Ухвала суду № 134862587, 16.03.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"16" березня 2026 р. справа № 300/1396/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, позивачем до позовної заяви не додано копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Всупереч вказаних правових норм, позивачем до позовної заяви не долучено належних доказів про сплату судового збору або ж доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

В позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю доходів, на підтвердження чого долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 31.07.2025 за період січень 2024 по грудень 2024 року.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Питання щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно частини 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

В той же час, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), довідка з пенсійного органу про розмір пенсійної виплати, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У розумінні приписів указаних норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання в порядку статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору, у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви, позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 31.07.2025, що засвідчують отримання позивачем з січня 2024 по грудень 2024 року щомісячно (за кодом та назвою ознаки доходу 128) - соціальних виплат з відповідних бюджетів в розмірі 2000,00 грн.

Разом з тим суд зазначає, що вказаний документ не містить інформації про розмір доходів ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2025 рік), жодним чином не свідчить про відсутність доходу у позивача або його недостатність для сплати судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника за попередній календарний рік, який може мати інші джерела доходу (заробітна плата, пенсія, вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо), а відтак не є належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.

При цьому, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору не є єдиним документом, із якого можливо встановити всю суму доходу позивача за попередній календарний рік та не підтверджує відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору, зокрема пенсії як особа, що набула право на державне пенсійне забезпечення. Зазначеним документом констатується лиш факт нарахування позивачу щомісячної соціальної виплати за 2024 рік. Сам по собі факт отримання особою соціальної виплати не позбавляє її права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір. Доказів того, що вказана соціальна виплата є єдиним доходом, а також інших доказів на підтвердження рівня майнового стану позивачем суду не надано.

Водночас, суд зазначає, що, установивши у статті 8 Закону України «Про судовий збір» майновий стан як критерій (а саме коли сума судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік) для звільнення від сплати судового збору, законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися такі обставини.

Втім, уставленим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Так, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Згідно позовної заяви від 11.03.2026, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії відповідача в порушенні адміністративної процедури поверненні позивачу його скарги у формі ксерокопії поганої якості не завірену належним чином і листа №40 від 05.03.2026 без підпису і завіреності; визнати порушенням відповідачем положень адміністративної процедури повернення скарги позивача на адвоката №3 без розгляду; зобов`язати відповідача розглянути скаргу позивача на адвоката в відповідності положень Закону України «Про адміністративну процедуру»; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 35000 Євро.

Таким чином, з урахуванням тієї обставини, що відшкодування моральної шкоди визначено ОСОБА_1 сумою грошових коштів, відтак звернена до суду вимога в частині стягнення моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою, а інші позовні вимоги носять немайновий характер.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", який вступив в дію з 01.01.2026, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 1331,20 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац 1); у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2).

Таким чином суд зазначає, що дана позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об`єктом сплати судового збору.

Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами становить 17971,20 грн, а саме позовні вимоги майнового характеру (із розрахунку ціни позову 35000 Євро) 16640,00 грн, та немайнового характеру 1331,20 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір за подання позовної заяви до Івано-Франківського окружного адміністративного суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA698999980313111206084009612; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - 101_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також суд доводить до відома позивача, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі «Судова влада» в розділі «Івано-Франківський окружний адміністративний суд».

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;

- документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір доходу позивача за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за попередній календарний рік (2025 рік), довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік (2025 рік)), або документа про сплату судового збору, у встановленому законом порядку і розмірі.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає..

Суддя /підпис/ Скільський І.І.