Постанова № 134846497, 06.02.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/5101/25

номер провадження 3/695/84/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2025 року о 03 годині 00 хвилин на автодорозі Т-2412 1км.100м. сполучення с. Гельмязів с-ще Драбів, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Део нексіа, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості руху та не врахувавши дорожньої обстановки здійснила з`їзд на праве узбіччя, де допустила зіткнення з деревом. Внаслідок чого отримала незначні тілесні ушкодження та транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.12.1 ПДР.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Повідомила, що їй назустріч їхав автомобіль на дуже великій швидкості, що створювало небезпеку. Щоб уникнути зіткнення, вона була змушена екстрено виїхати на узбіччя, оскільки іншої безпечної можливості уникнути аварійної ситуації не мала. На узбіччі знаходилися значні вибоїни, через що вона втратила можливість належним чином контролювати транспортний засіб і зупинити його.

Захисник Орел С.І. в судовому засіданні підтримав позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засідані пояснила, що до неї на пункт постійного базування швидкої медичної допомоги в с. Гельмязів люди, які їхали на базар, привезли ОСОБА_1 . Вони пересадили її в автомобіль ШМД, надали медичну допомогу та транспортували до Золотоніської ЦРЛ для належної госпіталізації та діагностування. Забір крові в особи не проводився, оскільки ця процедура здійснюється в приймальному відділенні лікарні за медичними протоколами. Свідок повідомила, що не може стверджувати про стан алкогольного сп`яніння вказаної особи, проте відповідно до протоколу зазвичай запитує особу про вживання алкоголю та оцінює стан за поведінкою і здатністю адекватно відповідати на запитання. Зазначила, що під час медичного огляду ОСОБА_1 остання перебувала в свідомості і могла говорити, їй було діагностовано забій грудної клітини. Підтвердила ті пояснення, що надала в письмовій формі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засідані пояснив, що в день ДТП його про подію повідомила дочка. Коли він приїхав на місце події, то нікого там уже не було. Він написав розписку, забрав автомобіль і відтягнув його додому. Чи вживала ОСОБА_1 в той день алкоголь -він не знає, оскільки о 03 год. ночі вже спав. Дружину він побачив лише через добу в лікарні. Свідок зазначив, що його пояснення були зафіксовані працівниками поліції з його слів. Однак не все було чітко зафіксовано.

Працівник поліції ОСОБА_4 , допитаний в якості свідка, в судовому засіданні пояснив, що перебував на добовому чергуванні спільно з ОСОБА_5 . Близько 3-ї години ночі вони отримали повідомлення про ДТП у межах села Підставки. Прибувши до лікувального закладу села Гельмязів, вони виявили карету швидкої медичної допомоги, де перебувала ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями. Працівники ШМД повідомили про значні травми особи та що вона перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Також разом із колегою вони здійснили виїзд на місце події, склали схему ДТП, викликали чоловіка, щоб забрав автомобіль з місця ДТП, а також відібрали в нього пояснення. Потім здійснили виїзд до лікарні, де перебувала госпіталізована ОСОБА_1 . Вони зайшли в палату та запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснили права та обов`язки та повідомили про складання протоколів щодо відмови від освідування та про скоєння ДТП. Після складання протоколів було з`ясовано, чи бажає вона їх підписати, проте вона відмовилася. Всі дії фіксувалися на відео.

У судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_5 , допитаний в якості свідка, повідомив, що надійшов виклик про ДТП на відрізку дороги від с. Гельмязів до с. Підставки. Вони побачили на місці події автомобіль, який був у дереві, карету швидкої медичної допомоги та свідків, що виявили особу. В селі Гельмязів було опитано фельдшера швидкої медичної допомоги, яка повідомила про наявність в ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та ознак алкогольного сп`яніння. Особу доставили до лікарні з тілесними ушкодженнями та в стані алкогольного сп`яніння. Свідки, які прибули на місце події, пояснили, що виявили особу та надали допомогу, після чого транспортували її до лікарні. На їхню пропозицію в лікарні пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння, оскільки в особи були характерні ознаки - запах алкоголю з порожнини рота, різкі рухи, агресивна поведінка, остання відмовилася від дачі пояснень та проходження огляду на стан сп`яніння, про що були складені відповідні матеріали. За показами свідків, зокрема фельдшера та чоловіка, особа перебувала за кермом транспортного засобу.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна..

Її вина стверджуєтьсяпротоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 506765 від 08.11.2025, схемою ДТП, відеозаписом з бодікамери, рапортом, копією протоколу ЕПР1 №506761 від 08.11.2025 року, копією постанови серії ЕНА №6108105 від 08.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення.

Жодних доказів в обгрунтування своїх доводів, висловлених у судовому засіданні, ОСОБА_1 суду не надала.

При накладенні стягнення, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 згідно ст. 34 КУпАП судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності згідно ст.35 КУпАП судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що в провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю IІ групи, тому вона відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст 9, 23, 40-1, 124, 251, 252, 280, 283, 284, 294, 296 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Реквізити для сплати штрафу: Код одержувача: 37930566, Отримувач: ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300, Рахунок: UA918999980313030149000023001, Код платежу: 21081300, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя М. Ю. Степченко