Рішення № 134861218, 16.03.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 березня 2026 р. Справа № 120/8882/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: 10 окремої автомобільної санітарної роти (м. Вінниця, 21014, код ЄДРПОУ 24972794)

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до 10-ої окремої автомобільної санітарної роти (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 25.07.2022 по 31.12.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 25.07.2022 по 31.12.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу у відповідача та в період з 25.07.2022 по 31.12.2022 приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою № 37 від 06.06.2025. Відтак позивач наголошує, що, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у нього виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Разом з тим, як зазначає позивач, відповідач за спірні періоди вказану винагороду не виплатив. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди в належному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.07.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.07.2025 за вх.№44215/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що позивач протягом спірного періоду дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області: Дніпровському районі Дніпровській Нікопольській міській територіальній громаді; Криворізькому районі, Криворізькій міській територіальній громаді; Синельниківському районі, Петропавлівській селищній територіальній громаді; Синельниківському районі, Слов?янській сільській територіальній громаді. Проте 10 окремою автомобільною санітарною ротою не було здійснено нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди в розмірі 100 тис. грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, оскільки відповідачем не було отримано відповідної команди здійснити таке нарахування. Згідно з п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відтак, попри фактичну участь позивача у заходах із забезпечення оборони держави в районі ведення бойових дій, відповідач позбавлений можливості здійснити йому нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, адже відповідно до вимог чинного законодавства такі виплати здійснюються на підставі належним чином оформлених та затверджених документів командування вищого рівня. Враховуюче наведене, відповідач вважає що діяв правомірно, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач з 04.03.2022 проходить у військову службу по мобілізації у відповідача.

Згідно з наказом командира угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил Збройних Сил України №1 від 25.07.2022 позивач вважався таким, що 25.07.2022 прибув до складу сил та засобів, які залучаються та приймають безпосередню участь в організації та забезпеченні медичного виконання спеціальних завдань (заходів) забезпечення, як складової всебічного забезпечення в районах ведення бойових дій , під час здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії у координації з силами і засобами медичного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, у складі угруповання сил і засобів Медичних сил "Дніпро", з метою виконання службових (бойових, спеціальних) завдань.

Відповідно до довідки відповідача №37 від 06.06.2025 позивач в період з 25.07.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи Дніпропетровській області (Дніпровський р-н, Нікопольський р-н, Криворізький р-н, Синельниківській р-н). Довідка видана на підставі журнала бойових дій 10 окремої автомобільної санітарної роти (21.03.2022 №11ДСК (Том 1), 09.12.2022 №11ДСК (Том 2)).

Наказами Головнокомандувача Збройних сил України №212 від 01.08.2022, №237 від 01.09.2022, №262 від 01.10.2022, №282 від 01.11.2022, №1 від 02.01.2023 Дніпропетровська область визначена як район ведення воєнних (бойових) дій з 01.07.2022 по 31.12.2022.

За період з 25.07.2022 по 31.12.2022 відповідач виплатив позивачеві додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в розмірі 30 000 грн щомісячно, однак позивач вважає, що має право на отримання такої винагороди за вказаний період саме в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах.

Відповідач, не заперечуючи участь позивача у бойових діях в період з 25.07.2022 по 31.12.2022, вказує, що підстави для виплати додаткової винагороди в підвищеному розмірі відсутні адже відповідно до вимог чинного законодавства такі виплати здійснюються на підставі належним чином оформлених та затверджених документів командування вищого рівня, які, в свою чергу, до відповідача не надходили.

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд керується такими мотивами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до абз. 2 ч 4 ст. 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указаний стан неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 цієї Постанови (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24.02.2022, та згідно з якого визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 №98 (застосовується з 24.02.2022) внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29.

У телеграмі від 25.03.2022 №248/1298 Міністр оборони визначив, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

За пунктом 3 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до п. 5 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн необхідно здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

В подальшому, Міністром оборони України з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, прийнято рішення (у формі окремого доручення) від 23.06.2022 №912/з/29.

У пункті 1 окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29 Міністр оборони України визначив, що «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), охоплює виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Згідно п. 3 цього окремого доручення документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Суд враховує, що у постанові від 06.06.2024 у справі №400/1217/23 Верховний Суд прийшов до висновку, що при прийнятті такого рішення (окремого доручення) Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

Аналізуючи встановлені обставини справи в контексті наведених норм права, суд зазначає, що визначальною умовою для отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі (до 100 000 грн) за Постановою №168 є саме факт безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, факт безпосередньої участі позивача в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі угруповання сил і засобів Медичних сил «Дніпро» безпосередньо в районах ведення бойових дій (Дніпропетровська область) у період з 25.07.2022 по 31.12.2022 підтверджується довідкою відповідача №37 від 06.06.2025.

При цьому сама довідка видана на підставі первинних документів оперативного обліку, а саме: журналів бойових дій 10 окремої автомобільної санітарної роти (№11ДСК), що повністю відповідає переліку документів, визначених телеграмою Міністра оборони України №248/1298 та окремим дорученням №912/з/29.

Суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість виплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн через ненадходження відповідних наказів від командування вищого рівня та зауважує, що за сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22, від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23 та від 06.06.2024 у справі № 200/706/23, належним підтвердженням участі військовослужбовця у бойових діях є довідка командира військової частини (установи), до якої він був відряджений або у складі якої виконував завдання. Належне оформлення та надіслання наказів є внутрішнім елементом адміністративної процедури взаємодії між органами військового управління, тоді як право військовослужбовця на отримання належних сум винагороди є первинним і виникає безпосередньо з факту виконання ним бойових завдань у небезпечних умовах.

Суд наголошує, що порушення порядку передання документів, наказів чи іншої інформації між військовими частинами та органами управління щодо безпосередньої участі особи у заходах з національної безпеки не може бути підставою для обмеження права військовослужбовця на належне грошове забезпечення.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 19.09.2024 у справах №120/5151/23, №120/4953/23 та від 10.10.2024 у справах №120/7502/23, №120/5154/23.

Оскільки факт безпосередньої участі позивача в заходах забезпечення здійснення національної безпеки і оборони підтверджений належними, достовірними та допустимими доказами, невиплата йому додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн (з урахуванням раніше виплачених 30 000 грн) є протиправною.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 25.07.2022 по 31.12.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 25.07.2022 по 31.12.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 143, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 окремої автомобільної санітарної роти про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність 10-ої окремої автомобільної санітарної роти щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 25.07.2022 по 31.12.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони.

Зобов`язати 10-у окрему автомобільну санітарну роту нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 25.07.2022 по 31.12.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: 10 окрема автомобільна санітарна рота (м. Вінниця, 21014, код ЄДРПОУ 24972794)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.03.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна