Ухвала суду № 134861955, 16.03.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/8745/26

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина НОМЕР_1 до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юлії Янської про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн., винесену в межах відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі №240/35001/23 (ВП №80243017).

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

В порушення вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не обґрунтувано, якими рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача порушено права, свободи чи інтереси Військової частини НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Так, обов`язок по чіткому визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в ст. 160 КАС України.

При цьому суд наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, обов`язок щодо належного та найбільш точного формулювання позовних вимог лежить саме на позивачу, оскільки від якості та змісту сформованих позовних вимог залежить обсяг та повнота судового захисту порушених прав позивача.

Отже, позивачу слід подати нову позовну заяву, оформлену відповідно норм ч. 1 ст. 5 ст. 160 КАС України, зокрема із зазначенням, яким саме чином (рішенням, дією чи бездіяльністю) відповідачем порушено права позивача - в 2-х примірниках.

Разом з тим, частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В порушення вказаних вимог позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено постанови головного державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юлії Янської про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн., винесену в межах відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі №240/35001/23 (ВП №80243017), та інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також, пунктом 1 ч. 2 cт. 287 КАС України встановлено, що позовну заяву (з приводу оскарження дій та рішень державного виконавця) може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Стаття 123 КАС України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з адміністративним позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Змістовний аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, в даному випадку десятиденним строком.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 06.03.2026 (через систему "Електронний суд"), в свою чергу оскаржувана постанова головного державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, як зазначено позивачем, прийнята 13.02.2026, тобто позивач звернувся до суду після спливу десятиденного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 287 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, зі змісту позовної заяви не встановлено, коли саме позивач отримав оскаржуване рішення, також до матеріалів позовної заяви позивачем не додано ані супровідного листа про направлення йому спірної постанови, ані поштового конверту та/або рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зі змісту яких суд може дійти висновку про те, коли саме позивач дізнався про порушення його прав.

При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду до позовної заяви не додано.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин, або доказів, які свідчать про дотримання строку звернення з позовом до суду.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Згідно з пп.2 п.3. ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн.

Таким чином, з огляду на те, що позовна заява подана в електронній формі через систему "Електронний суд", ураховуючи одну заявлену позовну вимогу майнового характеру даного позову, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить: 3328,00 грн. * 0,8 = 2 662,40 грн.

За таких обставин, несплачений розмір судового збору (на момент подачі позову) становить 2662,40 грн. і має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: Житомирська міська отг 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.

Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.

При цьому, згідно ч. 8 ст. 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Позовна заява Військової частини НОМЕР_1 надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду в електронній формі через систему «Електронний суд».

Із позовом позивач звертається до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Проте, в порушення ч.2 ст. 161 КАС України позивачем разом із позовною заявою не надано до суду докази надсилання Житомирському відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копії позовної заяви та доданих до неї документів або письмового підтвердження зазначених відповідачів про отримання ним позовної заяви та доданих до неї документів (розписка, тощо).

Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- нової позовної заяви, оформленої відповідно норм ч. 1 ст. 5 ст. 160 КАС України, зокрема із зазначенням, яким саме чином (рішенням, дією чи бездіяльністю) відповідачем порушено права позивача - в 2-х примірниках;

- належним чином завіреної копії постанови головного державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юлії Янської про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн., винесену в межах відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі №240/35001/23 (ВП №80243017), та інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду, або доказів, які свідчать про дотримання строку звернення з позовом до суду;

- документу про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. за платіжними реквізитами для перерахування судового збору;

- докази направлення Житомирському відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копії позовної заяви з додатками на належну адресу відповідача.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко