Рішення № 134853555, 03.03.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/2617/25

Номер провадження 2/383/177/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання Могиленко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі - ТОВ «ФК «Процент») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №17970 від 29.08.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 7000 грн., строком на 730 днів (до 29.08.2026 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитні кошти в розмірі 7000 грн. 00 коп. були відправлені відповідачу 29.08.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк».

Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 08.10.2024 року.

Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 08.10.2024 року по 24.08.2025 року.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 24.08.2025 року становить 22190 грн. 00 коп. за період з 08.10.2024 року по 24.08.2025 року, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів.

На підставі наведеного вище, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам у розмірі 22190 грн. 00 коп., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., та на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп.

Ухвалою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 30.10.2025 року цивільну справу за вказаним позовом передано на розгляд Бобринецького районного суду Кіровоградської області (а.с.31-32).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с.90-92).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про проведення розгляду справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами, проти заочного рішення не заперечує (а.с.110).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу про виклик в судові засідання, призначені на 08.01.2026 року, 03.03.2026 року надсилалася судом за місцем реєстрації за адресою: с. Рощахівка Кропивницького району Кіровоградської області, що підтверджується поштовими конвертами з відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній» (а.с.104, 118), що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.08.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17970, відповідно до пунктів 1.1-1.3 умов якого на умовах встановленим цим договором, Товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 7000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором. Процентна ставка за користування кредитом становить 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком №1 до цього договору (а.с.40-44).

Сума загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору зазначена в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору (п.1.6 кредитного договору).

Згідно з п.1.7 кредитного договору товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальникові.

Даний договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 6.1 кредитного договору).

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 840615.

Додатком №1 до кредитного договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №17970 від 29.08.2024 року згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021 року, підписана відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 840615 (а.с.44 зворот а.с.45).

Аналогічні умови кредитування містяться у паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомився до укладення кредитного договору та підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 546261 (а.с.47-50).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ «КБ «Приват Банк» надано інформацію від 10.12.2025 року, що на ім`яОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 НОМЕР_4 . Згідно виписки по рахунку на вищевказану карту 29.08.2024 року зарахований переказ у розмірі 7000,00 грн. (а.с.106-108).

Таким чином, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав про що свідчить інформація надана АТ «КБ «Приват Банк».

Згідно з детальним розрахунком заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором №17970 від 29.08.2024 року, у відповідача станом на 24.08.2025 року обліковується непогашена заборгованість у розмірі 29190 грн. 00 коп., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 22190 грн. 00 коп. прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом (а.с.51-55).

Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Процент» передбачені всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом (а.с.56-64).

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Слід також зазначити, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, умови договору позивачем виконані, грошові кошти відповідачу перераховані на банківську карту.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі викладеного, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо несплати нарахованих процентів за користування кредитом у розмірах та строки, передбачені цим договором, та приходить до висновку про задоволення позову та стягнення відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 08.10.2024 року по 24.08.2025 року у розмірі 22190 грн. 00 коп.

За змістом ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн. 00 коп.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду: договір №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року (а.с.74-75); акт приймання-передачі наданих послуг №55 від 24.07.2025 року до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року (а.с.78); витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №55 від 24.07.2025 року (а.с.78 зворот); платіжну інструкцію №2941 від 01.08.2025 року (а.с.79).

Отже, з долучених до позову документів підтверджується факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що доказів неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем до суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд вважає, що витрати за надання правничої допомоги в розмірі 10000 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., який підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором №17970 від 29.08.2024 року по процентам за користування кредитом за період з 08.10.2024 року по 24.08.2025 року у розмірі 22190 (двадцять дві тисячі сто дев`яносто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, п.і.03124.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: с. Рощахівка Кропивницького району Кіровоградської області, п.і.27252.

Повне судове рішення складено 09.03.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко