Ухвала суду № 134863550, 16.03.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42529/25

УХВАЛА

16 березня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ТОБАККО» (вул. Князівська, буд. 38, офіс 102, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 43959001) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ТОБАККО» до Державної податкової служби України в якому позивач просить суд: визнати дії посадових осіб Державної податкової служби України щодо не продовження терміну дії ліцензії на виробництво тютюнових виробів № 990111202100016 неправомірними; зобов`язати Державну податкову службу України внести зміни до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про продовження терміну дії ліцензії ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» на виробництво тютюнових виробів № 990111202100016 на термін, на який, вона була анульована, тобто на 292 дні починаючи з 08.11.2026.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від представника відповідача надійшла заява в якій просить суд залишити позовну заяву без розгляду оскільки процесуальний строк для звернення з будь-якими вимогами щодо відновлення стану, який існував до анулювання (в тому числі щодо компенсації строком), розпочався саме з момент відновлення ліцензії. Відповідно звернення до суду 24.12.2025 року із позовом у даній справі засвідчує пропуск встановленого законом 6-місячного строку, оскільки звернення до суду з вимогою про продовження строку ліцензії це лише завуальована спроба переглянути наслідки анулювання, тож пропуск строку не може бути нівельований зміною формулювання позовної вимоги. Тому направлення 11.11.2025 року Позивачем через Електронний кабінет платника податків заяви до ДПС України від 03.11.2025 № 03-11/2025 щодо вирішення спірного питання не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення свої прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через 7 місяців з моменту обізнаності про порушення свого права. Інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали чи унеможливили звернення до суду з даним позовом та могли бути визнані поважними, позивачем не вказано і не надано.

Від представника позивача надійшли письмові заперечення на заяву в яких зазначає, що предметом даного адміністративного позову є не оскарження розпорядження про анулювання ліцензії (що було предметом розгляду у справі № 420/20892/24), а захист права позивача на використання повного терміну дії ліцензії, гарантованого законом, який був фактично скорочений на 292 дні внаслідок протиправних дій органу ліцензування. Позивач звернувся до ДПС України із заявою про продовження строку дії ліцензії на 292 дні (період, протягом якого ліцензія була незаконно анульована). У відповідь на зазначену заяву відповідач листом повідомив про відмову у задоволенні вимог позивача, мотивуючи це тим, що предметом розгляду справи № 420/20892/24 не було питання продовження строку дії ліцензії. Саме отримання цієї відповіді в грудні 2025 року стало моментом, коли позивач дізнався про остаточне порушення свого права та виникнення підстав для звернення до суду за їх захистом.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, суд наголошує, що бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Відтак, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є за своїм характером триваючим.

За загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим правопорушенням є правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Отже, протиправна бездіяльність не закінчується після спливу законодавчо визначено строку, а продовжує тривати доти, доки не будуть встановлені обставини, які дозволять визначити, чи були дотриманні приписи закону в точному його розумінні.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб`єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває.

В іншому разі суб`єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов`язку.

Таким чином, враховуючи, що на дату звернення позивача до суду не припинили існувати підстави для звернення до суду, то суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача стосовно пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, оскільки спірні правовідносини в даному випадку мають триваючий характер.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ТОБАККО» (вул. Князівська, буд. 38, офіс 102, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 43959001) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Д.К.Василяка