Ухвала суду № 134862619, 16.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 березня 2026 року м. Київ № 320/17908/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи у порядку загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксліфтсервіс»

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксліфтсервіс» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 8227391/44241998 від 08.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 23.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 367 963,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 8227392/44241998 від 08.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 23.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 367 963,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 8227394/44241998 від 08.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 23.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 689 447,40 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 23.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 367963,50 грн датою фактичного подання на реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 23.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 367963,50 грн датою фактичного подання на реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 23.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 689 447,40 грн датою фактичного подання на реєстрації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Люксліфтсервіс повернуто позивачу.

Не погоджуючи з вказаною ухвалою позивач оскаржив її до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Люксліфтсервіс на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Люксліфтсервіс до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, задовольнили. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року скасували, а справу № 320/17908/23 направили до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової спарив між суддями, адміністративну справу № 320/17908/23 передано на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ч.4 ст. 257 КАС України).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. (ч.3 ст. 257 КАС України).

Враховуючи предмет спору, заявлений позивачем в межах даного спору та норми законодавства, суд зазначає, що дана справа не визначена у переліку частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, який імперативно передбачає розгляд деяких категорій справ за правилами загального провадження.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є справою, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заявник у заяві не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Крім того, заявник не пояснив, у чому полягає складність предмету доказування, яка має визначатися судом як вирішальна обставина для призначення розгляду справи у судовому засіданні.

Частинами першою, восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що сторони не обмежені у праві подання до суду доказів, які стосуються предмету спору, подання до суду письмових пояснень, заяв та клопотань яким буде надана відповідна правова оцінка.

Враховуючи викладене у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

1.У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Панова Г. В.