Рішення № 134854209, 09.03.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/5251/25

Номер провадження 2/337/148/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Ухань М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

06.10.2025 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , який обґрунтовує тим, що 02.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем був укладений кредитний договір. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

Відповідач умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку складає 54172,45 грн.

Просить суд:

-стягнути на свою користь заборгованість за кредитними договорами у розмірі 54172,45 грн., судовий збір в розмірі 2422.40 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , 22.10.2025 року надав відзив на позов, в якому вказав, що умови договору є несправедливими і порушують ЗУ «Про захист прав споживачів» через те, що проценти за користування кредитними коштами в декілька разів перевищують тіло кредиту.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

08.10.2025 року суддя відкрив у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

02.07.2024 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1416-3389

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту 11 600,00 грн.;

- строк кредитування 300 днів;

- базовий період 14 днів;

- комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту;

- знижена % ставка 1,20 % в день;

- стандартна % ставка 1,50 % в день;

Відповідач умов договору не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 60 738,05 грн. Але кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 6 565,60 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 54 172,45 грн., що складається з:

- простроченої заборгованість за кредитом 11 600,00 гривень;

- простроченої заборгованість за нарахованими процентами 42 572,45 гривень.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із прийняттям Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Положеннями статті 3 Закону № 675-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на час укладення договору кредиту) передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобов`язання за кредитним договором перед позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 54 172,45 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у своєму відзиві заперечував проти розміру заборгованості, який визначило ТОВ «Укр Кредит Фінанс», через нараховані непропорційно великі проценти за користування кредитом, які в декілька разів перевищують тіло кредиту. ОСОБА_1 посилається на ЗУ «Про захист прав споживачів» та практику національних судів та міжнародних інститутів, яка свідчить про недопустимість незаконних та несправедливих умов в договорах.

Як зазначається у висновку ВС/КЦС у справі №679/1103/23 від 12.02.2025, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Отже перевіривши розрахунок заборгованості, долучений до справи, суд вирішив, що він є належним та допустимим доказом у справі, суд приймає його як доказ наявності заборгованості у ОСОБА_2 перед позивачем на суму в розмірі 54 172,45 грн., з урахуванням того, що заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 42 572,45 гривень є несправедливим та незаконним.

У зв`язку з вище викладеним, суд вважає за необхідне зменшити розмір заборгованість за нарахованими процентами до розміру тіла кредиту, а саме до 11 600,00 грн.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу 11 600,00 гривень та суми заборгованості за відсотками 11 600,00 гривень, а всього 23 200 (двадцять три тисячі двісті) гривень.

Судові витрати.

Позивач при подачі позову сплатив судовий збір в розмірі 2422.40 грн.

Суд задовольнив 42,83% позовних вимог.

Сума судових витрат, що підлягає стягненню складає 1037,51 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 200 грн. та судові витрати в розмірі 1037,51 грн., а всього 24 237 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім) гривень 51 (п`ятдесят одна) копійка.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: А.М. Котляр