Рішення № 134851503, 13.03.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/8183/24

Провадження № 2/209/160/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

представника позивача Васильцової О.М.,

представника Кам`янської міської ради Тарасюка О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Васильцової Ольги Миколаївни до ОСОБА_2 , Кам`янської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон-Бізнес Консалтинг», Державний реєстратор прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Могилівської сільської ради Дніпропетровської області про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області 01 листопада 2024 року надійшла вищезазначена позовна заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Васильцової Ольги Миколаївни, в якій просить виділити із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 51/100 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , та складається з: А1-житловий будинок загальною площею 54,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м.; Б1-гараж, площею 28.2 кв.м.; В1-вбиральня площею 1,0 кв.м.; Ж1-сарай площею 2,7 кв.м.; № 1 колодязь частка; № 2,6 огорожі; № 4 зливна яма; № 8 підпірна стінка частка; І тротуар частка; визнати право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна будинок за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок А1 загальною площею 54,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м.; Б1-гараж, площею 28.2 кв.м.; В1-вбиральня площею 1,0 кв.м.; Ж1-сарай площею 2,7 кв.м.; № 1 колодязь частка; № 2,6 огорожі; № 4 зливна яма; № 8 підпірна стінка частка; І тротуар частка.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилається на те, що підставі договору забудови, засвідченого першою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 24.07.1959 року, реєстр № 1/5923 та акту приймання в експлуатацію, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 57 від 11.02.1994 року, житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 , про що видана довідка «Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації» від 07.08.2001року за № 430. У 2000 році житловий будинок АДРЕСА_1 , перейшов у власність урівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського нотаріального округу Огневою Н.О. від 28.08.2000 року, реєстр № 3429.Відповідно до довідки ОКП «Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації» від 29.04.2015 року за № 295, нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 був зареєстрований за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 28.08.2000 року, реєстр № 3429, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огневою Н.О., 51/100 частина. ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.06.2008 року, реєстр № 1-2889, виданого Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 49/100 частин.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2012 року, справа № 2-2027/7687/12 року, задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про виділ частки в окремий об`єкт нерухомого майно. Виділено ОСОБА_5 49/100 частин нерухомого майна зі складу житлового будинку АДРЕСА_1 та визнано за нею право власності.

На теперішній час власником виділеної частини, яка вже має адресу АДРЕСА_2 , та кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:01:018:0289, є відповідач на підставі договору дарування посвідченого державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. від 28.02.2020 року в реєстрі №1-329.

05.06.2015 року на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського нотаріального округу Яловою О.М. в реєстрі №1604, ОСОБА_4 подарував позивачу свою частку 51/200 у житловому будинку. Отже, позивач на теперішній час володіє 51/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивач та відповідач володіють окремими частинами будівлі з окремими входами та комунікаціями.

Прийшовши до взаємної згоди позивач продати, а відповідач купити 51/100 частин житлового будинку, для укладення договору купівлі -продажу, звернулись до землевпорядної організації ТОВ «Авалон-Бізнес Консалтинг» для виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, на якій розміщений житловий будинок АДРЕСА_1 . Листом ТОВ «Авалон-Бізнес Консалтинг» від 29.10.2024 року повідомлено, що так як ОСОБА_1 володіє частиною домоволодіння, а саме 51/100, цей факт не дає можливості розробити землевпорядну документацію на земельну ділянку, яка буде формуватись як об`єкт в цілому, що не пропорційно праву власності на нерухоме майно (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами).

Відповідно до технічного паспорту, виданого 28.10.2024 року Бюро технічної інвентаризації ТОВ «Агенція рішень-нерухомість», 51/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 складається з: А1 - житловий будинок загальною площею 54,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м.; Б1 гараж, площею 28,2 кв.м.; В1- вбиральня площею 1,0 кв.м.; Ж1 сарай площею 2,7 кв.м.; №1 колодязь 1/2 частка; №2,6 огорожі; №4 зливна яма; №8 підпірна стінка 1/2 частка; І тротуар 1/2 частка.

Отже, позивач не має можливості отримати кадастровий номер на земельну ділянку для укладення договору купівлі-продажу частини житлового будинку, а тому йому необхідно виділити належне йому нерухоме майно в окремий об`єкт нерухомого майна, що в подальшому йому необхідно для присвоєння кадастрового номеру житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2024 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (т. 1 а.с. 35).

Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

01 листопада 2024 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

29 листопада 2024 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (т. 1 а.с. 36).

Ухвалою судді від 29 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 37).

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року, за клопотанням представника позивача Васильцової О.М., залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимоги щодо предмету спору Кам`янську міську раду (т. 1 а.с.72).

12.02.2025 року від представника позивача ОСОБА_6 через канцелярію суду за вх. 3612 подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить виділити із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 51/100 частин житлового будинку, а саме квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 , та складається з: А1 - житловий будинок загальною площею 54,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м.; Б1 - гараж, площею 28,2 кв.м.; В1- вбиральня площею 1,0 кв.м.; Ж1-сарай площею 2,7 кв.м.; №1 колодязь 1/2 частка; №2, 6 огорожі; №4 зливна яма; №8 підпірна стінка 1/2 частка; І тротуар 1/2 частка; визнати за ОСОБА_1 право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 54,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м.; Б1 - гараж, площею 28,2 кв.м.; В1- вбиральня площею 1,0 кв.м.; Ж1 - сарай площею 2,7 кв.м.; № 1 колодязь частка; №2, 6 огорожі; №4 зливна яма; № 8 підпірна стінка частка; І тротуар 1/2 частка. На обґрунтування своєї заяви посилається на те, що відповідно до довідки ОКП «Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації» від 29.04.2015 року за № 295, нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 був зареєстрований за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 28.08.2000 року, реєстр № 3429, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огневою Н.О. у розмір 51/100 частина. ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.06.2008 року, реєстр № 1-2889, виданого Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 49/100 частин. Відповідно до технічного паспорту довідки ОКП «Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації» від 29.05.2015 року, житловий будинок АДРЕСА_1 складається з квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 54,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м. та квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 53,2 кв.м., житловою площею 40,3 кв.м.. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2012 року по справі № 2-2027/7687/12, задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про виділ частки в окремий об`єкт нерухомого майно. Виділено ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_6 , яка становить 49/100 частин нерухомого майна зі складу житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності. У вказаному рішенні суду зазначений висновок судово-будівельної експертизи № 84 від 19.03.2004 року про можливість поділу житлового будинку житлового будинку АДРЕСА_1 , з виділенням в окремі об`єкти нерухомого майна квартири АДРЕСА_5 та квартири АДРЕСА_6 , зроблений Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз (т. 1 а.с.98-99).

26.02.2025 року від представника третьої особи Кам`янської міської ради Жежель С.С. через підсистему «Електронний суд» за вх. 4915 подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких вважає, що позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, права позивача не порушені, у зв`язку з неналежним обраним способом захисту. Посилається на те, що вданій справі відсутній предмет спору, оскільки 25.12.2012 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська по справі № 2-2027/7687/12 вже було винесено рішення, в якому ОСОБА_5 було виділено належні 49/100 частин нерухомого майна, визнано право власності в цілому на самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договором дарування від 15.02.2019 року за № 1-247, ОСОБА_5 було подаровано ОСОБА_7 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка, у свою чергу, договором дарування від 28.02.2020 року подарувала ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , площею 0,0278 га., кадастровий номер 1210400000:01:018:0289. Враховуючи вищевикладене, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 є окремим об`єктом та взагалі ніяким чином не стосується даної справи та відповідача ОСОБА_2 по справі в цілому. Звертає увагу суду, що на основі вищезазначеного рішення Дніпровського суду м. Дніпродзержинська по справі № 2-2027/7687/12 від 25.12.2012 року, позивач має змогу самостійно з чітким переліком документів звернутися до компетентного органу для вирішення питання стосовно виділення із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 51/100 частин житлового будинку, а саме квартиру АДРЕСА_3 . Вважає відповідь ТОВ «Авалон-Бізнес Консалтинг» адвокату Васильцовій О.М. від 29.10.2024 року за № 51/2024 стосовно розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з рекомендацією звернення до суду стосовно визначення частини домоволодіння як об`єкта нерухомості в цілому та реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно необґрунтованою, надана узагальнено, без чітко сформованих доводів (т. 1 а.с.120-121).

26.02.2025 року від представника позивача ОСОБА_6 через канцелярію суду за вх. 4948 подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких не погоджується з висновками, наданими представником Кам`янської міської ради, посилається на те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2012 року по справі № 2-2027/7684/12 питання щодо частки відповідача не було вирішено. Крім того, до суду надана з ДРРП інформаційна довідка № 400319802 від 22.10.2024 року, відповідно до якої зазначено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником 51/200 частки на підставі договору дарування від 05.06.2015 року, в реєстрі за № 1604 та співвласником 51/200 частки на підставі договору дарування від 28.08.2000 року, в реєстрі за № 3429 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: 1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; 2) документи, передбачені, п. 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки. Таким чином, позивачу не виділялася частка в натурі, а отже залишилася спільна часткова власність на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , натомість інших співвласників окрім позивача не має, що виключає (унеможливлює) звернення до «компетентного органу», як пропонує представник третьої особи, з питання укладення нотаріального договору поділу житлового будинку та подання його для державної реєстрації права власності на виділений об`єкт. Листом ТОВ «Авалон-Бізнес Консалтинг» від 29.10.2024 року повідомлено, що ОСОБА_1 володіє частиною домоволодіння, а саме 51/100, цей факт не дає можливості розробити землевпорядну документацію на земельну ділянку, яка буде формуватись як об`єкт в цілому, що не пропорційно праву власності на нерухоме майно (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами). Оскільки залишилась спільна часткова власність на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , натомість інших співвласників окрім позивача не має, що виключає (унеможливлює) звернення позивача до ТОВ «Авалон-Бізнес Консалтинг» з питань розробки землевпорядної документації на земельну ділянку, а отже існує предмет спору, і відповідачем є власник виділеної частки зі спірного житлового будинку, а саме квартиру АДРЕСА_3 (т. 1 а.с.109-113).

09.04.2025 року від представника позивача ОСОБА_6 через канцелярію суду за вх. 8691 подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 51/200 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису/відомостей про речове право: 9924532; дата, час державної реєстрації: 05.06.2015 12:20:08; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 51/200 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису/відомостей про речове право: 9923636; дата, час державної реєстрації: 05.06.2015 11:49:17; визнати за ОСОБА_1 право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_3 , житловий будинок А1 загальною площею 54,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м.; Б1 - гараж, площею 28,2 кв.м.; В1- вбиральня площею 1,0 кв.м.; Ж1 - сарай площею 2,7 кв.м.; №1 колодязь частка; № 2, 6 огорожі; №4 зливна яма; № 8 підпірна стінка 1/2 частка; І тротуар частка. На обґрунтування своєї заяви посилається на те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2012 року, справа № 2-2027/7687/12, задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про виділ частки в окремий об`єкт нерухомого майно. Виділено ОСОБА_5 49/100 частин нерухомого майна зі складу житлового будинку АДРЕСА_1 та визнано за нею право власності. На теперішній час власником виділеної частини, яка вже має адресу АДРЕСА_2 , та кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:01:018:0289, є відповідач ОСОБА_8 на підставі договору дарування посвідченого державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. від 28.02.2020 року в реєстрі № 1-329. Зазначає, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2012 року по справі № 2-2027/7687/12, питання щодо частки ОСОБА_9 , ОСОБА_1 не було вирішено. Відповідно до інформаційної довідки № 400319802 від 22.10.2024 року, ОСОБА_1 є співвласником 51/200 частки на підставі договору дарування від 05.06.2015 року в реєстрі за № 1604 та співвласником 51/200 частки на підставі договору дарування від 28.08.2000 року в реєстрі за № 3429 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, позивачу не виділялася частка в натурі, а отже залишилася спільна часткова власність на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , натомість інших співвласників окрім позивача не має, що виключає (унеможливлює) звернення до «компетентного органу», як пропонує представник третьої особи, з питання укладення нотаріального договору поділу житлового будинку та подання його для державної реєстрації права власності на виділений об`єкт (т.1 а.с.137-142).

Ухвалою суду від 15 травня 2025 року, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васильцової О.М. про зміну предмету позову, прийнято до розгляду; залучено до участі у справі у якості співвідповідачів: Кам`янську міську раду та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон-Бізнес Консалтинг» та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Могилівської сільської ради Дніпропетровської області (т. 1 а.с.175-178).

06.06.2025 року від представника відповідача Кам`янської міської ради Тарасюка О.Л. через канцелярію суду за вх.13534 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що між позивачем та відповідачем відсутній спір, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки, 25.12.2012 року Дніпровським судом м. Дніпродзержинська по справі № 2- 2027/7687/12 вже було винесено рішення, в якому ОСОБА_5 було виділено належні 49/100 частин нерухомого майна, визнано право власності в цілому на самостійний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договором дарування від 15.02.2019 року за № 1-247, ОСОБА_5 подаровано ОСОБА_7 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В свою чергу, договором дарування від 28.02.2020 року, ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , площею 0,0278 га., кадастровий номер 1210400000:01:018:0289. Згідно із зазначеним, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 є окремим об`єктом та ніяким чином не стосується даної справи. Тобто, у даному випадку, рішенням Дніпровського суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2012 року по справі № 2-2027/7687/12 всі питання стосовно нерухомого майна, а саме житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 були вирішені. Звертає увагу суду, що на основі вищезазначеного рішення Дніпровського суду м. Дніпродзержинська по справі № 2-2027/7687/12 від 25.12.2012 року, позивач має змогу самостійно з чітким переліком документів звернутися до компетентного органу для вирішення питання стосовно виділення із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 51/100 частин житлового будинку, а саме квартиру АДРЕСА_3 . Вважає відповідь ТОВ «Авалон Бізнес-Консалтинг» від 29.10.2024 року за № 51/2024 стосовно розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з рекомендацією звернення до суду стосовно визначення частини домоволодіння як об`єкта нерухомості в цілому та реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є необґрунтованою, надана узагальнено, без чітко сформованих доводів (а.с.184-188).

Ухвалою судді від 30 липня 2025 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 219-220).

Відповідач ОСОБА_2 03.11.2025 року за вх. 25797 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі (т.2 а.с.9).

Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській областів судове засідання, не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлений належним чином.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон-Бізнес Консалтинг»в судове засідання, не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлений належним чином.

Представник Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Могилівської сільської ради Дніпропетровської області в судове засідання, не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача Васильцова О.М. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник Кам`янської міської ради Тарасюк О.Л. заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, враховуючи подані пояснення по справі.

В судовому засіданні оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення якого відбудеться 13 травня 2026 року об 14.10 годин.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджені наступні фактичні обставини правовідносин, що склалися між сторонами.

Так, рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області за № 57 від 11.02.1994 року про прийомку в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, перебудову та реконструкцію домоволодінь, затверджено акт по прийманню в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105,5 кв.м, житловою площею 81,2 кв.м., власником якого є ОСОБА_3 (т. 1 а.с.32).

Актом представника Управління головного архітектора міста Дніпродзержинська Ковалевської В.С. від 12.05.1958 року, за рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради депутатів трудящих м. Дніпродзержинська від 22.04.1958 року за № 380, справив в натурі відведення садибної ділянки під індивідуальне житлове будівництво загальною площею 600 кв.м., яке розташовано в АДРЕСА_1 , в користуванні ОСОБА_3 (т.1 а.с.31 оберт).

За рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська віл 25.12.2012 року у справі № 409/7687/12 (провадження № 2/409/2027/12) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», Управління головного архітектора міста виконавчого комітету Дніпродзержинської міської Ради про виділ частки в самостійний окремий об`єкт нерухомого майна був задоволений та виділено належні ОСОБА_5 49/100 частин нерухомого майна із складу житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 в самостійний об`єкт нерухомого майна. Крім того, визнано за ОСОБА_5 право власності в цілому на самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок, який складається з коридору 2-1, площею 5,8 кв.м., кімнати 2-2, площею 8,1 кв.м., кімнати 2-3, площею 14,1 кв.м., кімнати2-4, площею 8,7 кв.м., кімнати 2-5, площею 9,4 кв.м., кухні 2-6, площею 4,9 кв.м., коридору І, площею 2,2 кв.м. житлового будинку А-1, житловою площею 40,3 кв.м., загальною площею 53,2 кв.м., надвірних споруд: вбиральні Г-1, гаражу Д-1, підвалу п/д, козирку, навісу Є-1, огорожі №10, огорожі №11, зливної ями №3, водопроводу №5, воріт №7, 1/2 частки колодязя, 1/2 частки підпірної стінки № 8, 1/2 частки тротуару І, із складу житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому судом було встановлено, що Позивачу, тобто ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про права на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_10 , належить 49/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

За рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 грудня 2004 р. за чоловіком позивача ОСОБА_10 було визнано право власності на 49/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , з виділенням йому в натурі квартири АДРЕСА_6 , а саме: кімнати 2-2, площею 8,1 кв.м., кімнати 2-3, площею14,1 кв.м., кімнати 2-4, площею 8,7 кв.м., кімнати 2-5, площею 9,4 кв.м., нежитлових прибудов: сіней «а-1», тамбуру «а2-1», ганку житлового будинку А-1, житловою площею 40,3 кв.м., загальною площею 53,2 кв.м., а також надвірних споруд: вбиральні Г-1, гаражу Д-1, підвалу п/д, козирку, навісу Є-1, огорож №10, №11, цоколю, зливної ями №3, водопроводу №5, воріт №7, 1/2 частки колодязя, 1/2 частки підпірної стінки №8, 1/2 частки тротуару. Також був визнаний порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , - ОСОБА_10 була виділена в користування 1/2 частки земельної ділянки, що становить 298 кв.м., відокремленої: з боку вул. Ізмаїльської протягом 9,5 м., з боку домоволодіння АДРЕСА_7 була залишена в загальному користуванні з іншими співвласниками нерухомого майна ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .. Лінія розподілу земельної ділянки (межа землекористування) була встановлена по лінії розподілу будинку, починаючи від АДРЕСА_1 до колодязю й далі впродовж колодязю протягом 2 метрів з боку ділянки домоволодіння АДРЕСА_8 , а потім до вул. Симферопольської по лінії, розташованої в 8,91 метрах від межі з ділянкою домоволодіння АДРЕСА_8 . Іншими співвласниками житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 є відповідачі по справі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , яким на праві власності належить 51/100 частина вказаного нерухомого майна. Судом було встановлено, що позивач та відповідачі самостійно та окремо користуються належними їм частинами будинку та земельної ділянки, утримують майно, сплачують комунальні послуги, не порушуючи інтереси один одного. Кожна із частин домоволодіння по АДРЕСА_1 має окремий вихід. У фізичному і експлуатаційному відношенні обидві частини домоволодіння (49/100 частин належать ОСОБА_5 , 51/100 частин ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ) не залежать одна від одної, що дозволяє кожну частину виділити в окремий об`єкт власності з присвоєнням кожній частині самостійної поштової адреси. Суперечки щодо користування й розпорядження вищевказаним об`єктом нерухомого майна між позивачем та будь-якими третіми особами немає, на даний об`єкт ніхто не претендує, вимоги щодо визнання права власності будь-які треті особи не пред`являють. Неможливість виділити вищевказані будівлі в окремий об`єкт нерухомого майна обмежує право позивача, як власника, щодо розпорядження належним майном.

Докази того, що фактичні обставини, досліджені та встановлені вищевказаним рішенням суду, змінились, матеріали справи не містять, такі докази сторонами не надані.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вищезазначене рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2012 року за інформацією, яка міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, є таким, що набрало законної сили 05.01.2013 року, належними доказами не спростовано, а тому є достатньо підстав для звільнення позивача від доказування в межах пред`явленого позову щодо правовідносин, що зумовили обставини звернутись до Дніпровського районного суду м. Кам`янського з позовною заявою, в тому числі, в частині питань, а саме: факту належності 49/100 частин домоволодіння ОСОБА_5 , 51/100 частин домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; що позивач та відповідач самостійно та окремо користуються належними їм частинами будинку та земельної ділянки, утримують майно, сплачують комунальні послуги, не порушуючи інтереси один одного.

Тобто, в тому числі, судовим рішенням досліджено та встановлено, що кожна із частин домоволодіння по АДРЕСА_1 має окремий вихід. У фізичному і експлуатаційному відношенні обидві частини домоволодіння (49/100 частин належать ОСОБА_5 , 51/100 частин ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ) не залежать одна від одної, що дозволяє кожну частину виділити в окремий об`єкт власності з присвоєнням кожній частині самостійної поштової адреси. Відповідно до рішення суду від 25.12.2012 року судом був досліджений висновок судової будівельно-технічної експертизи № 84 від 19.03.2004 року, згідно якого підтверджена можливість розподілу домоволодіння та земельної ділянки на два окремих самостійних об`єкта, копія якого додана до матеріалів позовної заяви представником ОСОБА_1 .. Суперечки щодо користування й розпорядження вищевказаним об`єктом нерухомого майна між позивачем та будь-якими третіми особами немає, на даний об`єкт ніхто не претендує, вимоги щодо визнання права власності будь-які треті особи не пред`являють.

ОСОБА_5 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2012 року зареєструвала 11.07.2013 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту: 122261012104), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 був створений шляхом виділу на підставі рішення суду в самостійний об`єкт нерухомого майна з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з присвоєнням йому в подальшому нової адреси ( АДРЕСА_2 ) та відповідно вчиненням відповідних реєстраційних дій щодо вказаного об`єкту.

В подальшому, житловий будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 був відчужений 15.02.2019 року шляхом укладення договору дарування на користь ОСОБА_7 , яка в свою чергу на підставі договору дарування, укладеного 28.02.2020 року між нею та ОСОБА_2 , подарувала останньому житловий будинок житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці розташовані: А-1 житловий будинок, житловою площею 40,3 км.м, загальною площею 53,2 кв.м., Д-1 гараж, Є-1 навіс, Г-1 вбиральня, № 1 колодязь частка, № 3 зливна яма, № 5 водопровід, № 7,10,11 огорожі, № 8 підпірна стінка частка, І тротуар частка (т.1 а.с.10-11).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 401809273, яка сформована станом на 31.10.2024 року, відповідач ОСОБА_2 є власником об`єктів нерухомого майна, а саме: - житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , загальною площею 53,2 кв.м., житловою площею 40,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 122261012104 (т.1 а.с.8-9).

Проте, у сім`ї ОСОБА_11 так і залишилось 51/100 частин вищевказаного домоволодіння.

На підставі договору дарування 51/200 частини житлового будинку у праві приватної спільної часткової власності від 05.06.2015 року, завіреного приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Яловою О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1604, ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 належну йому на підставі договору дарування, укладеного 28.08.2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 , завіреного приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огневою Н.О., реєстр № 3429, 51/200 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка має наступну характеристику: 1. літера «А-1» - житловий будинок, шлакоблок, розмір житлової площі -81,2 кв.м., розмір загальної площі 107,7 кв.м., 2. літера «Б-1» - гараж, шлакоблок; 3. літера «В-1» - вбиральня, цегла; 4. літера «Г-1» - вбиральня, шлакоблок; 5. літера «Д-1» - гараж, шлакоблок; 6. літера «Е-1» - навіс, 7. літера «Ж-1» - сарай, металеві; 8. номер «№ 1» - колодязь; 9. номер «№ 2, 6-11» - огорожі; 10. номер «№ 3-4» - зливні ями; 11. номер «№ 5» - колодязь; 12. «І»- тротуар (Т.1 а.с.17).

Таким чином, ОСОБА_1 належить 51/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проте інші особи, яким би належала частка у спільній часткові власності, на домоволодіння, відсутні. Надана суду Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно не спростовує вищевказаний висновок суду.

Судом також враховано, що позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Могилівської сільської ради з заявою від 16.04.2025 року про вчинення реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого у АДРЕСА_1 з метою його реєстрації як самостійний об`єкт та отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 78481618 від 18.04.2025 року (а.с. 154).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 повідомив, що до позивача не має жодних претензій, спір між ними відсутній, не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, оскільки частки у праві власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 він не має. Крім того, оскільки об`єкти, якими вони володіють, по суті є самостійними, зареєстровані за різними адресами, припинення права спільної часткової власності не завдасть нікому будь-якої шкоди.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон-Бізнес Консалтинг» листом від 29.10.2024 року за № 51/2024 повідомило про те, що оскільки ОСОБА_1 володіє 51/100 частиною домоволодіння, тому дана обставина не дає можливості розробити землевпорядну документацію на земельну ділянку, яка буде оформлюватись як на об`єкт в цілому, що не пропорційно праву власності на нерухоме майно (житловий будинок з господарським будівлями та спорудами) (т.1 а.с. 25).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 321 ЦК закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами 1-3 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного мана в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

У статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тобто, ст. 365 ЦК України передбачає реалізацію права співвласників на припинення права власності одного із співвласників на його частку в спільному майні за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але можуть бути застосовані за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Таким чином, при вирішенні позову, пред`явленого на підставі ст. 365 ЦК України, визначальним для прийняття судом рішення є встановлення обставини про те, що припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників не завдасть шкоди особі, право власності на частку якої припиняється, а визначення істотності шкоди, яка може бути завдана співвласнику, право якого припиняється, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об`єкта, який є спільним майном.

Таке тлумачення відповідає сталій судовій практиці щодо застосування положень статті 365 ЦК України про примусове припинення частки у спільному майні, що викладено у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року в справі № 219/1551/17, від 27 квітня 2021 року в справі № 524/2579/18, від 29 січня 2021 року в справі № 629/511/17, від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16751/18.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 908/1754/17, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року в справі № 344/120/16 та у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року в справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року в справі № 6-68цс14, від 23 листопада 2016 року в справі № 6-1943цс16.

У постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15 (провадження № 61-4860св18), від 01 червня 2023 року у справі № 344/2399/21 (провадження № 61-1592св23), від 11 грудня 2023 року у справі № 442/7979/21 (провадження № 61-3161св23), від 10 січня 2024 року у справі № 344/6767/14 (провадження № 61-6980св22) зазначено, що висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку.

Позивач пред`явив позовні вимоги про припинення спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна у зв`язку з відсутністю спільної часткової власності інших осіб, враховуючи, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25.12.2012 року у справі № 409/7687/12 інша частка 49/100 у домоволодінні, яка належала ОСОБА_5 , була виділена в самостійних об`єкт нерухомого майна та за останньою було визнано право власності, яке в установленому законом порядку було зареєстровано та в подальшому об`єкт був відчужений.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 володіє 51/100 частин спільної часткової власності житлового будинку АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Водночас, судом встановлено, що інших співвласників житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 не має, спільне володіння і користування майном з відповідачем ОСОБА_2 неможливо, припинення права на частку у спільному майні, належному ОСОБА_1 , не завдасть йому істотної шкоди.

Після виділу частки із спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється.

Відповідно до п. 56 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року за № 1127 (із змінами), для державної реєстрації права власності у зв`язку з поділом, виділом частки або об`єднанням земельної ділянки, закінченого будівництвом об`єкта подаються: договір про поділ спільного майна або договір про виділ у натурі частки із спільного майна, або відповідне рішення суду (у разі належності земельної ділянки, закінченого будівництвом об`єкта, що поділяється або частка з якого виділяється, на праві спільної власності та прийняття співвласниками рішення щодо поділу спільного майна або виділу в натурі частки із спільного майна, що має наслідком припинення права спільної власності для всіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки).

Тобто, для подальшої реєстрації позивачем ОСОБА_1 права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна необхідно саме судове рішення про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, яке чітко ідентифікує новоутворений об`єкт. Іншого позасудового порядку захисту прав та законних інтересів ОСОБА_1 з огляду на вищенаведене, як на це посилається представник Кам`янської міської ради у відзиві на позовну заяву, не існує.

З огляду на разом вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 49, 77, 78, 80, 81, 82, 137, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Васильцової Ольги Миколаївни до ОСОБА_2 , Кам`янської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон-Бізнес Консалтинг», Державний реєстратор прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Могилівської сільської ради Дніпропетровської області про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 51/200 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису/відомостей про речове право: 9924532; дата, час державної реєстрації: 05.06.2015 12:20:08).

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 51/200 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису/відомостей про речове право: 9923636; дата, час державної реєстрації: 05.06.2015 11:49:17).

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 54,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м.; Б1 - гараж, площею 28,2 кв.м.; В1- вбиральня, площею 1,0 кв.м.; Ж1 - сарай, площею 2,7 кв.м.; № 1 колодязь частка; № 2, 6 огорожі; № 4 зливна яма; № 8 підпірна стінка частка; І тротуар частка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 13 березня 2026 року.

Суддя Я.О.Юрченко