Ухвала суду № 134844333, 16.03.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/396/26

Провадження № 4-с/379/1/26

УХВАЛА

Іменем України

16 березня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючого судді - Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білай Ольги Сергіївни,

УСТАНОВИВ:

05 березня 2026 року скаржник ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Таращанського районного суду Київської області із скаргою на дії/бездіяльність Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Білай О.С.

І. Позиція сторін у справі.

Скаржник ОСОБА_1 обґрунтував скаргу тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке за законом фактично успадковував, його син, позивач по справі - ОСОБА_1 . Останній успадкував спадщину фактично з моменту її відкриття, але юридично оформити спромігся її лише 19.11.2024, через брак коштів та сімейні обставини. Зазначене підтверджується відповідним свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 19.11.2024 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області, яке додано до позовної заяви. Того ж дня була проведена й державна реєстрація прав власності в Державному реєстрі речових прав.

Згодом, маючи намір розпорядитися успадкованим житловим будинком, при отриманні Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з метою перевірки актуальності права власності на житловий будинок, позивач дізнався, що він не може реалізувати своє право як власника, в зв`язку з тим, що на все належне йому нерухоме майно накладено заборону у виді арешту. Далі, з метою з`ясування інформації про перебування на примусовому виконанні у відділі виконавчих проваджень на його ім`я, як боржника, виконавчого провадження та зняття арешту, позивач звертався через свого представника до Таращанського відділу державної виконавчої служби.

Згідно відповіді начальника відділу Таращанської ВДВС від 03.10.2025, яку особисто було отримано представником позивача 10.10.2025 під підпис, останньому повідомлено, що на примусовому виконанні виконавчих проваджень на ім`я позивача) - не перебуває. Що ВП №15925506, в межах якого накладено арешт на все нерухоме майно позивача, було завершене, 20.05.2010 виконавчий документ в межах згаданого ВП було повернуто до суду, виконавче провадження - знищено, відповідно до п. 9.9 Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 року №2274/5.

Отже, на даний час щодо нерухомого майна позивача, яке він успадкував після смерті батька та оформив у 2024 році, наявний арешт, накладений ще у 2010 році, тобто 15 років тому.

Безпідставне обтяження у вигляді арешту майна, яке належить скаржниці на праві власності, створює перешкоди у здійсненні нею права вільного володіння, користування та розпорядження майном, порушує її права як власника.

Просив зобов`язати уповноважених осіб Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт всього (невизначеного) майна зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження №9666304; дата реєстрації: 26.03.2010, який було зареєстровано реєстратором: Київська обласна філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження 15925509 від 18.11.2009, ВДВС Таращанського РУЮ.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Таращанський районний суд Київської області своєю ухвалою від 06.03.2026, відкрив провадження по справі та призначив справу до розгляду 16.03.2026 (а.с. 21-22).

16.03.2026 до суду надійшов лист з Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просили суд розглядати справу без участі представника відділу.

13.03.2026 від представника стягувача ПАТ «Банк «Київська Русь» надійшли пояснення у відповідності до яких зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №35970-39-08-2 від 07.08.2008 р. перед ПАТ «Банк «Київська Русь» були виконані у повному обсязі до дати запровадження тимчасової адміністрації.

У судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явилася, від його представника адвоката Гарбар М.Л., надійшла заява про розгляд справу без участі скаржника та його представника, скаргу підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до приписів ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що у Таращанському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районні Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №15925506 на підставі судового наказу № 2-н-79, виданого 15.10.2009 Таращанським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «Київська Русь» заборгованості за договором кредиту в сумі 27612,58 грн., судових витрат 136,06 грн., витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн.

2005.2010 року вказане виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція), внаслідок чого державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наявна така інформація:

Номер запису про обтяження 9666304. Дата, час державної реєстрації: 26.03.2010 14:37:40 за №9666304 реєстратором: Київська обласна філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, №15925506, 18.11.2009, ВДВС Таращанського РУЮ, стягнення борг позики на користь АБ «Київська Русь». Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно. Власник: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 . Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції. Заявник: Відділ державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції.

Тобто, накладений арешт на майно боржника чинний.

Повторно судовий наказ № 2-н-79, виданий 15.10.2009 Таращанським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» заборгованості за договором кредиту в сумі 27612,58 грн., судових витрат 136,06 грн., витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн. не пред`являвся та на виконанні у Таращанському відділі ДВС не перебуває.

В розпорядженні Таращанського ВДВС відсутнє виконавче провадження №15925506 у зв`язку зі знищенням архівних виконавчих проваджень в установленому законом порядку у відповідності до вимог п.9.9. «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» внаслідок закінчення трирічного строку їх зберігання.

З моменту повернення виконавчого документа стягувану пройшло більше 15 років, строк повторного пред`явлення зазначеного виконавчого документа минув, але державним виконавцем не вчинено дій, спрямованих на зняття арешту майна відповідно до вимог ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

10.02.2026 на адресу Таращанського ВДВС представником скаржника ОСОБА_2 було направлено заяву щодо зняття арешту з нерухомого майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні №15925506.

Листом №10907/19.4-43 від 25.02.2026 року начальника Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у знятті арешту скаржнику було відмовлено та повідомлено, що виконавче провадження було завершене не у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні. Звільнити майно з-під арешту можливо виключно за рішенням суду.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

На підставі ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Суд враховує, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною шостою ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року №606-XIV, тобто Закону, який був чинним на час існування виконавчого провадження, за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини другої ст. 55 Закону №606-XIV державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Пунктом 2 частини першої ст. 25 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме повернення виконавчого документа стягувачу згідно із ст.40 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої ст. 40 Закону №606-XIV виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 38 Закону №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із ст.37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із ст.40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження.

Аналогічні положення міститься у ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

А отже, виходячи із системного аналізу приведених вище норм, слід дійти висновку, що закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21),в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21),в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21), викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Судом встановлено, що державний виконавець Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, який 20.05.2010 повернув виконавчий документ, на порушення цих норм не зняв арешт, накладений на майно боржника ОСОБА_1 , хоча зобов`язаний був це зробити. Бездіяльність державного виконавця порушує права скаржника на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому на праві власності майном. Такий спосіб втручання у права власника є нелегітимним, невиправданим і таким, що не переслідує законної мети.

Згідно ч. 1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Перевіривши мотиви скарги та дослідивши надані письмові докази, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 258 - 261, 352 - 354, 447 - 453 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білай Ольги Сергіївни задовольнити.

Зобов`язати уповноважених посадових осіб Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт всього (невизначеного) майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 накладений у виконавчому провадженні №15925506 (зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження №9666304; дата реєстрації: 26.03.2010, який було зареєстровано реєстратором: Київська обласна філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження 15925506, 18.11.2009, ВДВС Таращанського РУЮ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник (боржник): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», код ЄДРПОУ 24214088, місце реєстрації: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.17, 04053.

Орган примусового виконання, рішення посадових осіб якого оскаржуються: Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34233247, вул. Софіївська, буд. 3, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область, 09501.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.03.2026.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ