Рішення № 134862214, 16.03.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2026 року Справа № 280/410/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС»

до Запорізької міської ради

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.01.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» (далі по тексту - позивач) до Запорізької міської ради (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Запорізької міської ради щодо неприйняття рішення за клопотанням від 03.03.2025 року № б/н ТОВ «АВЕРС» про надання дозволу ТОВ «АВЕРС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105, площею 1,6197 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 70б, зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вид цільового призначення за кодом КВЦПЗ «02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку»;

- зобов`язати Запорізьку міську раду розглянути клопотання від 03.03.2025 року № б/н ТОВ «АВЕРС» про надання дозволу ТОВ «АВЕРС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105, площею 1,6197 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 70б, зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вид цільового призначення за кодом КВЦПЗ « 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», та за результатами його розгляду по суті прийняти рішення на найближчій сесії Запорізької міської ради, відповідно до вимог чинного законодавства України;

- стягнути з Запорізької міської ради на користь ТОВ «АВЕРС» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідач станом на подання позовної заяви не прийняв рішення стосовно поданої заяви від 03.03.2025 про надання дозволу ТОВ «АВЕРС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105, площею 1,6197 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 70б, зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вид цільового призначення за кодом КВЦПЗ «02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку». Такими діями відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки чинним законодавством передбачено обов`язок прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, або надання вмотивованої відмови у наданні такого дозволу, має відбуватись в межах місячного строку. Просить задовольнити позовні вимоги.

21.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/410/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву 10.02.2026 за вх. №7205. в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначено, що рішення стосовно надання дозволу ТОВ «АВЕРС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105, площею 1,6197 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 70б, зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вид цільового призначення за кодом КВЦПЗ «02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», Запорізькою міською радою не прийнято. Згідно з п. 2.11. протоколу № 121 засідання постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин від 28.04.2025 року проект рішення міської ради «Про надання дозволу ТОВ «АВЕРС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:003:0105) по вул. Перемоги, 70б, для розташування багатоквартирного житлового будинку (площа 1,6197 га) В» відкладено для доопрацювання. Вважає, що позивач має право здійснити замовлення документації із землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105 без надання дозволу міською радою. Вважає, що зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105 є формою втручання в дискреційні повноваження Запорізької міської ради, та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, у зв`язку з чим просимо відмовити у їх задоволенні.

16.02.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує проти доводів відповідача. Наполягає на тому, що у відповідача відсутні правові підстави для залишення без розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105. Зазначено, що до повноважень відповідача , як власника земельної ділянки та органу місцевого самоврядування, відноситься прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки, та без прийняття такого рішення Позивач не може самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання дозволу відповідача, оскільки в даному випадку ще треба вирішити питання щодо зміни цільового призначення, що є виключною компетенцією відповідача.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

31.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» набуло у власність офісну будівлю, літ. А, за договором купівлі-продажу, серія та номер: 1714, від 31.08.2020 року, яка розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 70б, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 222091236 від 31.08.2020.

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 2310100000:05:003:0105, площею 1,6197 га, цільове призначення 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель землі житлової та громадської забудови, належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Листом від 03.03.2025 б/н ТОВ «АВЕРС» звернулося до Запорізької міської ради з проханням змінити цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Перемоги, 70б (кадастровий номер 2310100000:05:003:0105), площею 1,6197 га (землі громадської забудови; для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) із зміною цільового призначення на землі категорії «землі житлової забудови; для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

Відповідно до п. 2.9.1. протоколу № 120 засідання постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин від 23.04.2025 доручено Департаменту управління активами розробити згідно з регламентом проект рішення «Про надання дозволу ТОВ «АВЕРС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:003:0105) по вул. Перемоги, 70б, для розташування багатоквартирного житлового будинку (площа 1,6197 га) В» для винесення окремим питанням на розгляд Запорізької міської ради.

Згідно з п. 2.11. протоколу № 121 засідання постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин від 28.04.2025 проект рішення міської ради «Про надання дозволу ТОВ «АВЕРС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:003:0105) по вул. Перемоги, 70б, для розташування багатоквартирного житлового будинку (площа 1,6197 га) В» відкладено для доопрацювання.

Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність щодо не прийняття по суті рішення за наслідком розгляду клопотання про затвердження дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту «в» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Стаття 20 Земельного кодексу України регулює питання щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок.

У відповідності з ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

За приписами ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 20 Земельного кодексу України, при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:

розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі, якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально).

Згідно з ч. 10 ст. 20 Земельного кодексу України, включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов`язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

Відповідно до пункту 23 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок у таких випадках приймається щодо:

земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - сільськими, селищними, міськими радами, на території яких розташована відповідна земельна ділянка.

Аналіз викладених законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок, якими розпоряджаються органи місцевого самоврядування, здійснюється за рішенням відповідного органу.

Предметом позову є оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у нерозгляді клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105 зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вид цільового призначення за кодом КВЦПЗ «02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано статтею 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, вищезазначеними положеннями законодавства визначено порядок набуття громадянами права користування земельними ділянками, повноваження органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у користування, процедуру розгляду відповідних звернень та виключні правові підстави для залишення без задоволення клопотань зацікавлених осіб в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 Земельного кодексу України України.

Суд зазначає, що у разі звернення особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, уповноважений орган має прийняти відповідне рішення, а саме: надання дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу. Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акта.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі по тексту - Закон №280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону №280/97-ВР).

У розумінні частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає суду підстави для висновку, що вирішення питання надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі проводиться у порядку та спосіб, що визначені статтею 123 ЗК України, а органом, який уповноважений розглядати таке клопотання є Запорізька міська рада і вирішення цього питання відповідно до статей 26 та 59 Закону №280/97-ВР повинно відбуватись виключно на пленарних засіданнях цієї ради шляхом прийняття відповідного рішення - про надання або відмову у наданні такого дозволу.

У даному випадку Запорізька міська рада як орган місцевого самоврядування зобов`язана була розглянути у визначений законодавством місячний строк клопотання позивача про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі шляхом прийняття відповідного рішення згідно з приписами статті 59 Закону №280/97-ВР.

Проте, заява позивача від 03.03.2025 на розгляд сесії у встановлений строк не виносилася та рішення по ній не приймалося, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, слід дійти висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягала у не розгляді заяви позивача від 03.03.2025 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок.

Виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 03.03.2025 та прийняття рішення встановленої форми.

Висновки суду у цій справі стосуються виключно недотримання процедури та порядку прийняття рішення за заявою позивача про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки. При цьому, відповідач самостійно після вивчення усіх матеріалів доданих заявником до відповідної заяви має прийняти рішення про наявність чи відсутність підстав для надання такого дозволу.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення… Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року.)

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 72; код ЄДРПОУ 20485347) до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 04053915) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької міської ради щодо не розгляду у встановленому порядку заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» від 03.03.2025 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105, площею 1,6197 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 70б, зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вид цільового призначення за кодом КВЦПЗ «02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

Зобов`язати Запорізьку міську раду розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» від 03.03.2025 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105, площею 1,6197 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 70б, зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вид цільового призначення за кодом КВЦПЗ « 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», та прийняття рішення встановленої форми.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 16.03.2026.

Суддя М.С. Лазаренко