Ухвала суду № 134858927, 11.03.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/402/25

Провадження № 1-кп/131/123/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №42022022240000067 від 02.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 366 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник - адвокат ОСОБА_7 ,

представник потерпілого ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне за № 42022022240000067 від 02.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 366 КК України.

До початку підготовчого судового засідання 09.03.2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору з посиланням на те, що в обвинувальному акті від 30 квітня 2025 року, невірно визначено потерпілу особу, а в реєстрі матеріалів досудового розслідування взагалі відсутня постанова про визнання потерпілою особою.

Відповідно до обвинувального акта потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано Погребищенську міську раду Вінницької області. Разом з тим, обвинувальний акт не містить жодного обґрунтування, чому саме Погребищенській міській раді Вінницької області заподіяно збитки діями (бездіяльністю) обвинуваченого ОСОБА_5 .

Навпаки, з надісланих до суду стороною обвинувачення процесуальних документів чітко вбачається, що збитки кримінальним правопорушенням заподіяно територіальній громаді в особі Управління з питань житлово-комунального господарства, транспорту і зв`язку, управління комунальною власністю, містобудування та архітектури Погребищенської міської ради.

Як вбачається з обвинувального акта усі правовідносини, які стосуються кримінального правопорушення, відбувались виключно між ТОВ «ВІНДОР» та Управлінням з питань житлово-комунального господарства, транспорту і зв`язку, управління комунальною власністю, містобудування та архітектури Погребищенської міської ради.

Зокрема: саме Управлінням, а не міською радою було оголошено тендер на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт проїжджої частини та тротуарного покриття по вул.Б.Хмельницького (від межі між будинками 77-79 до межі між будинками №113-115, за виключенням будинків №93,95,97,99) в м. Погребище Вінницького району Вінницької області. Цим же Управлінням розроблялась тендерна документація, проект договору про виконання робіт, кошторис. В подальшому саме начальником Управління підписувались договори підряду та технічного нагляду, акти виконаних робіт та платіжні доручення на перерахування коштів за виконані роботи. Саме працівниками Управління приймались виконані роботи і контролювалась якість цих робіт.

Жодні рішення Погребищенської міської ради, зокрема, щодо виділення коштів, укладення договорів, контролю за виконанням робіт, тощо не приймались, жоден із працівників міської ради не був залучений до зазначеного вище тендеру.

Таким чином, Управління з питань житлово-комунального господарства, транспорту і зв`язку, управління комунальною власністю, містобудування та архітектури Погребищенської міської ради є самостійною юридичною особою, самостійно відповідає за взятими на себе зобов`язаннями самостійно має право представляти інтереси територіальної громади з питань, що стосуються діяльності Управління.

При цьому, захисник вказав, що обвинувальний акт, крім зазначеного вище, має бути повернутий прокурору ще й через нечітке формулювання обвинувачення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 вважає, що обвинувальний акт не підлягає поверненню прокурору оскільки відповідає вимогам, тому підстав для задоволення клопотання немає.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , та його захисник ОСОБА_7 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та просили колегію суддів його задоволити.

Представник потерпілого ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив щодо повернення обвинувального акту прокурору.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Суд виходить з ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Пунктом 1 ч. 4 ст.291 КПК України передбачено, що до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу, а відповідно до ч.1ст.315 КПК України суд проводить підготовку до судового розгляду під час підготовчого судового засідання, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, зокрема, щодо повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, повноваження суду повернути прокурору обвинувальний акт має своєю підставою не формальну невідповідність цього акту вимогам закону, а наявність в ньому саме таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

При цьому, КПК України не містить вичерпного переліку порушень при складанні обвинувального акту, що обумовлює його повернення, а п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК відсилає до ст. 291 цього Кодексу, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування.

Крім того, згідно з ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Таким чином, призначення судового розгляду на підготовчому судовому засіданні передбачає обов`язкову участь потерпілого (його представника та законного представника), та з`ясування в нього (його представника та законного представника) його позиції щодо можливості призначення судового розгляду.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Важливість належного визначення потерпілого у кримінальному провадженні також, серед іншого, обумовлена тим, що виходячи з ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов.

Крім того, потерпілий, цивільний позивач мають низку прав у кримінальному процесі, зокрема, згідно з ч.ч.7,8 ст. 290 КПК України про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, цивільного позивача, його представника та законного представника, після чого вони мають право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Судом установлено, що згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42022022240000067 від 02.09.2022 потерпілою стороною у даному кримінальному провадженні є юридична особа Погребищенська міська рада Вінницької області.

Так, суд виходить з ч.ч.1, 3 ст.140 Конституції України, якими передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Виходячи з ч.ч.1,5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Таким чином, єдиним власником коштів місцевих бюджетів є відповідні територіальні громади, а правомочності щодо володіння, користування та розпорядження щодо таких коштів належать виключно органам місцевого самоврядування.

Так, згідно рішення 44 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради від 29.06.2023 №530 управління з питань житлово-комунального господарства, транспорту і зв`язку, управління комунальною власністю, містобудування та архітектури Погребищенської ради підпорядковане Погребищенській міські раді Вінницької області.

З огляду на наведені положення КПК України, колегія суддів вважає, що позиція обвинуваченого та захисника про те, що у обвинувальному акті не вірно визначено потерпілу сторону та обвинувальний акт не конкретизовано, не містить повного висвітлення усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, не може бути визнано підставами, визначеними КПК України, для висновку про невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону та необхідність у зв`язку з цим повернення його прокурору, оскільки, встановлення всіх обставин та доведеність вини у вчиненні кримінального правопорушення встановлюється на стадії судового розгляду.

Таким чином, суду не надано жодного доказу, який би свідчив про порушення прокурором вимог ст. 291, 293 КПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки даний обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення немає.

Керуючись статтями 31, 290, 291, 314-316, 371 КПК, колегія суддів

УХВАЛИВ:

У клопотанні захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №42022022240000067 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 209 КК України, прокурору у зв`язку з порушення вимог ст. 291 КПК України - відмовити.

Повний текст ухвали складений 13.03.2026.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3