Рішення № 134845018, 13.03.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 357/13036/25 Провадження № 2/358/225/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Годжаєвої З.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача.

10.11.2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю"НОВИЙ КОЛЕКТОР" (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. №13, офіс 601) із позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 900,00 грн. та судових витрат по справі.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 25.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір №25.10.2020-100000583, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000, 00 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка) з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт» та електронною квитанцією від 25.12.2020. ОСОБА_1 електронним підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 5 000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору.

09.10.2024 було укладено договір №СЦ091024-14 відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр» відступило на користь ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020. Таким чином, ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" наділено правом вимоги до відповідача за договором №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020.

Загальний розмір заборгованості за договором №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020 станом на 31.07.2025 відповідно до розрахунку заборгованості становить 14 900, 00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 5 000,00 грн та за відсотками 9 900,00 грн.

2.Процесуальні дії у справі, клопотання сторін

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранова А.Ю. від 17.09.2025, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області (а.с. 20-21).

15.10.2025 цивільна справа надійшла до Таращанського районного суду Київської області (а.с. 65).

Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області Шабрацького Г.О. від 16.10.2025, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області (а.с. 70-72).

10.11.2025 цивільна справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області (а.с. 76).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 77).

У відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддя звернулася до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с.80).

З відповіді на запит суду за № 23-23/4439/2025, убачається, що інформація стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня в реєстрації територіальної громади (а.с. 81).

Надалі, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформація щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Згідно відповіді № 2062670 з Єдиного державного демографічного реєстру, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за вказаним параметрами не знайдено (а.с. 82).

Крім того, відповідно до відповіді № 2062777, отриманої з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відомості про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу внутрішньо переміщеної особи відсутні, довідка ВПО не видавалась (а.с. 83).

Ухвалою судді витребувано від Державної міграційної служби України наявну інформацію щодо останнього відомого зареєстрованого на території України місця проживання/перебування, фактичного або повідомленого відповідача ОСОБА_1 (а.с.86-87).

На виконання вимог ухвали суду від Державної міграційної служби України надійшла витребувана інформація. За наявною в ДМС інформацією місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано 25.08.1999 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.90).

Встановивши невідповідність заяви вимогам ЦПК України, 05.01.2026 суддя постановила ухвалу про залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

З довідки про доставку електронного листа вбачається, що копію ухвали суду від 05.01.2026 про залишення позовної заяви без руху було доставлено 07.01.2026 о 05:10:01 до електронного кабінету одержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР".

З огляду на правила обчислення процесуальних строків, передбачених ЦПК України, позивач мав усунути недоліки позовної заяви до 16.01.2026 включно.

08.01.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Савченко Т.О.подала до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 14.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 12 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв., яке в подальшому було викладено на 05 березня 2026 року о 13 год. 00 хв. (а.с. 103-105, 109).

У судові засідання, призначені на 12.02.2026, 05.03.2026, представник позивача не з`явився, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 12.02.2026, 05.03.2026, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань, чи повідомлень про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Матеріалами справи підтверджується, що суд здійснював повідомлення відповідача у передбачений законом спосіб шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, однак поштові відправлення повернулися з відміткою «Адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника; аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 та від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який здійснює комунікацію з учасником справи через повідомлені ним засоби зв`язку, діє правомірно та добросовісно, а тому застосовується презумпція обізнаності особи про направлені їй судові повідомлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді не скористався.

Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової конституційного принципу верховенства права, це зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову та вживати заходів для реалізації свого права на захист. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та фактичне самоусунення від участі у справі.

Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються безпосередньо його прав та обов`язків, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі надані внутрішнім законодавством засоби для прискорення процедури слухання. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), відповідно до якої пасивна поведінка сторони у процесі, зокрема відсутність зацікавленості у перебігу справи, не може розцінюватися як підстава для покладення на суд обов`язку відкладати розгляд справи або створювати умови для штучного затягування судового процесу.

Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а їх невиконання не може перешкоджати суду у здійсненні правосуддя та забезпеченні розгляду справи у розумний строк.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він має право, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується лише у разі неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні без участі сторін за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідач не з`явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи у його відсутності не надав, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалою від 05.03.2026 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів, перейшовши на стадію ухвалення рішення, яке буде проголошене 13.03.2026 року о 14 год. 00 хв. (а.с.113).

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи 25 грудня 2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25.10.2020-100000583 шляхом підписання Заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).

Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000,00 гривень строком на 14 календарних днів з дати надання (первинний строк). Сума кредиту у розмірі 5 000, 00 гривень та проценти у розмірі 1 400 гривень сплачуються до 07 січня 2021 року.

Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результатів пролонгації загальна сума процентів за договором досягне максимального розміру.

Максимальний розмір процентів за договором (сумарно процентів «Економ» та процентів «Стандарт») становить 10 000 гривень. Після досягнення максимального розміру проценти не нараховуються.

Фіксована процентна ставка «Економ» - 2% за 1 (один) день/днів користування кредитом, застосовується протягом первинного та пролонгованого строків.

Фіксована процентна ставка «Стандарт» - 2,5% за 1 (один) день/днів користування кредитом, застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків.

Неустойка: 100,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 881,64% річних (а.с.43-45).

Згідно з п. 1.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 25 грудня 2020 року, за цим договором кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.2. кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, та проценти за користування кредитом встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

У пункті 8.1 пропозиції зазначено, що цей договір набирає чинності з дати отримання кредитором у інформаційній системі кредитора від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора (а.с.48-51).

Також ОСОБА_1 25 грудня 2020 року підписав Паспорт споживчого кредиту, у пункті 3 якого зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 15 000 гривень (а.с.46-47).

09 жовтня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" укладено Договір факторингу №СЦ091024-14 (а.с.35-41).

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п.3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. З дати відступлення права вимоги, клієнт перестає бути стороною за кредитним договором, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за кредитним договором та набуває всіх прав за ним.

Згідно п.2.2 вказаного Договору факторингу, сторони погодили, що за цим договором клієнт має право передати факторові право вимоги як за одним кредитним договором, так і за декількома кредитними договорами. Якщо за цим договором передається право вимоги за декількома кредитними договорами, сторони зазначають детальний перелік кредитних договорів, інформацію щодо грошової вимоги тощо у відповідному додатку до цього договору (переліку), що з дати підписання уповноваженими представника сторін є його невід`ємною частиною. Крім того, сторони погодили, що у випадку передачі права вимоги за декількома кредитними договорами, по тексту цього договору термін «Кредитний договір», а також термін «Боржник» вважаються термінами, що застосовуються в множині.

Згідно з п. 2.3. договору факторингу, клієнт відступає право вимоги до боржника за кредитним договором факторові, внаслідок чого клієнт передає, а фактор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з п.2.4. договору факторингу, сторони домовилися, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі переліку.

Відповідно до п.2.5 договору факторингу, після підписання Акту приймання-передачі переліку до фактора переходять всі права та обов`язки клієнта, як сторони, які виникли на підставі кредитного договору в повному обсязі і на умовах, що існують на момент укладання цього договору.

Також 09 жовтня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" підписали Акт приймання-передачі переліку №1 до вказаного договору факторингу (а.с.33).

Відповідно до акту приймання-передачі переліку № 1 до Договору факторингу №СЦ091024-14 від 09.10.2024, ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" та ТОВ «Споживчий центр» уклали даний акт про те, що клієнт передав в паперовому вигляді, а також в електронному вигляді, шляхом направлення даного файлу захищеними каналами зв`язку, а фактор прийняв перелік № 1, Права грошових вимог за якими відступаються згідно Договору (а.с.33).

Відповідно до Переліку №1 до Договору факторингу №СЦ091024-14 від 09.10.2024, ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020 в сумі 14 900, 00 грн., що складається з простроченого тіла кредиту 5 000,00 грн. та прострочених відсотків 9 900,00 грн. (а.с.52-55).

Факт перерахування відповідачу коштів на виконання умов кредитного договору підтверджується копією квитанції «Fondy» на суму 5 000,00 грн. 25/12/2020 о 09:12, що відповідає часу підписання електронним підписом підтвердження укладення кредитного договору та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), призначенням якої зазначено «Видача по договору №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020», номер карти: НОМЕР_2 . (а.с.57).

Також, на підтвердження факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів та користування ними позивачем надано виписку (картку субконто боржника) (а.с.27-32).

В порушення умов Договору, ОСОБА_1 у строк кредитування грошові кошти не повернув, внаслідок чого, як вбачається із Довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020 у останнього перед позивачем за період з 25.12.2020 по 31.07.2025 утворилась заборгованість в розмірі 14 900,00 грн., яка складається з наступного: прострочена заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками 9 900,00 грн. (а.с.34).

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за кредитним договором.

4. Застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: "за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

5.Мотиви та висновки суду

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судом встановлено, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого Договору.

Позивачем для підтвердження обставин надання грошових коштів в борг надано: квитанцію «Fondy» на суму 5 000,00 грн. відповідно до якої - 25/12/2020 о 09:12 був здійснений переказ кредитних коштів та зараховано 5 000,00 грн на картку НОМЕР_2 ; виписку (картку субконто боржника) ОСОБА_1 за 25.12.2020-04.08.2025.

Натомість, доказів того, що на банківську картку ОСОБА_1 не було перераховано кредитні кошти за договором матеріали справи не містять та на спростування цього відповідачем жодних доказів не надано.

Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми та обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернув кредит, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

Долучена до матеріалів справи копія договору факторингу та акту приймання-передачі переліку № 1 до Договору факторингу №СЦ091024-14 від 09.10.2024 є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Кредитний договір №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020, укладений між відповідачем та первісним кредитором - ТОВ «Споживчий центр» та договір факторингу укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Отже, ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020.

З урахуванням вище встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 5 000, 00 грн. і вимога позивача у цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків, суд зазначає наступне.

Вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Разом з тим, за договором №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020 сторони узгодили строк, на який надаються кошти та проценти за користування ними.

Так, строк, на який надається Кредит, становить 14 днів з дати його надання («первинний строк») (Заявки кредитного договору №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020).

Графік платежів: сума кредиту у розмірі 5 000,00 грн та проценти у розмірі: 1 400,00 грн сплачуються до 07.01.2021 (Заявки кредитного договору №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020).

Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума процентів за договором досягне максимального розміру.

Максимальний розмір процентів за договором (сумарно процентів «Економ» та процентів «Стандарт») становить 10 000,00 грн. Після досягнення максимального розміру проценти на нараховуються. ( Заявки кредитного договору №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020)

Фіксована процентна ставка «Економ» - 2% за один день користування кредитом, застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. (Заявки кредитного договору №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020)

Проценти «Економ» розраховуються шляхом множення кредиту ( залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на ставку «Економ» та на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту протягом первинного та пролонгованого строків.

Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованих строків.

Проценти «Стандарт» розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на ставку «Стандарт» та на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту після/в період закінчення первинного та/або пролонгованого строків.

Графік платежів при пролонгації: сума кредиту у розмірі 5 000,00 грн та проценти, розраховані відповідно до вище визначених умов сплачуються в останній день пролонгованого строку (Заявки кредитного договору №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020)

Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 881,64% річних (Заявки кредитного договору №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020) (а.с. 43-44).

П. 2.8 кредитного договору сторони визначили, що ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 881,64%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 15 000,00 грн. (а.с. 48).

Аналогічні умови викладені і у підписаному відповідачем паспорті споживчого кредитування (а.с. 46-47).

Отже, умовами договору чітко визначено строк кредитування та нарахування процентів за користування кредитом (14 днів), нарахування відсотків у разі пролонгації, а також відповідальність сторін у разі невиконання умов договору (неустойка).

Додаткових угод щодо зміни строку кредитування та зміни фіксованої процентної ставки матеріали справи не містять.

З довідки про розмір заборгованості за кредитним договором вбачається, що розмір відсотків зазначено 9 900,00 грн, тобто майже максимальний розмір відсотків, визначений заявкою кредитного договору №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та умовам кредитного договору.

Доказів про сплату відповідачем тіла кредиту чи відсотків за користування коштами позивачем не надано, а тому пролонгація строку кредитування не відбулася, тобто нарахування відсотків має здійснюватися в межах первинного строку кредитування (14 днів), розмір яких згідно графіку платежів становить - 1 400,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 6400 грн (5000 грн + (5000 грн ? 2 % ? 14 днів))

Вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права, а тому в цій частині складова вимога заборгованості ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" не підлягає до задоволення.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. за подання позовної заяви.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог на суму 6 400 грн 00 коп., що становить 42,95 % від загального розміру заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 040 грн 23 коп (2 422,40/100*42,95%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 204, 207, 526, 527, 530, 610, 612, 615, 634, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" (ЄДРПОУ: 43170298) заборгованість за кредитним договором №25.10.2020-100000583 від 25.12.2020в розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" (ЄДРПОУ: 43170298) судовий збір в розмірі 1 040 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 23 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР", місцезнаходження: код ЄДРПОУ: 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. №13, офіс 601.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя К. І. Буравова