Рішення № 134852781, 16.03.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/507/25

38

2/339/61/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

представник позивача звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором №742354407 від 23 вересня 2024 року в розмірі 13892 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вказаний договір укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і відповідачем у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора QCHB-3479.

На виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 800 грн через банк- провайдер. Відповідач в подальшому збільшив суму кредиту, а тому загальна сума становить 6050 грн.

12 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу за №МВ-ТП/8 та підписано реєстр прав вимоги б/н від 12 листопада 2024 року, зокрема до відповідача.

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу за №28/0525-01 і підписано реєстр прав вимоги №2 від 28 травня 2025 року, в тому числі до відповідача.

16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу за №16/07/25-Е та підписано реєстр боржників №2 від 16 липня 2025 року, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача.

ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем не здійснювалося жодних нарахувань за кредитним договором.

Позивач направив відповідачу досудову вимогу щодо дострокового погашення заборгованості.

Загальна сума заборгованість становить 16917.50 грн, з них: 6050 - заборгованість по тілу кредиту; 7842.50 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 3025 грн- заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), що і стало підставою для звернення до суду.

30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з"явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі (а.с. 6), що не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи згоду представника позивача на а.с.4, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів та прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості з приводу виконання зобов"язань кредитного договору.

Так, 23 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений договір кредитної лінії №742354407, який підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора QCHB, невід`ємною частиною якого є паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору, який підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора 3479 та правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 22, 30-34, 92-98).

Відповідно до п. 2.1. Договору, товариство зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 9400 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі та додатках до нього.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 2350 грн. базова процентна ставка складає 1% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365 % річних (п.8.3).

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 23 жовтня 2029 року.

27 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткові угоди про надання траншу в розмірі 800 грн та 550 грн, які підписані за допомогою одноразового ідентифікатора 4733, 9084 (а.с.98, 100).

28 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткова угода про надання траншу в розмірі 1550 грн, яка підписана за допомогою одноразового ідентифікатора 9371 (а.с.101).

05 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткова угода про надання траншу в розмірі 800 грн, яка підписана за допомогою одноразового ідентифікатора 3628 (а.с.102).

На виконання договору первісним кредитором на рахунок відповідача перераховано 6050 грн (а.с.88-90, 8-12).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача за договором становить: 11896 грн, з них: 6050 грн - тіло; 2821 грн - проценти; 3025 грн- неустойка (а.с.49).

12 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу за №МВ-ТП/8 та підписано реєстр прав вимоги б/н від 12 листопада 2024 року, зокрема, до відповідача на суму 11896 грн з них: 6050 грн -заборгованість по основному боргу; 2821 грн - заборгованість по процентам; 3025 грн- заборгованість по інших нарахуваннях (а.с.74-78).

При цьому встановлено, що після отримання права вимоги до відповідача ТОВ «Таліон плюс» здійснило нарахування за період 12 листопада 2024 року по 28 травня 2025 року (в межах строку дії договору) відсотків за користування кредитом в розмірі 5021.50 грн (а.с.48).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача складає:16917.50 грн, з них: 6050 грн - тіло; 7842.50 грн - проценти; 3025 грн- неустойка (а.с.48).

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу за №28/0525-01 і підписано реєстр прав вимоги №2 від 28 травня 2025 року, в тому числі до відповідача на суму 16917.50 грн, з них:6050 - заборгованість по основному боргу; 7842.50 грн - заборгованість по процентам; 3025 грн- неустойка (а.с.65-73).

16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу за №16/07/25-Е та підписано реєстр боржників №2 від 16 липня 2025 року, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на суму 16917.50 грн, з них:6050 - прострочене тіло; 7842.50 грн - прострочені відсотки; 3025 грн- штрафи, пеня (а.с.50-54, 57-64).

При цьому, між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем не здійснювалося жодних нарахувань за кредитним договором.

Згідно виписки з особового рахунку, заборгованість відповідача складає:16917.50 грн, з них: 6050 - прострочене тіло; 7842.50 грн - прострочені відсотки; 3025 грн- штрафні санкції (а.с.47).

Позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою щодо дострокового стягнення заборгованості (а.с.35).

Відповідно до інформації АТ «Універсал банк» в банку на ім`я відповідача емітовано карту № НОМЕР_1 та за період з 23 вересня 2024 року по 10 жовтня 2024 року на вказаний рахунок зараховано 6000 грн, а також емітовано інші платіжні картки. Номер телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером за вказаним картковим рахунком та вказаний в анкетних даних відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом - Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Позивач на обгрунтування позовних вимог надав належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення з відповідачем договору, який не виконав умови договору та здійснив погашення боргу в розмірі 13892 грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору у встановленому порядку та строки не погашав заборгованість, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із повним задоволенням позовних вимог на користь позивача з відповідача належить стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422.40 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц викладено наступний правовий висновок.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Судом при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача враховано, що відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України, не заявляв.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано скан-копію акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн, скан-копію договору про надання правничої допомоги, скан-копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, скан-копію довіреності, скан-копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.43-46).

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн та за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відсутні передбачені законом підстави для зменшення таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄЙС"» заборгованість за кредитним договором №742354407 від 23 вересня 2024 року в розмірі 13892 (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн 50 коп, з них: 6050 - заборгованість по тілу кредиту; 7842.50 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом та судові витрати у розмірі 9422 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄЙС"» - вул. Ю.Поправки, 6 кабінет 13 м.Київ, ЄДРПОУ 42986956.

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.С. Головенко