Рішення № 134862455, 16.03.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2026 р. справа № 300/6810/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі відповідач) в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.07.2025 №091630023520 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу за період з 04.02.2004 до 31.12.2009, починаючи з 28.03.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.07.2025 №091630023520, яким відмовлено у призначені пенсії за віком не зарахувавши до його страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю з 04.02.2004 по 31.12.2009, оскільки рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі 300/2409/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо незарахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період з 04.02.2004 по 31.12.2009, часу здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду з 04.02.2004 по 31.12.2009, часу здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування. За таких обставин вважає, що документи, які він подавав відповідачу разом із заявою про призначення пенсії, що були предметом судового розгляду у справі №300/2409/25, відповідач безпідставно не врахував. Таким чином, на дату звернення за пенсією (25.06.20025) йому виповнилось 60 років і його страховий стаж на цей день становив 36 років 10 місяців і 15 днів (5 років 10 місяців і 27 днів періоду підприємницької діяльності та 30 років 11 місяців за рішенням суду і 18 днів згідно рішення №091630023520) за необхідних 32 роки стажу, які потрібно мати згідно законодавства для призначення пенсії в 2025 році для чоловіків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 позовну заяву залишено без руху.

Позивач, 02.10.2025 виконав вимоги ухвали суду від 30.09.2025 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , датою народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36).

25.06.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.07.2025 №091630023520 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю страхового стажу. Також, серед іншого, у рішенні зазначено про те, що страховий стаж позивача становить 30 років 11 місяців 18 днів, стаж для визначення права на призначення пенсії 31 рік 4 місяці 12 днів; до страхового стажу позивача не зараховано періоди ведення підприємницької діяльності з 06.02.2004 по 31.12.2009, оскільки відсутня інформація про нарахування та сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб (а.с.27).

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 32 років.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно пункту "б" статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року (далі - №1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також в тому числі: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 3-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Суд зазначає, що позивач не погоджується із діями відповідача саме в частині не зарахування до страхового стажу періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 04.02.2004 по 31.12.2009.

Матеріалами справи підтверджено, що саме у період з 04.02.2004 по 31.12.2009 позивач здійснював підприємницьку діяльність.

На підтвердження здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 надано копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 26.11.2008 серії В03 №078348 (а.с.120) та Витяг із єдиного державного реєстру фізичних юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії (а.с.117-119).

Також позивачем до позовної заяви долучені копії квитанцій про сплату єдиного податку в період здійснення ним підприємницької діяльності з лютого 2004 по грудень 2009 (включно) (а.с.136-140).

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копії звітів суб`єкта малого підприємства фізичної особи-платника єдиного податку за 4 квартали 2004 року, за 2,3,4 квартал 2005 року, за 1,2,3,4 квартал 2006 року, за 1,2,3,4 квартал 2007 року, за 1,2,3,4 квартал 2008 року, за 1,2,3,4 квартал 2009 року, (а.с.121-130).

Враховуючи вищенаведене, позивач підтвердив належними документами факт здійснення ним підприємницької діяльності з 04.02.2004 по 31.12.2009, сплату ним у зазначеному періоді відповідних сум страхових внесків, у зв`язку з чим відмова відповідача у зарахуванні до трудового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 04.02.2004 по 31.12.2009 є протиправною, а зазначений період здійснення підприємницької діяльності підлягає зарахуванню до трудового стажу позивача.

Підсумовуючи вищевказане, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.07.2025 №091630023520 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до його заяви від 25.06.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов`язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Розглядаючи питання щодо зобов`язання призначення пенсії, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов`язаний таку пенсію призначити.

Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та відповідно до копії паспорта НОМЕР_1 , досягнув 60-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Наявний у позивача вік, страховий стаж роботи (з урахуванням висновків суду у цій справі) відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.07.2025 №091630023520 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності з 04.02.2004 по 31.12.2009 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 28.03.2025 - з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною в матеріалах справи квитанцією №4590-9992-9680-2256 від 24.09.2025 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду з цим позовом в розмірі 1211,20 грн (а.с.4).

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена ним сума судового збору у розмірі 1211,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.07.2025 №091630023520 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності з 04.02.2004 по 31.12.2009 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 28.03.2025 - з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21108013) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21108013), вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009.

Суддя Скільський І.І.