Рішення № 134845166, 12.03.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.03.2026Справа № 554/8407/25 Провадження № 2/554/165/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді -Материнко М.О.,

за участю секретаря судових засідань - Єфименко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади в особі Полтавської міської ради третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального кругу Мізік В.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якому просила додатковий строк тривалістю в три місяці після набрання чинності рішенням суду для подання до Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області МІЗІК Валерії Володимирівни заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті брата ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава.

В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Полтава помер брат позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Той факт, що померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є братом позивачці ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.03.1973 року згідно з яким батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено ОСОБА_5 , копією витягу з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00050555534 від 09.04.2025 року згідно з яким прізвище ОСОБА_6 до реєстрації шлюбу було Кривобок та копією витягу з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126,133,135 Сімейного кодексу України № 00051259610 від 16.05.2025 року згідно з яким батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено ОСОБА_5 .

25 квітня 2025 року, вона звернулася із заявою до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Мізік В.В. із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вказує, що строк нею був пропущений з поважних причин, а саме у зв`язку з тяжким довготривалим лікуванням.

У вересні 2025 року на адресу суду від відповідача Територіальної громади в особі Полтавської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання вважає, що позивач мав можливість подати заяву про прийняття спадщини оскільки в період, який встановлений законом для подання заяви про прийняття спадщини з 24.08.2015 по 24.03.2016 позивач амбулаторно лікувалась 10 днів з 22.09.2015 по 01.10.2015.

Відповідач, ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про день час та місце проведення слухання справи про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового розгляду, не подавала.

Третя особа, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального кругу Мізік В.В. » у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши позовну заяву, дослідивши письмові матеріали справи і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , що видане Центральним ВДРАЦС реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, дата видачі 09.04.2025 р., актовий запис № 1103.

24.04.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Мізік В.В. з заявою про прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.04.2025 р. приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Мізік В.В. відмовила у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини .

Позивач зауважує, що строк ним був пропущений з поважних причин, а саме у зв`язку з тяжким довготривалим лікуванням.

Позивач пояснював, що починаючи з 2011 року постійно хворіє перебуває на Д обліку ЛЗПСЛ невролога є особою з інвалідністю третьої групи з 2011 року, у зв`язку з чим постійно лікується як амбулаторно так і стаціонарно.

Зокрема, за даними амбулаторної картки ОСОБА_1 неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в 5 МКЛ в неврологічному відділенні (за даними виписки) з приводу діагноз: дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст. на фоні гіпертонічної хвороби 2 ст. постійного остеохондрозу зі стійким цефалічним наміршем стабільним вестибуло-атактичним синдромом, правобічною рефлекторною пірамідною недостатнісю, гіпертензивною лікворним синдромом, астено-невротичним синдромом.

Лікувалась з 19.11.2014-28.11.2014; 22.09.2015-01.10.2015. Лікувалась на денному стаціонарі 4 МКЛ з 04.11.2016-14.11.2016 діагноз: ДЕ 2 ст. на фоні постійного остеохондрозу, спондилоартрозу, нестабільності в сегментах С3-Сн, Сн-С5, аретріальної гіпентензії зі стійким вираженим цефалічним, стійким помірним вестибуло-астактичним, астано-невротичним синдромом, церебральною вегетативною дисфункцією.

02.02.2017 року лікувалась амбулаторно у лікаря невролога 4 МКЛ.

Скарги на серцебиття тремор в ногах, виражений головний біль, підвищений артеріальний тиск до 160/100 мм.рт.ст.

Діагноз: Симпато-адриналовий криз (02.02.2017) на фоні ДЕ 3 ст.змішаного генезу з цефалгічним, вираженим весибуло-атактичним синдромом.

16.09.2017 року лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ.

Діагноз: Симпато-адриналовий криз на фоні ДЕ 3 ст.змішаного генезу з цефалгічним, вираженим весибуло-атактичним синдромом.

05.07.2018 року лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ.

Діагноз: Симпато-адриналовий криз на фоні ДЕ 3 ст.змішаного генезу з цефалгічним, вираженим весибуло-атактичним синдромом.

04.04.2019 року лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ.

Діагноз: Симпато-адриналовий криз на фоні ДЕ 3 ст.змішаного генезу з цефалгічним, вираженим весибуло-атактичним синдромом.

12.05.2020 року лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ.

03.05.2020-09.05.2020 лікувалась стаціонарно у відділені госторої цереброваскулярої патології 1 МКЛ з приводу діагноз: транзиторно ішемічна атака (03.05.2020) у ВББ з вираженим вестибуло-атактичним синдромом, регресом до легкого. ДЕ 3 церибральна мікроміопатія. Артеріальна гіпертензія ІІІ ст. 2 ст.р.н. ІХС: кардіосклероз, атеросклеротичний СН І, ФК І, ХХН І ХР пієлонефрит в стадії помірного загострення. Сольовий діатез. Ангіопатія сітківки обох очей. Бригадою ШМД доставлена в 1 МКЛ зі скаргами на головний біль, головокружіння, нудоту, блювання, хиткість при ходьбі, загальну слабкість, підвищення артеріального тиску.

15.05.2020 ЛЗПСЛ. Скарги на виражене головокружіння, головний біль. Діагноз ДЕ 3 ст., стан після пережитої ТІА(03.05.2020)ІХС: кардіосклероз дифузний СН І, ФК І ГХ ІІІ ст. 2 ст. ризик високий. 01.06.2020 ЛЗПСЛ.

Скарги на головний біль головокружіння при хотьбі. Діагноз: Діагноз ДЕ 3 ст., на фоні АТ з вираженим вестибуло-атактичним, цефалгічним синдромом. Стан після пережитої ТІА(03.05.2020).

01.06.2020 року лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ. Діагноз тойже. Діагноз ДЕ 3 ст., стан після пережитої ТІА в ВББ (03.05.2020) з двобічною РПМ стійким вестибуло-астактичним синдромом.

10.07.2020 лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ. Діагноз тойже.

22.02.2021 року ЛЗПСЛ скарги на тягнучі болі в спині по всьому протязі.

Діагноз: Остеохондроз хребта, загострення.

26.02.2021 року лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ. Діагноз ДЕ ІІІ ст., на фоні АТ ЦА ТІА(03.05.2020) в ВББ з цефалгічним синдромом, вестибуло-астаничним сендромом.

18.06.2021 року лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ. Діагноз тойже.

30.06.2021 по 09.07.2021 лікувалась стаціонарно на денному стаціонарі неврологічного відділення 4 МКЛ.

Діагноз: ДЕ ІІІ ст. переважно ВББ на фоні ТХ ІІІ ст. зі стійким помірним вестибуло-астактичним, цефалгічним астено-невротичним синдромами (ТІА ВББ 03.05.2020).

19.10.2021 ЛЗПСЛ. Діагноз остеохондроз попериково-крижового відділу хребта захострений.

24.03.2023 року лікувалась амбулаторно у ЛЗПСЛ з приводу. Діагноз: Х ДЕ ІІІ ст.станом після ТІА (03.05.2020) ІХС: КС дифузний СН Іст. ТХ ІІІ ст. пієлонефрит ремісія.

З 01.05.2023 -10.05.2023 року лікувалась стаціонарно в неврологічному відділенні ПМКЛ. Діагноз: ДЕ ІІІ ст. на фоні ТХ ІІІ ст. церебрального атеросклерозу ІІІ ст. шийного остеохондрозу з екстравазальною компресією хребтових атрерій С5-С6 асиметрією кровотоку з мозково вестибуло-астактичним синдромом лікворно-венозною дистензією. Скарги на головокружіння, хиткість при ході, періодичне підвищення АТ. Проведено ікування.

З 14.04.2023-20.04.2023 лікувалась амбулаторно у лікаря-невролога 4 МКЛ. Діагноз тойже.

27.04.2023 року лікувалась амбулаторно у лікаря ендокренолога. Діагноз: ожиріння ІІ ст. предіабет.

З 21.08.2024 29.08.2024 лікувалась стаціонарно в 2 МКЛ хірургічне відділення. Діагноз: Дивертинерсерна хвороба товстої кишки з дивертинулітом. Гострий сигмоїдит. ІХЗ дифузний кардіосклероз СН І, ФК ІІ, ГХ ІІ ст., 2 ст. р. ІІ.

В ургентному порядку госпіталізована зі скаргами на біль в животі, нудоту, сухість у роті, загальну слабкість. Обстежена, проведено лікування.

23.09.2024 ЛЗПСЛ скарги на підвищення артеріального тиску. Діагноз: ІХЗ:К/С дифузний СН І, ГХ ІІІ ст., 2 ст. р. ІІІ., ФК ІІ. Дивертикулярна хвороба товстого кишківника хр. панкреатит ст. ремісії. Тередіабет.

09.10 2024 року проктолог. Діагноз: Дивертикулярна хвороба товстого кишківника.

24.01.2025 ЛЗПСЛ

Скарги на головокружіння підвищений тиск, запаморочення, хиткість при ходьбі. Діагноз: той самий.

13.02.2025 року лікувалась амбулаторно у лікаря кардіолога 4 МКЛ.

Копія виписки із медичної картки ОСОБА_1 від 09.09.2025року.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7«Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Також суд при прийнятті рішення враховує наступне, відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку № 296/5).

Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за законом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Між тим, позивачку не було повідомлено про відкриття після смерті її брата ОСОБА_3 спадкової справи та, відповідно, наявності у неї спадкових прав.

Не повідомила про смерть ОСОБА_3 і особа, яка подала заяву про прийняття спадщини ОСОБА_2 .

Виходячи з предмету спору, відповідно до ст.ст.12, 13, 77, 81, 89, 229 ЦПК України обов`язок доказування поважності причин пропущення строку для сприйняття спадщини покладається на позивача. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги викладене, оцінивши всі обставини справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини в межах строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, що були спричинені важким довготривалим лікуванні а тому позов підлягає задоволенню.

А тому, керуючись ст.ст.1217,1268,1269,1272 ЦК України, ст.ст.4,5,7,12,13,76-83,90,97,133,141,258,259,265,268,351,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці після набрання чинності рішенням суду для подання до Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Мізік Валерії Володимирівни заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті брата ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий, останнє місце проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: Територіальна громада в особі Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 24388285, м. Полтава, вул. Соборності, 36

Третя особа Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Мізік Валерія Володимирівна за адресою: м. Полтава. Вул. Героїв України, 34/24А, кор. 1.

Суддя М.О.Материнко