Ухвала суду № 134862392, 16.03.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 березня 2026 року Справа № 280/1639/26 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача Журавльова Данила Дмитровича про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Бюро економічної безпеки України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 31, код ЄДРПОУ 44168316)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Бюро економічної безпеки України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення позивача без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2498,00 грн, у 2023 році у розмірі 2684,00 грн, у 2024 році у розмірі 3028,00 грн, у 2025 році у розмірі 3028,00 грн, у 2026 році у розмірі 3328,00 грн, а також при формуванні грошового атестату для призначення пенсії позивачу;

зобов`язати відповідача нарахувати та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум на користь позивача:

грошове забезпечення у 2022 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 01.12.2021 №1928-ІХ у розмірі 2481,00 грн;

- грошове забезпечення у 2023 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ у розмірі 2684,00 грн;

- грошове забезпечення у 2024 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ у розмірі 3028,00 грн;

- грошове забезпечення у 2025 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ у розмірі 3028,00 грн;

- грошове забезпечення у 2026 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ у розмірі 3328,00 грн;

Зобов`язати відповідача видати позивачу грошовий атестат для призначення пенсії з розрахунку грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ у розмірі 3328,00 грн;

визнати протиправними дії відповідача щодо визначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році у розмірі 3328,00 грн;

зобов`язати відповідача нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ у розмірі 3328,00 грн, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані ним дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2023, 2024 та 2025 роки;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2023, 2024 та 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 11.02.2026;

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані ним 03 календарні дні щорічної основної відпустки та 01 календарний день щорічної додаткової відпустки за 2026 рік без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році у розмірі 3328,00 грн;

зобов`язати відповідача нарахувати позивачу грошову компенсацію за невикористані ним 03 календарні дні щорічної основної відпустки та 01 календарний день щорічної додаткової відпустки за 2026 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ у розмірі 3328,00 грн, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді від 03.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

11.11.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача, Бюро економічної безпеки України надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12769), в якому, зокрема просить суд розглянути справу у порядку загального позовного провадження.

В обгрунтування клопотання посилається на п.2 ч.2 ст.6 Закону України «Про державну службу» та зазначає, що ОСОБА_1 , який до звільнення обіймав посаду заступника керівника підрозділу детективів керівника першого відділу головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» і його посада віднесена до посад, які передбачають зайняття відповідального та особливо відповідального становища, у зв`язку з чим справа має розглядатися в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Також, факт звільнення позивача з посади заступника керівника підрозділу детективів керівника першого відділу головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України на момент звернення до суду не змінює його правовий статус у межах спірних правовідносин, адже на момент виплати грошового забезпечення він обіймав посаду, яка передбачає зайняття відповідального та особливо відповідального становища. Таким чином позивач і після звільнення залишається суб`єктом правового регулювання Закону України «Про запобігання корупції», а отже і спір не може бути віднесений до справ незначної складності у розумінні пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).

Згідно з п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як зазначено у ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 260 КАС України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Суд звертає увагу, що представник відповідача належним чином не обґрунтовує підстави розгляду справи за більш тривалою процедурою у порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого судового засідання.

Також, заявник не вказав, чому не може викласти свої доводи в заявах по суті справи, та надати відповідні докази. Суд враховує характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також те, що позиція учасників справи може викладатись в заявах по суті спору. За наведених обставин суд не встановив підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Таким чином в задоволенні заяви представника відповідача про перехід в загальне провадження слід відмовити.

Також, суд зазначає, що у спрощеному позовному провадженні сторони не позбавлені права ознайомлюватися із наявними у справі доказами, подавати додаткові докази та пояснення. Жодних перешкод у доведенні своєї позиції сторонами у визначеному судом порядку розгляду справи, на переконання суду, не існує.

При цьому, суд зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України), суд не знаходить підстав для задоволення заяви щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження на час вирішення вказаної заяви.

Керуючись ст. ст. 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Журавльова Данила Дмитровича про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи №280/1639/26 відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи (їх представникам).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Батрак