Рішення № 134859063, 16.03.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/238/26

2/134/320/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 березня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

09 лютого 2026 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.01.2020 року у розмірі 30867,36 грн., а також судові витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 2662,40 грн. судового збору

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 20.01.2020 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 20.01.2020 року Відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн;. 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3. Строк кредитування: 20 років; 4. Процентна ставка, відсотків річних: 43.2%, в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42.0% річних; 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; 6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/23, тип -Універсальна, згодом було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 11/28, тип -Універсальна. Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 р. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 20.01.2026 року має заборгованість 30867,36 грн., яка складається з наступного: 25047,15 грн. - заборгованість за тілом кредита 5820,21 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 та судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 16 березня 2026 року сторони не з`явилися.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши клопотання про те, що не заперечує щодо можливого розгляду справи за його відсутності, позов підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 20 січня 2020 року ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту та підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування 20 років (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних 43,2,%, 42,0% - для карт Універсальна Gold (п.1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00 % (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Повернення кредиту здійснюється шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну карта (п. 1.4 Заяви).

Сторони узгодили, що в разі порушення Клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст. ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі (розділ 4 Заяви, п.2.1.1.3.5 Умов та Правил).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний ним 20 січня 2020 року власноручно на планшеті.

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/23, тип -Універсальна, згодом, 06.09.2025 року, було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 11/28, тип -Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку, який наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Як вбачається із виписки по рахунку, ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, вчиняв певні операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Суд установив, що 20 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг та приєднався до Умов та правил надання послуг.

Договір був підписаний власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській систему України».

За умовами цього договору АТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_1 кредит із відновлювальною кредитною лінією до 50 000 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 43,2 % річних, а згодом 42,0% річних. Також визначений строк кредитування 20 років.

Дослідженні судом розрахунок заборгованості станом на 20 січня 2026 року та виписка за договором №б/н за період з 20 січня 2020 року по 22 січня 2026 року, підтверджують використання відповідачем кредитного ліміту, а також неналежне виконання умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів.

Вказані обставини відповідач не заперечив та у своїй заяві від 16 березня 2026 року визнав позовні вимоги.

Таким чином у підписаному відповідачем кредитному договорі чітко визначені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Натомість відповідач, в порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 30867,36 грн., яка складається з наступного: 25047,15 грн. - заборгованість за тілом кредита 5820,21 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, обставини викладені у позовній заяві підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором у повному обсязі.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, що підтверджено платіжною інструкцію № ZZ429В2Н5М від 29.01.2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову(30867,36 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662 гривні 40 копійок (3 328 х 0,8=2422,40).

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 20 січня 2020 року в розмірі 30867 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 36 копійок, що складається із: 25047 гривень 15 копійок заборгованості за тілом кредиту та 5820 гривень 21 копійка заборгованості за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір сплачений позивачем в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКППНОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя