Рішення № 134854310, 16.03.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

16 березня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 336/7666/25,-

В С Т А Н О В И В:

25.02.2026 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення по цивільній справі № 336/7666/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Вказаним рішенням позов задоволено:

- стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» три процента річних та інфляційні витрати у сумі 186 873,55 гривень;

- стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 1514 гривень з кожного.

04.03.2026 року до суду надійшла заява ТОВ «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення, в якій викладено прохання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань від відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до матеріалів справи не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві вказано на понесення позивачем попередніх витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 гривень.

Після ухвалення 25.02.2026 судового рішення по справі, 27.02.2026 засобами поштового зв`язку стороною позивача була надіслана заява про ухвалення додаткового рішення; договір про надання правової допомоги № 01/11 від 12.02.2025 року; додаткова угода № 39 до договору про надання правової допомоги від 18.07.2025 року; детальний опис виконаних робіт від 26.02.2026 року на загальну суму 15 000 грн.; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 26.02.2026 року на загальну суму 15 000 грн.; квитанції № 11591, 11593, 11594 на загальну суму 12 000 грн, із доказами направлення цієї заяви відповідачам.

Отже, представником позивача вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України були дотримані.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представником позивача були надані: договір про надання правової допомоги № 01/11 від 12.02.2025 року; додаткова угода № 39 до договору про надання правової допомоги від 18.07.2025 року; детальний опис виконаних робіт від 26.02.2026 року на загальну суму 15 000 грн.; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 26.02.2026 року на загальну суму 15 000 грн.; квитанції № 11591, 11593, 11594 на загальну суму 12 000 грн.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Оскільки, як зазначено вище, відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, і такого клопотання від відповідачів не надходило, суд стягує витрати позивача на правничу допомогу у заявленому його пердставником розмірі.

На підставі викладеного, керуючись статями 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 336/7666/25 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу - по 7500 гривень з кожного.

Відповідно до ст. 65 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8; ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Є.С. Боєв 16.03.26