Ухвала суду № 134845833, 13.03.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/1440/24

Провадження № 2/932/781/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Ярощук О.В.

за участю секретаря судового засіданя Фещенко К.О.

представника позивача Резніченко Л.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи: Перша Дніпровська Державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом-

в с т а н о в и в:

У провадженні Шевченківського районного суд міста Дніпра перебуває зазначена цивільна справа.

Від представника позивача 27.02.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи: Перша Дніпровська Державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про зміну предмету позову та просила прийняти до розгляду.

У підготовче судове засідання не з`явився відповідач, без повідомлення причин такої неявки, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У підготовче судове засідання не з`явилися треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

У підготовче судове засідання не з`явилася третя особа - Перша Дніпровська Державна нотаріальна контора, направила на адресу суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності відповідача та третіх осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд у підготовчому судовому засіданні заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

У своїй заяві про зміну позовних вимог позивач прохала викласти предмет позову (прохальну) частину в наступному вигляді:

1) Усунути ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від права на спадкування за законом на 1/10 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2) Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) постійно проживала разом з сином ОСОБА_5 на час його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

3)Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/5 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто, позивачем сформовано нову позовну вимогу, щодо встановлення факту постійного проживання (першу вимогу).

Розглянувши вказане клопотання, суд виснує наступне.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду із позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Звертаючись до суду із позовом Позивачка визначила предметом позову:

1) Усунути ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від права на спадкування за законом на 1/10 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2)Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/5 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставами позову Позивачка визначила те, що метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

У своїй заяві про зміну позовних вимог Позивач, в інтересах якої діє адвокат Резніченко Л.І., фактично доповнила позовні вимоги новою позовною вимогою: Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) постійно проживала разом з сином ОСОБА_5 на час його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту прохальної частини заяви, Позивач доповнила позовні вимоги новою вимогою, тобто змінила предмет позову, у той же час первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, які безпосередньо пов`язані з основними підставами позову.

Враховуючи те, що позивач не змінювала предмет та підстави позову одночасно, а лише доповнив їх, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду уточнення позовних вимог.

Суд виснує, що початкові вимоги Позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать Позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Враховуючи, що представник позивача у встановлений законом строк подала заяву про зміну (доповнення) предмету позову, суд вважає за необхідне заяву про зміну предмету позову прийняти до розгляду та долучити її до матеріалів справи, розгляд справи проводити з урахуванням даної заяви.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 49, 190 260, ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Резніченко Л.І. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи: Перша Дніпровська Державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Резніченко Л.І. про зміну предмету позову від 27.02.2026 року та розглядати справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи: Перша Дніпровська Державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом - із урахуванням зазначеної заяви про зміну предмету позову.

У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 10.30 год. 12 травня 2026 року.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив на позовні вимоги зі зміненим предметом позову у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, що згідно з ч. 6 ст. 53 ЦПК України вона має права та обов`язки, визначені у статті 43 цього Кодексу та її право подати письмові пояснення щодо зміненого предмету позову, в яких слід викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ЯРОЩУК