Ухвала суду № 134850926, 16.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3905/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 12026100070000311, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100070000311від 08.03.2026.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

Досудовим розслідуванням установлено, що для здійснення поточної господарської діяльності ТОВ «Промгаз Сіті» (код ЄДРПОУ 41559270) потребувало закупівлю сонячних батарей. Пошук потенційних продавців було доручено працівникам Товариства.

05 березня 2026 року на корпоративну електронну адресу ТОВ «Промгаз Сіті» (promgazcity@gmail.com) надійшов рахунок-фактура № 135 від 05.03.2026 на поставку 72 (сімдесяти двох) одиниць сонячних батарей 650 Вт BIFACIAL Hi-MO 9 LR8-66HYD-650M загальною вартістю 250 560,00 грн.

Постачальник: ФОП ОСОБА_4 , ІПН: НОМЕР_1 ;

IBAN рахунку-отримувача: НОМЕР_2 (АТ КБ «ПриватБанк»);

Адреса в рахунку: АДРЕСА_2;

Телефон у рахунку: НОМЕР_3 ;

Підписант рахунку: « ОСОБА_5 ».

06 березня 2026 року об 11:02:38, повіривши у справжність наданих документів та довірившись постачальнику про його дійсні наміри поставити сонячні батареї, ТОВ «Промгаз Сіті» перерахувало першу частину оплати у розмірі 125 280,00 грн (ста двадцяти п`яти тисяч двохсот вісімдесяти гривень) з рахунку платника НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» на рахунок отримувача НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» (платіжна інструкція № 705171 від 06.03.2026).

Після здійснення платежу ТОВ «Промгаз Сіті» спробувало зв`язатись із постачальником по телефону НОМЕР_3 - дзвінки залишилися без відповіді. Товар поставлений не був.

ТОВ «Промгаз Сіті» самостійно перевірило відкриті дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та виявило критичні розбіжності, що свідчать про підроблення рахунку.

Завдяки негайному зверненню до АТ КБ «ПриватБанк» рахунок отримувача НОМЕР_2 заблоковано. Станом на дату подачі цієї заяви кошти у сумі 125 280,00 грн перебувають на зазначеному рахунку та ще не зняті.

Щодо обставин, які підтверджують злочинні наміри третіх осіб відносно ТОВ «Промгаз Сіті».

Порівняння відомостей рахунку № 135 з даними ЄДР виявило такі розбіжності:

1. Невідповідність адреси.

У рахунку: вул. Томаша Масарика, 28, м. Мукачево, Закарпатська обл.

За даними ЄДР:

АДРЕСА_1 . Невідповідність виду діяльності (КВЕД).

ФОП ОСОБА_4 зареєстрований лише за КВЕД 93.29 - «Інша діяльність у сфері відпочинку та розваг».

Діяльність з постачання сонячних батарей та електротехнічного обладнання не є зареєстрованим видом діяльності цього ФОП і не може ним провадитись.

3. Стороння особа-підписант.

Рахунок підписано особою « ОСОБА_5 », яка не є власником ФОП, не має права підпису від його імені, і чия причетність до ФОП ОСОБА_4 не підтверджена жодними документами.

4. Невідповідність дати реєстрації ФОП та адреси електронної пошти.

ФОП ОСОБА_4 зареєстрований лише 29.05.2023. Разом з тим email відправника рахунку - ІНФОРМАЦІЯ_1 - містить у назві «2018», що на 5 років передує реєстрації ФОП. Це вказує на те, що email використовується шахрайським угрупованням незалежно від ФОП ОСОБА_4 .

5. Вік та характеристика ФОП, документи якого використано.

ФОП ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент вчинення злочину - 22 роки), зареєстрований у с. Чудей Чернівецької обл. з єдиним видом діяльності «розваги» - не є продавцем промислового сонячного обладнання, що свідчить про використання його даних без відома реального ФОП або за його участі.

Обставини, що свідчать про заздалегідь сформований умисел на шахрайство:

На відміну від невиконання цивільно-правового зобов`язання, в даному випадку наявні ознаки прямого умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, що підтверджується сукупністю таких обставин:

особи, що надіслали рахунок, на момент його надсилання свідомо не мали наміру та не могли виконати зобов`язання з постачання, оскільки ФОП не здійснює відповідної діяльності;

у рахунку свідомо використано реквізити реального ФОП для надання вигляду законності, однак вказаний неіснуючий підписант « ОСОБА_5 »;

після отримання коштів зв`язок повністю припинено;

відсутній будь-який договір, специфікація чи інший документ, що могли б підтвердити цивільно-правовий характер відносин.

Відомості про заподіяну шкоду:

Сума заподіяної майнової шкоди: 125 280,00 грн (сто двадцять п`ять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок);

Рахунок платника: НОМЕР_4 (АБ «Укргазбанк»);

Рахунок отримувача: НОМЕР_2 (АТ КБ «ПриватБанк»);

Дата платежу: 06.03.2026, 11:02:38, платіжна інструкція № 705171;

Статус коштів: Заморожені на рахунку отримувача в ПриватБанку - не зняті.

Відповідно, наразі кошти у сумі 125280 грн, що належать потерпілому ТОВ «Промгаз Сіті» перебувають на банківському рахунку НОМЕР_2 (АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570). З показів потерпілого вбачається, що наразі ці кошти заблоковані банком, однак фактично нетривалий час особи, що мають доступ до рахунку ФОП ОСОБА_4 , мали змогу розпоряджатись коштами, що там містяться. Та лише через обачність представника потерпілого, який вчасно звернувся до банку, у злочинців наразі відсутня можливість розпоряджатись такими коштами.

Однак, для припинення правопорушення, для збереження коштів потерпілого, збереження речових доказів, для позбавлення злочинців можливості розпоряджатись грошовими коштами потерпілого, що здобуті злочинним шляхом, а також для забезпечення подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (подання цивільного позову), виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку, який відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, а саме рахунку НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_4 у сумі 125280 грн.

Прокурор письмово просив розглядати клопотання без його участі; клопотання підтримує та просить задовольнити за вказаних у ньому підстав.

Власник майна ( ОСОБА_4 ) або його представник, будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, в судове засідання не з`явився; причини неявки не повідомили.

Дослідивши додані до клопотання матеріали, якими обґрунтовано доводи, суд дійшов висновку про те, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище.

Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132 КПК України, за змістом частини 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом частини 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У даному випадку майно ймовірно було об`єктом вчинення кримінального правопорушення, зокрема, й можуть зберігати на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матимуть значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Метою застосування заходу забезпечення - арешту майна є збереження речових доказів.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу в кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, приходжу до висновку про наявність достатнього обґрунтування арешту зазначеного майна, може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження.

Таким чином, наявні підставі для арешту майна, визначені ст. 170 КПК України.??

Зазначене дає підстави для задоволення клопотання.

Окремо звертається увага, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 12026100070000311, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку, відкритому у АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, а саме рахунку НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_4 , у сумі: 125 280 грн. 00 коп. (та інших рахунках ОСОБА_4 , у разі їх зміни та/або переказу), з забороною використання таких коштів.

Копію ухвали вручити прокурору - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1