, явір, береза у виділі № 9.1 кварталі № 22 Дорівського лісництва ДП «Делятинського ЛГ», що на території Надвірняського району Івано-Франківської області, за результатами якої 31.12.2019 складено акт огляду місць використання лісових ресурсів, який передбачено пунктом 59 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Внаслідок незаконної рубки 121 (ста двадцяти одного) дерева заподіяно шкоду довкіллю на суму 568 826, 64 гривень, що з огляду на примітку до ст. 364 КК України, положення ст. 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Після цього, ОСОБА_3 , будучи зобов`язаним бути обізнаним про те, що рубки рідколісся не передбачені діючим станом на 2019 роки законодавством та суперечать п. п. 2, 47 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (у редакції від 11.11.2016), не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, у невстановлений досудовим розслідування точний час, однак не пізніше 28.01.2020, надав вказівку підпорядкованим працівникам підготувати всі необхідні документи для проведення суцільної рубки рідколісся у виділі № 6 кварталу № 34 Любіжнянського лісництва ДП «Делятинське ЛГ».

Надалі, у не встановлений точно час, але не пізніше 03.02.2020, ОСОБА_3 , перебуваючи на робочому місці в адміністративному приміщенні ДП «Делятинське ЛГ» за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, селище Делятин, вул. 16 липня, будинок 11, незаконно видав лісорубний квиток № 21 серії ІФ ЛРК № 004993 від 03.02.2020 на проведення суцільної рубки рідколісся на вказаній території, шляхом його підписання.

Після видачі вказаного лісорубного квитка у період з 03.02.2020 по 05.10.2020 проведено незаконну рубку 448 (чотириста сорока восьми) дерев породи ялиця, ялина у виділі № 6 кварталу № 34 Любіжнянського лісництва ДП «Делятинського ЛГ», що на території Надвірняського району Івано-Франківської області, за результатами якої 05.10.2020 складено акт огляду місць використання лісових ресурсів, який передбачено пунктом 59 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Внаслідок незаконної рубки 448 (чотириста сорока восьми) дерев заподіяно шкоду довкіллю на суму 1 816 194,3 гривень, що з огляду на примітку до ст. 364 КК України, положення ст. 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У подальшому, ОСОБА_3 , будучи зобов`язаним бути обізнаним про те, що рубки рідколісся не передбачені діючим станом на 2019 роки законодавством та суперечать п. п. 2, 47 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (у редакції від 11.11.2016), не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, у невстановлений досудовим розслідування точний час, однак не пізніше 18.04.2020, надав вказівку підпорядкованим працівникам, які не були обізнані зі злочинним планом останнього, підготувати всі необхідні документи для проведення суцільної рубки рідколісся у виділі № 28.1 кварталу № 13 Дорівського лісництва ДП «Делятинське ЛГ».

Надалі, у не встановлений точно час, але не пізніше 24.04.2020, ОСОБА_3 , перебуваючи на робочому місці в адміністративному приміщенні ДП «Делятинське ЛГ» за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, селище Делятин, вул. 16 липня, будинок 11 незаконно видав лісорубний квиток № 58 серії ІФ ЛРК № 005030 від 24.04.2020 на проведення суцільної рубки рідколісся на вказаній території шляхом його підписання.

Після видачі вказаного лісорубного квитка у період з 24.04.2020 по 03.09.2020 проведено незаконну рубку 131 (ста тридцяти одного) дерева породи ялина, сосна, бук у виділі № 28.1 кварталу № 13 Дорівського лісництва ДП «Делятинського ЛГ», що на території Надвірняського району Івано-Франківської області, за результатами якої 03.09.2020 складено акт огляду місць використання лісових ресурсів, який передбачено пунктом 59 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Внаслідок незаконної рубки 131 (ста тридцяти одного) дерева заподіяно шкоду довкіллю на суму 645 208,9 гривень, що з огляду на примітку до ст. 364 КК України, положення ст. 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В результаті протиправної діяльності ОСОБА_3 , з липня 2019 по березень 2021 року, на території ДП «Делятинське ЛГ», на підставі незаконно виданих останнім лісорубних квитків № 111 серії ІФ ЛРК № 004913 від 31.07.2019, № 146 серії ІФ ЛРК № 004948 від 11.10.2019, № 21 серії ІФ ЛРК № 004993 від 03.02.2020, № 58 серії ІФ ЛРК № 005030 від 24.04.2020, незаконно зрубано 775 дерев, чим інтересам держави в сфері охорони навколишнього природного середовища спричинено екологічної шкоди на загальну суму 3378351,74 грн. (три мільйони триста сімдесят вісім тисяч триста п`ятдесят одна гривня п`ятдесят сімдесят чотири копійки), що є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі пункту третього частини першої статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності вчинення ним кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності вчинення ним кримінального правопорушення.

Прокурор під час підготовчого судового засідання заперечив відносно задоволення клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених статтею 49 КК України.

Суд, заслухавши обвинуваченого, захисника, думку прокурора, який заперечив проти задоволення цього клопотання, дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Водночас частиною четвертою статті 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Шляхом опитування обвинуваченого, судом встановлено, що він правильно розуміє і не оспорює формулювання обвинувачення, характер висунутого обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за частиною другою статті 367 КК України, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку.

Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені частиною третьою статті 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої статтею 49 КК України, що не є реабілітуючою.

Строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених частиною першою статті 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини друга-четверта статті 49 КК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Санкція частини другої статті 367 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, згідно обвинувальним актом, у період часу з 2019 по 2020 рік.

Злочин, у якому він обвинувачується віднесений до нетяжких злочинів, згідно зі статтею 12 КК України, за який передбачено частиною другою статті 367 Особливої частини КК України покарання від двох до п`яти років, а тому строк давності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 КК України становить п`ять років.

Враховуючи наведене та періоди вчинення кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті, Суд приходить до висновку, що на час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого та його захисника, закінчився п`ятирічний строк давності, передбачений пунктом 3 частини першої статті 49 КК України.

Заперечуючи клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв`язку із закінченням строків давності, Прокурор не аргументував, чому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_3 на підставі статті 49 КК України.

Згідно з частиною другою статті 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до частини третьої статті 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже, підставою для зупинення перебігу строку давності у відповідності до частини другої статті 49 КК України є ухилення від досудового розслідування або суду, а підставою переривання перебігу строків давності, згідно з частиною третьою статті 49 КК України - вчинення нового злочину.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами другою, третьою статті 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами першої-третьої статті 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачуються ОСОБА_3 , є нетяжким злочином, та з моменту вчинення інкримінованого злочину минуло більше п`яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні статті 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання обвинуваченого та його захисника про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України та закривши стосовно нього кримінальне провадження за частиною другою статті 367 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді нічного домашнього арешту в період з 22.00 до 09.00 год, закінчився 06.01.2026, ще до надходження справи до суду.

У справі заявлено цивільний позов Прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі цивільного позивача Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3378351,74 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні встановлений статтею 129 КПК України, в якій передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разів встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Крім того, згідно із пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року "Про практику застосування судами законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається.

Таким чином, виходячи з даних норм законодавства та роз`яснень Пленуму ВСУ, цивільний позов суд розглядає (вирішує) лише у випадках, передбачених ч.1 ст.129 КПК України, тобто ухвалюючи обвинувальний вирок, або ж постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, а у разі закриття кримінального провадження з передбачених законом підстав, зокрема на підставі ст.49 КК України, - цивільний позов не вирішується, а залишається без розгляду.

Як уже зазначалося, Прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах держави в особі цивільного позивача Делятинської селищної ради Надвірнянського району в межах цього кримінального провадження заявила цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3378351,74 грн.

Однак, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Наведене обґрунтовано випливає з положень частини першої статті 129 КПК України, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

З огляду на це, цивільний позов слід залишити без розгляду.

Щодо вирішення питання, пов`язаного із процесуальними витратами у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження, то суд зазначає таке.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року, справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21 зроблено висновок, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Отже витрати, понесені у цьому кримінальному провадженні на залучення еспертів необхідно віднести на рахунок держави.

З огляду на викладене та керуючись статтями 12, 49, 367 КК України, статтями 128, 129, 284, 285, 286, 314, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.

На підставі статті 49 КК України ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026140150000003 від 07.01.2026, - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов Прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах держави в особі цивільного позивача Делятинської селищної ради Надвірнянського району до обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без розгляду. Роз`яснити право прокурора та цивільного позивача на заявлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

Учасникам судового розгляду роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 17.03.2026.

Головуючий суддя: ОСОБА_7