Рішення № 134861416, 13.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Справа № 160/37306/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

30 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення восьмого скликання Дніпровської міської ради від 22.10.2025 року № 158/71, «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний-3Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район)»;

- зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути у встановленому чинним законодавством порядку клопотання Вх. 36/1544 від 22.08.2024 року ОСОБА_1 (ІПНН НОМЕР_3 ), про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, що до поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_1 , 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район);

- зобов`язати Дніпровську міську раду прийняти рішення надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою, щодо що до поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний-3Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач своїм рішенням про відмову надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою до поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 відповідач порушив вимоги статті 116 частина 3 пункт «В», статті 118 частини 7 Земельного кодексу України. Тому вважає рішення Дніпровської міської ради протиправним, яке підлягає скасуванню.

Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 12.01.2026 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 30.01.2026 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що оскільки земельна ділянка сформована, право власності або право користування на неї не зареєстровано, передбачити поділ без згоди фактичного користувача (ОК «ГК «Лівобережний - ЗЛ» або надати дозвіл громадянину - члену ОК «ГК «Лівобережний - ЗЛ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 шляхом поділу земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:186:0216) не вбачається можливим.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має у власності два гаражі № НОМЕР_1 і № 30, на підставі права власності (сторінка 11-30), які розташовані у ОБСЛУГОВУЮЧОМУ КООПЕРАТИВІ «ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ - ЗЛ», за адресою: м. Дніпро, вул. Щербини, які зареєстровані у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Земля під гаражами відведена (сформована) ОБСЛУГОВУЮЧОМУ КООПЕРАТИВУ «ГАРАЖИ КООПЕРАТИВ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ - ЗЛ» Код ЄДРПОУ 34561421., кадастровий номер 1210100000:186:0216.

22.08.2024 року позивач звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням вх. 36/1544 від 22.08.2024 року, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини. (Індустріальний район) і зареєстрований в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:186:0216, земельна ділянка загальною площею 0,2129 га, цільове призначення Код КВЦПЗ 02.06 Для колективного гаражного будівництва.

Рішення восьмого скликання Дніпровської міської ради від 22.10.2025 року № 158/71, «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_1 , 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний-3Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район)» було відмовлено ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражів № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ОК ТК "Лівобережний-ЗЛ" шляхом поділу земельної ділянки, площею 0,2129 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0216), переданої в оренду ОК ТК "Лівобережний-ЗЛ", код ЄДРПОУ 34561421, для завершення будівництва та введення в експлуатацію гаражів по вул. Миколи Міхновського у зв`язку з невідповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: ст. ст. 50, 56 Закону України «Про землеустрій» та відсутністю згоди фактичного землекористувача цієї земельної ділянки OK ТК "Лівобережний-ЗЛ", що є підставою для відмови у наданні такого дозволу відповідно до ч. 7 ст. 118, ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Рішенням відзначено, що: оскільки земельна ділянка сформована, право власності або право користування на неї не зареєстровано, передбачити поділ без згоди фактичного користувача (ОК «ГК «Лівобережний - ЗЛ» або надати дозвіл громадянину - члену ОК «ГК «Лівобережний - ЗЛ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 шляхом поділу земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:186:0216) не вбачається можливим.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно статті 14 Конституції України, визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами частини першої статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною другою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

За приписами частин першої - четвертої статті 55 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV) встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Порядок видачі дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою визначає ЗК України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 78 ЗК України, визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі - продажу , ренти, дарування, міни іншими цивільно - правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; д) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної ділянки (паю).

Положеннями частини першої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту б), частини 3 статті 121 ЗК України, визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів не більше 01 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118,186 ЗК України.

Згідно з частинами першої, шостою, сьомою статті 118 ЗК України:

Громадянин, заінтересований у праві приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної власності чи комунальної власності у власність відповідного до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До заяви додаються розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Громадяни, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для фермерського господарства ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 6 частини третьої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як уже судом встановлено, ОСОБА_1 має у власності два гаражі № НОМЕР_1 і № 30, на підставі права власності (сторінка 11-30), які розташовані у ОБСЛУГОВУЮЧОМУ КООПЕРАТИВІ «ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ - ЗЛ», за адресою: м. Дніпро, вул. Щербини, які зареєстровані у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

22.08.2024 року позивач звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням вх. 36/1544 від 22.08.2024 року, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини. (Індустріальний район) і зареєстрований в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:186:0216, земельна ділянка загальною площею 0,2129 га, цільове призначення Код КВЦПЗ 02.06 Для колективного гаражного будівництва.

Рішення восьмого скликання Дніпровської міської ради від 22.10.2025 року № 158/71, «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_1 , 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний-3Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район)» було відмовлено ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражів № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ОК ТК "Лівобережний-ЗЛ" шляхом поділу земельної ділянки, площею 0,2129 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0216), переданої в оренду ОК ТК "Лівобережний-ЗЛ", код ЄДРПОУ 34561421, для завершення будівництва та введення в експлуатацію гаражів по вул. Миколи Міхновського у зв`язку з невідповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: ст. ст. 50, 56 Закону України «Про землеустрій» та відсутністю згоди фактичного землекористувача цієї земельної ділянки OK ТК "Лівобережний-ЗЛ", що є підставою для відмови у наданні такого дозволу відповідно до ч. 7 ст. 118, ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Рішенням відзначено, що: оскільки земельна ділянка сформована, право власності або право користування на неї не зареєстровано, передбачити поділ без згоди фактичного користувача (ОК «ГК «Лівобережний - ЗЛ» або надати дозвіл громадянину - члену ОК «ГК «Лівобережний - ЗЛ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 шляхом поділу земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:186:0216) не вбачається можливим.

Проте суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином частини 7 статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки де така підстава, як - «згода фактичного користувача» в зазначеному переліку відсутня.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що Дніпровська міська рада розглянувши клопотання позивача вх. 36/1544 від 22.08.2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини. (Індустріальний район) і зареєстрований в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:186:0216, земельна ділянка загальною площею 0,2129 га, цільове призначення Код КВЦПЗ 02.06 Для колективного гаражного будівництва, діяла не на підставі та не у спосіб, що встановлені законом, а відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є безпідставною та не обґрунтованою, а тому рішення Дніпровської міської ради від 22.10.2025 року № 158/71, «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_1 , 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний-3Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район)» підлягає скасуванню.

З метою захисту порушених прав позивача є підстави для зобов`язання Дніпровську міську раду повторно розглянути у встановленому чинним законодавством порядку клопотання вх. 36/1544 від 22.08.2024 року ОСОБА_1 (ІПНН НОМЕР_3 ), про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, що до поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_1 , 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район), та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Щодо вимог про зобов`язання Дніпровську міську раду прийняти рішення надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою, щодо що до поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний-3Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район) - суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 3 статті 128 Земельного кодексу України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Аналіз вказаних положень Земельного кодексу України дає підстави стверджувати, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що законодавець чітко передбачив підстави, порядок, строки, відповідну процедуру та підстави для прийняття рішення про надання дозволу або відмову в наданні такого, які є вичерпними.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимога зобов`язати Дніпровську міську раду прийняти рішення надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою, щодо що до поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № 29, 30 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний-3Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район) не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 29.12.2025 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до Дніпровської міської ради (просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49000; ІК в ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 22.10.2025 року № 158/71, «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний-3Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район)».

Зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути у встановленому чинним законодавством порядку клопотання вх. 36/1544 від 22.08.2024 року ОСОБА_1 (ІПНН НОМЕР_3 ), про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, що до поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. М. Міхновського (в минулому вул. Щербини). (Індустріальний район), та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради (просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49000; ІК в ЄДРПОУ 26510514) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 березня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков