Рішення № 134861287, 09.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року Справа № 160/36825/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

Позивач через підсистему Електронний суд звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)", в якому просить:

звільнити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч.1 п.1 Закону України «Про судовий збір»;

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

зобов`язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882) провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум;

визнати протиправними дії Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)»(код ЄДРПОУ 14316882) щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексації-різниці грошового забезпечення 2707,37 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

зобов`язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексацію - різницю грошового забезпечення 2707,37 в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 29.12.2025 року позов залишено без руху.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 09.01.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

звернення позивача щодо здійснення виплати спірного грошового забезпечення;

рішення/листи відмови відповідача;

довідок про розмір грошового забезпечення позивача, що видані у попередні періоди, зокрема з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та зокрема у спірний період;

інформацію про розмір нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та ;

копію наказу про звільнення позивача або відомості про те, з якої посади та з якого органу (установи) звільнено позивача, із наданням підтверджуючих документів;

картки особового рахунку позивача з відомостями щодо тарифного розряду та тарифного розряду за посадою період служби за спірний період;

довідку про грошове забезпечення за лютий 2018 року, а також довідку про грошове забезпечення позивача за березень 2018 року, із зазначенням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру;

письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (не виплати) позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у розмірі 116 475,90 гривень з відрахування з даної суми відповідних податків та зборів;

відомості щодо виплати/невиплати (підстави) спірного грошового забезпечення;

всі наявні докази щодо суті спору.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 09.03.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проходження служби, відповідачем не було проведено перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.01.2020 року.

Як зазначає позивач, за період проходження служби у спірний період йому не нараховувалась індексація грошового забезпечення, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Ухвалою суду від 09.01.2026 року відкрито провадження в цій адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ухвалою суду від 09.01.2026 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі.

Відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 16.02.2000 року та був звільнений з неї 25.10.2023 року з посади заступника чергового помічника начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» наказом № 203/ОС-23 від 25.10.2023 року відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Під час проходження служби, відповідачем не було проведено перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.01.2020 року.

Як зазначає позивач, за період проходження служби у спірний період йому не нараховувалась індексація грошового забезпечення.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №1282-ХІІ.

У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою - другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

За приписами пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність з 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (зокрема до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

З матеріалів справи встановлено, що індексація позивачу у спірний період не нараховувалася.

Суд наголошує, що аналізуючи наведені правові норми слід зазначити, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

У подальшому після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Отже, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Тому суд погоджується із доводами позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення за спірний період січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації, відповідно до Порядку №1078, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.

З наведеного слідує логічний висновок, що у спірному періоді повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №380/1730/22 від 22 березня 2023 року, № 420/15397/21 від 27 квітня 2023 року.

Згідно довідки про виплату індексації з 01.01.2016 по 28.02.2018 ( додаю копію ) вбачається, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року позивачу виплачувалась без застосування базового місяця- січень 2008 року .

Отже, дії відповідача щодо не застосування для обрахунку індексації січня 2008 року як базового місяця, є помилковим та не відповідають усталеній практиці Верховного Суду у такій категорії справ.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав доказів виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Судовим розглядом не встановлено, а відповідачем не доведено того, що позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у спірний період із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації позивача за спірний період, відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

З огляду на викладене, у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу січень 2008.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та шляхом зобов`язання Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882) провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум;

Щодо позовних вимог зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексацію - різницю грошового забезпечення 2707,37 в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.

Керуючись вищенаведеними положеннями отримуємо суму можливої індексації у березні 2018 року: 1762,00 грн * 253,30%/ 100 = 4463,15 грн.

Згідно витягу з розрахунково-платіжних відомостей про нарахування грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.05.2018 року (копію додаю), у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення складало 11964,22 гривень. У березні 2018 року розмір грошового забезпечення складало 13720,00 гривень.

Грошове забезпечення підвищилось на 1755,78 гривень.

Отже розмір індексації з березня 2018 року по січень 2020 року повинен складати : 4463,15 грн. 1755,78 грн. = 2707,37 в місяць.

Таким чином, відповідачем допущено протиправні дії щодо ненарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 28.01.2020 року із врахуванням вимог абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 2707,37 грн. щомісяця.

Отже, позивач набув право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення щомісячно за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).

Оскільки сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4463,15 грн, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації - різниці.

Отже, розмір підвищення доходу (А) є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4463,15 грн.

Аналогічна позиція щодо способу захисту порушеного права позивача викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2023 у справі №420/17338/22.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 937,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексації-різниці грошового забезпечення 2707,37 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Зобов`язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексацію - різницю грошового забезпечення 2707,37 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1 937,92 гривень.

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна установа "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80, код ЄДРПОУ 14316882).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 09.03.2026 року.

Суддя В.В. Ільков