Рішення № 134853009, 13.03.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5957/25

Провадження № 2/346/676/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю секретаря Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия, Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -

у с т а н о в и в:

17.11.2025р. ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторони перебували між собою в зареєстрованому шлюбі в якому у них народився син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 . Після припинення шлюбних відносин, діти залишилися проживати з матір`ю та перебувають на повному її утриманні. Відповідач життям сина та доньки не цікавиться, в добровільному порядку матеріальної допомоги на їхнє утримання не надає понад один рік. Згоди щодо розміру аліментів, які відповідач повинен сплачувати, між сторонами не досягнуто. Оскільки позивачу важко самій утримувати дітей та вказуючи на законодавчий обов`язок обох батьків щодо утримання їхніх дітей до досягнення ними повноліття, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти в судовому порядку.

Ухвалою суду від 04.12.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу його право на подання письмового відзиву разом з доказами, що обгрунтовують доводи заперечень.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, її представник ОСОБА_3 16.01.2026р. подав до суду письмове клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати за його та позивача відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомляв. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 26, 48).

Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій він є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу його проживання та відсутності від нього повідомлень про зміну даної адреси.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.04.2008 року виконкомом Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , актовий запис № 21. Прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 ».

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.03.2025р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01.04.2008р. виконкомом Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області розірвано.

Відмітками в паспорті громадянина України позивача та на свідоцтвах про народження дітей підтверджується, що ОСОБА_1 разом з малолітніми сином та донькою зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що після припинення шлюбних відносин, ОСОБА_2 свій обов`язок по утриманню малолітніх дітей не виконує, в добровільному порядку сплачувати аліменти не бажає.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Після припинення шлюбних відносин, спосіб виконання обов`язку батька утримувати свою дитину за домовленістю між сторонами визначено не було, а відтак кошти на утримання сина та доньки (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частиною 2 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому в положенні ч.5 даної статті вказано, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи надане позивачу право вибору способу стягнення аліментів, яке нею було обрано в частці від заробітку відповідача, суд, з урахуванням фактичних обставин справи та положень ч.5 ст. 183 СК України, вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду 17.11.2025р. і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень вищевказаної норми, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 263-265, 279, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду 17.11.2025р. і до досягнення дітьми повноліття

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 березня 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.