Вирок № 134845089, 16.03.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9689/25

Провадження по справі № 1-кп/367/387/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем с/з - ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4

та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022111040000479 від 16.06.2022, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь, Бучанського району, Київської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, раніше не судимого, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2019 приблизно о 03 год. 30 хв. (більш точного часу не встановлено) у неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій дійшов попередньої змови з особою, яка засуджена вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019 та особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12025111040000615 від 25.07.2025, на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи біля під`їзду № 1, будинку АДРЕСА_2 , виник спільний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, перебуваючи у тому ж місці, в той же час, особа, яка засуджена вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4 та особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12025111040000615 від 25.07.2025, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілого, наніс один удар в потилицю ОСОБА_7 предметом, схожим на цеглу, від якого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_7 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілого, особа, яка засуджена вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019, неповнолітній ОСОБА_4 та особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12025111040000615 від 25.07.2025, почали одночасно наносити численні (більше 10-ти) удари ногами по голові, обличчю та іншим частинам тулубу потерпілого ОСОБА_7 , який в цей час лежав на землі.

З метою доведення до кінця спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, діючи за попередньою змовою групою осіб, користуючись безпорадним станом потерпілого, особа, яка засуджена вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019 зірвав з шиї ОСОБА_7 срібний ланцюжок 960 проби, масою 14,80 г, вартістю 1 667,46 грн., з срібною підвіскою у вигляді гербу України 960 проби, масою 4,47 г, вартістю 459,35 грн., неповнолітній ОСОБА_4 дістав з кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_7 посвідчення адвоката на ім`я останнього № 5192/10 від 17.07.2014, особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12025111040000615 від 25.07.2025, дістав з кишені брюк, у які був одягнений ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 6А», чорного кольору, вартістю 1 441,32 грн. з сім-картою оператора ТОВ «Лайф сел», вартістю 72,50 грн. та сім-карткою оператора ПрАТ «ВФ Україна», вартістю 43,00 грн., які належали потерпілому ОСОБА_7 .

Внаслідок спільних злочинний дій особи, яка засуджена вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019, неповнолітнього ОСОБА_4 та особи, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12025111040000615 від 25.07.2025, потерпілому ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, перелому лівого скуло-орбітального комплексу із зміщенням відламків, перелому латеральної та задньої стінок верхньощелепної пазухи, забою головного мозку з посттравматичним субарахноїдальним крововиливом, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Після вчинення зазначених спільних злочинних дій, особа, яка засуджена вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019, неповнолітній ОСОБА_4 та особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12025111040000615 від 25.07.2025, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 3 683,63 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України, визнав у повному обсязі, у вчиненому розкаявся. Так, обвинувачений пояснив, що вчинив вказаний злочин за зазначених в обвинувальному акті обставин. Повідомив, що до події 18.12.2019 потерпілого не знав. ОСОБА_4 пояснив, що ввечері 18.12.2019 він разом зі своїми двоюрідними братами ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 - особою, засудженою вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019) сиділи біля фонтану на площі в центрі м. Ірпінь, Бучанського району, Київської області. До них підійшов потерпілий ОСОБА_7 , який запропонував разом випити, і вони пішли до магазину, де потерпілий оплатив все, що вони купили. Вони купили 2,5 л пива і кожному по шаурмі, там же розпили спиртне. У подальшому, близько 24 год. 00 хв. вони вирішили розійтись по домівкам, але потерпілий запропонував взяти ще пива, і вони пішли до магазину «Каштан». Вони знов купили 2,5 л пива та пішли в бік фонтану по вул. Центральній. Там вони допили пиво і перебували до третьої або четвертої години ранку. Він з братами вже вирішили йти по домам і пішли по вул. Центральній в сторону місця проживання, але потерпілий ОСОБА_7 пішов за ними. Між потерпілим ОСОБА_7 і його братами ОСОБА_8 і ОСОБА_9 виник конфлікт, через що саме, обвинувачений не пам`ятає. Після цього ОСОБА_9 наніс удар ззаду по голові потерпілому ОСОБА_7 чимось важким. Від удару потерпілий ОСОБА_7 впав на землю без свідомості. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 стали наносити потерпілому удари по різним частинам тіла, після чого він також став наносити удари. Брати забрали у непритомного потерпілого срібний ланцюжок з підвіскою і мобільний телефон, а він (обвинувачений ОСОБА_4 ) забрав з кишені потерпілого посвідчення адвоката. Навіщо це зробив сам пояснити не може. Після цього він з братами втекли з місця події, а потерпілий ОСОБА_7 залишився лежати біля сміттєвих баків. Хто викликав швидку допомогу він не знає. Просить врахувати, що на момент вчинення злочину він був неповнолітнім та врахувати щире каяття.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що в грудні 2019 року пізно ввечері, у своє професійне свято - День адвокатури, він йшов після роботи зустріти з роботи свою дівчину, яка звільнялася пізно. На площі він побачив трьох незнайомих йому раніше хлопців, одним з них був обвинувачений ОСОБА_4 . Оскільки в нього був час, він (потерпілий) запропонував хлопцям їх пригостити, відсвяткувати його свято. Вони погодилися та всі разом пішли до магазину, де купили пива. Вони випивали, спілкувалися. Вже пізно вночі вони йшли по вулиці Центральній в м. Ірпінь. Поруч йшли ОСОБА_4 і ще один хлопець, ім`я і прізвище якого потерпілий не знає, а ОСОБА_10 , якого вже засуджено, десь відстав. У якийсь момент він відчув удар ззаду у голову, після якого втратив свідомість та прийшов у себе лише у лікарні. Також потерпілий заявив, що він вже був допитаний за вказаними обставинами під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , а тому показання у вироку Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_10 він підтримує.

Потерпілим заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, з урахуванням інфляційних витрат, в загальній сумі 186 042 грн. 40 коп. та моральної на суму 1000 000 грн. Потерпілий позов підтримав, пояснив, що на момент розгляду даної справи від обвинуваченого отримав лише частину відшкодування з тих, що вказані у договорі зобов`язання, укладеному між ним та ОСОБА_4 12.09.2025. Просив при вирішенні позову врахувати тяжкість отриманих ним від нападу травм та наслідки.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних по справі під час досудового розслідування, оскільки викладені а обвинувальному акті обставини ніким з учасників процесу не оспорюються та з урахуванням набрання сили вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019, яким були встановлені обставини події. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції немає, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом за згодою учасників процесу досліджено вирок Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019, яким засуджено ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 187 КК України.

Так, встановлені судом обставини та винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, крім повного визнання ним своєї провини, підтверджується вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019, яким засуджено ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 187 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до покарання - 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України, звільнено ОСОБА_10 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до вироку Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 встановлені наступні обставини: 18.12.2019 приблизно о 03:30 год. неповнолітній ОСОБА_10 дійшов попередньої змови з ОСОБА_11 та неповнолітнім ОСОБА_4 на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи біля під`їзду № 1, будинку АДРЕСА_2 , вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого групою осіб. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_7 , із застосувань насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, перебуваючи у тому ж місці, в той же час, неповнолітній ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілого, наніс один удар в потилицю ОСОБА_7 предметом, схожим на цеглу, від якого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел спрямований на заволодіння майном ОСОБА_7 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілого, неповнолітні ОСОБА_10 і ОСОБА_4 та ОСОБА_11 почали одночасно наносити численні (більш 10-ти) удари ногами по голові, обличчю та іншим частинам тулубу потерпілого ОСОБА_7 , який в цей час лежав на землі.

З метою доведення до кінця спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, діючи за попередньою змовою групою осіб, користуючись безпорадним станом потерпілого, неповнолітній ОСОБА_10 зірвав із шиї ОСОБА_7 срібний ланцюжок 960 проби, масою 14,80 г, вартістю 667,46 грн., з срібною підвіскою у вигляді гербу України 960 проби, масою 4,47 г, вартістю 459,35 грн., неповнолітній ОСОБА_4 дістав з кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_7 посвідчення адвоката на ім`я останнього № 5192/10 від 17.07.2014 року, ОСОБА_11 дістав з кишені брюк, в які був одягнений ОСОБА_7 , мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 6А», чорного кольору, вартістю 1 441,32 грн., які належали потерпілому ОСОБА_7 .

Внаслідок спільних злочинних дій неповнолітнього ОСОБА_10 , неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , потерпілому ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, перелому лівого скуло-орбітального комплексу із зміщенням відламків, перелому латеральної та задньої стінок верхньощелепної пазухи, забою головного мозку з посттравматичним субарахноїдальним крововиливом, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Після вчинення зазначених спільних злочинних дій, неповнолітній ОСОБА_10 разом із неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_12 з місця кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому майнової шкоди на загальну суму 3 568,13 грн.

Згідно вироку Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024, показання потерпілого в цілому співпадають з наданими ним в судовому засіданні, а саме, у вироку зазначено, що потерпілий пояснив наступне: «19 грудня 2019 року було професійне свято - день адвокатури, ввечері пішов до магазину «Фора» купити продуктів додому. Вийшов на двір, подзвонив дівчині, вона сказала, що ще на роботі затримається. Було десь півтори години часу. Вийшов на двір, побачив як йдуть два хлопці, підійшов до них, сказав, що в нього професійне свято та запропонував випити, вони погодились. Зайшли в магазин, сказав хлопцям, беріть, що хочете, оскільки знайомий скинув 2000 гривень, банкомат видав купюрами по 50 гривень і виглядало ніби повна кишеня грошей. Сказав хлопцям беріть що хочете. Вони щось взяли. Ми вийшли з Фори, сказав, що пити на людях некрасиво і запропонував відійти до залізничного вокзалу, де менше людей. Відійшли до зали очікування на приміському залізничному вокзалі в Ірпені, біля зали очікування на лавочці. Стали випивати, спілкуватись, цигарки палити. Постояли години півтори. Після того пішли в сторону базару, а біля магазину вийшли б на ОСОБА_13 , пішли б в сторону базару до хати, а потерпілий через міську раду до хати. Вони погодились. Потім вони підійшли до будинку, який на перетині вулиць Грибоєдова і Центральної. Стали біля лавочок чи закурити, чи не допили пляшку. По дорозі ці два хлопці були поруч, а третього ОСОБА_10 не було, його не бачив. Потім все, прийшов в себе в обласній лікарні.»

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині), та вважає правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин у неповнолітньому віці, раніше несудимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, у вчиненому розкаявся та частково відшкодував шкоду потерпілому, має задовільну характеристику, а саме, згідно характеристики Виконкому Немішаєвської селищної ради, компрометуючих матеріалів стосовно обвинуваченого немає, згідно характеристики ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, характеризується задовільно, веде нормальний спосіб життя, спиртними напоями не зловживає, сварок в побуті не влаштовує, за інформацією від сусідів періодично схильний до вчинення правопорушень, має нейтральні відносини з усіма сусідами, психологічно стійкий, в порушенні громадського порядку помічений був за час неповноліття, наразі матеріалами компрометуючого характеру щодо негативної поведінки гр. ОСОБА_4 відсутні. Згідно з інформацією, наданою ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не притягувався.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує обставини скоєного кримінального правопорушення (злочину), яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, характеристику особи винного, а також обтяжуючі та пом`якшуючі покарання обставини.

Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці, часткове відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, стороною обвинувачення не встановлено.

Вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім є додатковою гарантією для дитини, яка опинилася у конфлікті з законом, при цьому ОСОБА_4 на час вчинення протиправного діяння був неповнолітнім, що не виключає можливості визнання такої обставини пом`якшуючою, навіть після досягнення повноліття під час судового розгляду.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й можливе виправлення засудженого, а також запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З огляду на вищевикладені обставини, суд враховує те, що обвинувачений визнав свою провину у повному обсязі, розкаявся у скоєному, на обліку у лікарів не перебуває, сприяв встановленню обставин скоєного правопорушення, вважається не судимим, за місцем проживання характеризується задовільно.

Згідно вимоги СІП Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 26.01.2026, встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий 15.06.2021 року вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік іспитового строку. 14.09.2022 знятий з обліку Бучанського РВ №1 Київської області з питань пробації у зв`язку з закінченням іспитового строку на підставі ухвали Бородянського районного суду Київської області від 02.09.2022.

Згідно довідки ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, ОСОБА_4 перебував на обліку в секторі ювенальної превенції відділу превенції Бучанського РУП ГУНП в Київській області в період часу з 07.08.2021 по 10.08.2022. Був поставлений на облік відповідно до наказу МВС України 1044 від 19.12.2017 «Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України», розділ III п. 2 пп. 1, відповідно до вироку суду, як дитина до якої обрано покарання не пов`язане з позбавленням волі. Номер облікової справи 12/21. Знятий з обліку у зв`язку з набуттям повноліття.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Суд враховує досудову доповідь начальника Бучанського районного відділу № 2 Філії державної установи «Центр пробації» ДУ «Центр пробації» Міністерства юстиції України, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що додатково характеризує обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_4 , відповідно до його пояснень, готовий до змін, хоче створити сім`ю та влаштуватись на офіційну роботу, зробив висновки із скоєного за час перебування під вартою. Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем її проживання, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, а також її імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький.

Також, згідно досудової доповіді рекомендовано проводити роботу з ОСОБА_4 , спрямовану на зміну прокримінального мислення. У разі прийняття рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, вважають доцільним, крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою:

- пройти онлайн-курс на платформі «Еd-Ега» «Людина та держава. Правила гри», який спрямований на розуміння своїх прав та обов`язків, допоможе усвідомити відповідальність за власні дії, рішення та їх наслідки;

- пройти онлайн курс на освітній платформі «Prometheus» з отриманням відповідного сертифікату про проходження «Небайдужі: базові емоційні потреби та соціальна взаємодія».

Ураховуючи ряд пом`якшуючих покарання ОСОБА_4 обставин, таких як: вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці, активне сприяння розкриттю злочину, беззаперечне визнання своєї винуватості у вчиненні злочину, щире та дієве каяття, що виразилося у частковому відшкодуванні завданих збитків, суд встановив, що це істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України і призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої ч. 2 ст. 187 КК України.

Суд, з урахуванням всіх встановлених обставин вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.75 КК України з урахуванням особливостей, визначених у ст. 104 КК України, при умові здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку.

Таким чином судом встановлено можливість обрання менш обтяжливого покарання, ніж реальне позбавлення волі. В цьому випадку держава створила умови, за яких за поведінкою засудженого буде встановлений контроль, з покладенням ряду обов`язків та обмежень у поведінці. В такій ситуації у випадку невиконання покладених обов`язків засуджений може бути направлений для реального відбування призначеного судом покарання.

В цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні. За промовою у дебатах прокурор вважала можливим та просила застосувати до обвинуваченого вимоги статей 69, 75, 104 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, направити його для проходження пробаційної програми. Щодо вирішення питання розподілу процесуальних витрат і речових доказів, прокурор зазначила що вказані питання вже вирішені у вироку Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.

Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до нього статті 75 КК України, з урахуванням особливостей, визначених у статті 104 КК України.

У зв`язку зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, суд вважає доцільним покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

За наведених обставин суд призначає ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, у виді 5 років позбавлення волі.

З урахуванням положень ст. 75 КК України, з урахуванням особливостей, визначених у статті 104 КК України, та вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_4 у строк призначеного покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, слід зарахувати термін попереднього ув`язнення, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Щодо цивільного позову суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи, цивільного позову та доданого договору зобов`язання про відшкодування потерпілому ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди, завданої ОСОБА_4 , від 12.09.2025, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову потерпілого.

Суд вбачає, що шкода сталася внаслідок протиправних дій обвинуваченого, за наявності його вини, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкідливими наслідками, які були заподіяні потерпілому.

ОСОБА_7 звернувся з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому просив стягнути з обвинуваченого 1 186 042 (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч сорок дві гривні) грн. 40 (сорок) коп. матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, де моральна шкода складає 1 000 000 грн., а матеріальна - 186 042 грн.

Також встановлено, що між потерпілим та обвинуваченим укладено договір зобов`язання про відшкодування потерпілому ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди, завданої ОСОБА_4 , від 12.09.2025. Відповідно до п. 1 вказаного договору, сторони дійшли згоди, що розмір матеріальної та моральної компенсації, спричиненої кримінальним правопорушенням визначається у розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що еквівалентно 411 200,00 (чотириста одинадцять тисяч двісті) грн. за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору. Відповідно до п. 2 вказаного договору, сторони підтверджують, що на виконання умов вказаного договору, законним представником обвинуваченого було передано грошові кошти потерпілому у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) доларів США, що еквівалентно 74 016,00 (сімдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. на момент укладення договору. Відповідно до п. 4 договору, строк дії договору становить 41 (сорок один) місяць та діє до 15 лютого 2029 року. Відповідно до п. 6 договору, потерпілий не наполягає на призначенні покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі та не заперечує проти застосування до обвинуваченого при призначенні покарання ст.ст. 69, 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Будь-яких доказів про припинення дії укладеного договору суду не надано.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав позов частково в сумі, зазначеної у договорі від 12.09.2025 - 10 000 доларів США. Матеріальну шкоду визнав в сумі 30 900 грн. (30 000 грн. - сума матеріальної шкоди, встановлена вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019, та 900 грн. сума інфляційних втрат), яка він вважає відшкодована ним у повному обсязі, оскільки на час укладення договору потерпілому було сплачено 74 016, 00 грн. Залишок сплаченої суми в розмірі 43 116 грн. пішло на відшкодування моральної шкоди.

Проти обставини отримання часткового відшкодування шкоди в сумі 74 016, 00 грн., згідно укладеного договору з ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_7 не заперечував.

З урахуванням добровільного визначення між обвинуваченим та потерпілим загальної суми відшкодування матеріальної і моральної шкоди, яка становила 10 000 доларів США, в еквіваленті на час укладення договору 411 200 грн. , суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову потерпілого.

Враховуючи, що вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019 встановлено суму матеріальної шкоди, завданої потерпілому злочином, в сумі 30 000 грн. і потерпілим не надано доказів про понесення ним більших витрат на лікування та відновлення, суд виходить з критеріїв доведеності заподіяної шкоди і визнання обвинуваченим суми матеріальної шкоди.

Таким чином позов в частині матеріальної шкоди підлягає задоволенню у сумі, яка визнана обвинуваченим 30 900 грн.

Враховуючи, що сторони визначили суму матеріальної і моральної шкоди разом у сумі 411 200 грн, то 411 200 грн. 30 900 грн. = 380 300 грн., становить визнану обвинуваченим суму моральної шкоди.

Суд, вважає вказану суму на відшкодування моральної шкоди достатньою, з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав ОСОБА_7 , тривалістю відновлювального періоду, стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, а також виходячи з принципу справедливості та розумності, оскільки з засудженого ОСОБА_10 вироком суду, який набрав законної сили, стягнуто 300 000 грн. моральної шкоди

Виходячи з часткового відшкодування шкоди потерпілому в сумі 74 016, 00 грн., суд рахує, що матеріальна шкода в сумі 30 900, 00 грн. відшкодована обвинуваченим у повному обсязі, а сума 43 116 (сорок три тисячі сто шістнадцять) грн. (74 016,00 грн. - 30 900 грн. = 43 116 грн.) враховується в суму відшкодування потерпілому моральної шкоди.

Тобто з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню: 380 300 грн. 43 116 грн. = 337 184 грн. моральної шкоди.

Питання щодо процесуальних витрат по даному кримінальному провадженню вирішено вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили суд змінює на особисте зобов`язання.

Питання речових доказів по даному кримінальному провадженню вирішено вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2024 у кримінальному провадженні № 12019110040002221 від 18.12.2019.

Керуючись статтями 50, 65-67, 69, 75, 76, 103, 104 частиною 2 статті 187 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та на підставі ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання врахувати термін попереднього ув`язнення за період з 22.07.2025 по 16.03.2026, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Направити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження пробаційної програми:

- пройти онлайн-курс на платформі «Еd-Ега» «Людина та держава. Правила гри»;

- пройти онлайн курс на освітній платформі «Prometheus» з отриманням відповідного сертифікату про проходження «Небайдужі: базові емоційні потреби та соціальна взаємодія».

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків: повідомляти суд про зміну місця проживання, не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу суду, з`являтись на першу вимогу суду.

Негайно звільнити обвинуваченого з-під варти в залі суду після проголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 337 184 (триста тридцять сім тисяч сто вісімдесят чотири) гривні моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1