Ухвала суду № 134863050, 16.03.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8824/25

провадження № П/380/10003/25

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

16 березня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача від 02 травня 2025 року про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача від 27 травня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/8824/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (відповідач/ГУ ДПС у Львівській області) із такими вимогами:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 08 лютого 2021 року № Ф-4545-57У на суму 37788,74 грн, винесену Головним управлінням ДПС у Львівській області у відношенні ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідача всі судові витрати у справі, включаючи суми сплаченого судового збору:

- стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану з розглядом справи за цим позовом, в розмірі 6000,00 грн.

У позовній заяві позивач вказує, що лише 22 листопада 2024 року, після блокування платіжної банківської картки, йому стало відомо про те, що стосовно нього, як боржника відкрите виконавче провадження № 76624532 з примусового виконання оскаржуваної вимоги. Цього ж дня, 22 листопада 2024 року, з мобільного додатку «ДІЯ» позивач дізнався номер виконавчого провадження та ідентифікатор для доступу до матеріалів виконавчого провадження. Засобами Автоматизованої системи виконавчого провадження позивач отримав доступ до матеріалів виконавчого провадження та ознайомився з наявними в ньому документами. Лише з цього дня, з 22 листопада 2024 року позивач дізнався про наявність спірної вимоги. До цієї дати позивач не був обізнаний ані про наявність оскаржуваної вимоги, ані про відкриття виконавчого провадження щодо її примусового виконання.

З огляду на вказане просить суд поновити строк звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 12 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача належно засвідчену копію спірної вимоги та докази її надіслання на адресу позивача та дані обліку платежів ІКП ІС щодо ОСОБА_1 з ЄСВ, які стали підставою для винесення спірної вимоги.

В цій ухвалі суд зазначив, що питання строку звернення до суду буде вирішуватися судом після надходження витребуваних у відповідача доказів.

27 травня 2025 року представник відповідача подав через систему «Електронний суд» клопотання від 27 травня 2025 року про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що ГУ ДПС у Львівській області надіслало спірну вимогу на зареєстровану адресу платника податків позивача. Відповідно до вимог розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20 квітня 2015 року № 449 рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення за закінченням терміну зберігання. У разі коли пошта не може вручити платнику податків рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Зазначені у позовній заяві обставини не можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки контролюючий орган здійснив усі дії щодо належного повідомлення платника податків. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

З огляду на вказане просить суд позовну заяву позивача залишити без розгляду.

Постановлячи цю ухвалу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев`ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).

Отже, за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Водночас Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Так, Верховний Суд у постанові від 05 березня 2021 року у справі № 640/9172/20 від 05 березня 2021 року зазначив про те, що платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону № 2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2021 у справі № 580/3469/19. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у разі, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Отже, з урахуванням наведеного вище правового регулювання та висновків Верховного Суду строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) становить шість місяців та обчислюється з дня, коли особи дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) винесена ГУ ДПС у Львівській області 08 лютого 2021 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу надіслана на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ), однак поштове відправлення 02 липня 2021 року повернулося на адресу податкового органу з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».

Отже, оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) позивач не отримав, тож був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про її винесення податковим органом 08 лютого 2021 року.

У той же час 22 листопада 2024 року головним державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільницькою Оксаною Ігорівною відкрито виконавче провадження № 76624532 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 лютого 2021 року № Ф-4545-57У.

Про відкриття вказаного виконавчого провадження позивач дізнався 22 листопада 2024 року із мобільного застосунку «ДІЯ», що підтверджується долученим до позовної заяви знімком екрана мобільного телефону позивача.

Отже, днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів оскаржуваною вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 08 лютого 2021 року № Ф-4545-57У, є 22 листопада 2024 року.

З цим адміністративним позовом до суду, предметом якого є оскарження вказаної вище вимоги відповідача, позивач звернувся 02 травня 2025 року, тобто з дотриманням встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Тож, оскільки строк звернення з цим позовом до суду позивач не пропустив, то у задоволенні як клопотання представника позивача від 02 травня 2025 року про поновлення строку звернення до суду, так і клопотання представника відповідача від 27 травня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача від 02 травня 2025 року про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача від 27 травня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/8824/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.

Повний текст ухвали складено 16 березня 2026 року.

Суддя Клименко О.М.