Ухвала суду № 134858295, 13.03.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/223/26

провадження № 2-а/399/14/2026

УХВАЛА

13 березня 2026 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського сектору поліцейської діяльності №1, ГУНП в Кіровоградській області про оскарження постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам встановленим статтями 160, 161 значеного Кодексу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

24.01.2026 відповідно до постанови серії ЕНА №6558657 винесеної поліцейським СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Кочергою В.І. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП за порушення п.9.2.6 ПДР України.

Права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП позивачу роз`яснено, про що свідчить підпис позивача у п.8 оскаржуваної постанови, що не заперечується позивачем у позові.

Відповідно, строк звернення позивача до суду з позовом щодо оскарження винесеної щодо нього постанови становив до 03.02.2026 включно.

Відповідно до ордера серії АІ №2146224 судом встановлено, що договір про надання правничої допомоги укладено 03.02.2026, згідно з яким адвокат Халупко С.В. здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 в Онуфріївському районному суді Кіровоградської області.

Позов надійшов до суду 09.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.03.2026).

Позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, в обґрунтування чого зазначив, що постанова була винесена в умовах одночасного оформлення щодо позивача інших адміністративних матеріалів, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що саме по собі ускладнило належне сприйняття змісту окремої постанови, оцінку її правових наслідків та своєчасну підготовку самостійного процесуального документа на її оскарження. Лише після звернення за професійною правовою допомогою, ознайомлення захисника з матеріалами справи та аналізу змісту постанови, протоколу, доданих документів і обставин її винесення стало можливим встановити істотні порушення закону, що стали підставою для звернення до суду.

Додали, що позивач не мала на меті зволікати із захистом своїх прав.

Необхідність отримання копій матеріалів, їх аналізу, формування правової позиції та підготовки належного процесуального документа об`єктивно вимагали часу.

Розглянувши доводи клопотання про поновлення строку на звернення до суду вважаю за необхідне зазначити наступне.

За правилами ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Судом встановлено, що позов подано з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Приписами ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У позовній заяві представником зазначено про причини пропуску строку звернення до суду такі як:

1)що постанова винесена в умовах одночасного оформлення щодо позивача інших адміністративних матеріалів, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ускладнило належне сприйняття змісту окремої постанови, оцінку її правових наслідків та своєчасну підготовку самостійного процесуального документа на її оскарження;

2)після звернення за професійною правовою допомогою, ознайомлення захисника з матеріалами справи та аналізу змісту постанови, протоколу, доданих документів і обставин її винесення стало можливим встановити істотні порушення закону, що стали підставою для звернення до суду;

3)необхідність отримання копій матеріалів, їх аналізу, формування правової позиції та підготовки належного процесуального документа об`єктивно вимагали часу.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з позовом, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є об`єктивно непереборними, а є суб`єктивними, таким, що залежали від волевиявлення позивача (враховуючи те, що позивач в день винесення оскаржуваної постанови ознайомлена з порядком і строком її оскарження та 03.02.2026 в останній день строку оскарження винесеної постанови уклала договір з адвокатом на представництво її інтересів) не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення всіх необхідних процесуальних дій для звернення до суду.

Крім того, суду не надані докази ознайомлення захисника з матеріалами справи та отримання копій матеріалів.

На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані представником позивача у клопотанні, у зв`язку з чим позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, суд зазначає щодо судового збору.

За правилами КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі Закон № 3674-VІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3674-VІ що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VІ визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами частини п`ятої статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону № 3674-VІ визначено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у сумі 3328 гривень, відповідно 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 665,60 грн. (3328 грн х 0,2).

При цьому, судом встановлено, що вищевказаний позов позивачем подано через систему «Електронний суд».

Нормами ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, при подачі адміністративного позову мав бути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 532,48 грн. з урахуванням коефіцієнту 0,8.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання позовної заяви.

Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 532,48 грн. на наступні реквізити:

Отримувач коштівГУК у Кіров.обл./тг с-щеОнуфр/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37918230 Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.) Рахунок отримувачаUA838999980313161206000011553 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Онуфріївський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа)

Документи підтверджуючі сплату судового збору надати суду.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зокрема: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом встановлено, що позово подано до суду представником позивача через систему «Електронний суд», проте в порушення зазначених вимог Закону у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.

Положеннями п.2 ч.5 ст. 160 КАС України законодавцем чітко передбачено, що у позовній заяві повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Слід зазначити, що ч.2 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1-2 ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Проте, в порушення вимог зазначеної норми Закону позивачем не додано докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу, поліцейському Кочерзі В.І., відповідно до положень ст. 44 КАС України.

Таким чином, на виконання вимог ст. ст. 160, 161, 123 КАС України, позивачу необхідно:

- зазначити у позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі, шляхом подачі заяви про уточнення;

- надати суду підтверджуючі документи про сплату судового збору;

- надати суду докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу - поліцейському Кочерзі В.І., з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.

З урахуванням викладеного вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати десятиденний строк для усунення її недоліків, що зазначені вище, з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

постановив:

Підстави пропущення строку звернення до суду, вказані позивачем у позовній заяві, визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського сектору поліцейської діяльності №1, ГУНП в Кіровоградській області про оскарження постанови, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню, окремо від судового рішення не підлягає.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області В.В. Шульженко