Рішення № 134844276, 16.03.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 Справа № 904/7199/25За позовом: Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», м. Кривий Ріг

До: Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-45», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 233 315,52грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

АТ «Криворізька теплоцентраль» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ЖБК «Рассвет-45» (відповідач) про стягнення 233 315,52грн. ( в т.ч.: 216 158,32 грн. - основний борг, 7 906,95 грн. - інфляційні витрати, 4173,04 грн. - 3% річних та 5077,21грн. пеня ) заборгованості за типовим договором з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.21р. №528

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.25р. відкрито провадження у справі №904/7199/25, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ЖБК «Рассвет-45» (відповідач) позовні вимоги визнає частково в сумі 3000 грн., зазначає, що погасив заборгованість на загальну суму 213 158,32грн . Також, звертає увагу суду на те, що залишок у розмірі 3000,00 грн. буде сплачено вже після отримання відзиву на позов , просить суд зменшити суму пені на 3955,69грн. , зменшити суму судового збору та розстрочити виконання рішення в рівних частинах на чотири місяці .

АТ «Криворізька теплоцентраль» (позивач) у відповіді на відзив звертає увагу суду на те, що відповідач, дійсно, частково погасив заборгованість. Так, відповідачем сплачена основна сума боргу 216 158,32 грн., сплачено інфляційні витрати 7 906,95грн., інші нарахування залишаються не сплаченими. На підставі вищевикладеного , просить суд стягнути з відповідача 3% річних - у сумі 4173,04 грн., пеню - у розмірі 5 077,21 грн. та судовий збір - в сумі 3 499,73 грн.

22.01.26р. від ЖБК «Рассвет-45» (відповідач) надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких він зазначає, що сплатив повністю суму основного боргу та нараховані позивачем інфляційні втрати у розмірі 7 906,95грн. та 3% річних у розмірі 4 173,04грн. на підставі чого просить суд зменшити суму нарахування пені на 3 955,69грн. та зменшити суму судового збору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.21р. між АТ «Криворізька теплоцентраль» (виконавець) та ЖБК «Рассвет-45» (колективний споживач) укладено типовий договір №528 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати дану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Інформація про колективного споживача: 1) адреса: індекс 50038, область Дніпропетровська, район Довгинцівський, населений пункт місто Кривий Ріг, вулиця Водоп`янова, номер будинку 4А; 2) максимальне теплове навантаження будинку 0,3701 Гкал/год; опалювальна площа будинку 5223,40кв.м (п. 3). Послуга надається за допомогою систем: за межами будинку (п. 4). Будинок обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії: SKS-3, зав. №008450, місце встановлення - підвал (п. 5). Згідно з п. 6 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал). Розподіл між споживачами обсягу послуги, спожитої в будинку, здійснює колективний споживач/уповноважена особа. (п. 10).

Станом на дату укладення цього договору тариф на теплову енергію становить 1 701,68 гривень за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію повідомляє про це колективному споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. (п. 17).

Плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 рік, №71, ст. 2507), - в редакції її постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання (п.18).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. (п. 19).

Виконавець формує та надає колективному споживачу рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою колективного споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживача. (п. 20).

Колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком плати за спожиту послугу. (п. 21). За бажанням колективного споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 22).

Відповідно до п. 23. під час здійснення оплати колективний споживач зазначає розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата за спожиту послугу, сплата пені, штрафів).

У разі коли колективним споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений колективним споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості такого споживача за минулі розрахункові періоди в разі її навності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

Плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених частиною першою ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (п. 24).

У п. 26 договору сторонами узгоджено, що колективний споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором; забезпечити своєчасну підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період; у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу сплачувати пеню в розмірах, установлених цим договором; дотримуватися вимог нормативно-правових актів та укладеного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності. (п. 39). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 40). Згідно з п. 41 припинення цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними, зокрема перерахунок плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості, здійснення остаточних нарахувань плати за послугу та остаточних розрахунків.

У разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 42).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011р. «Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», а саме об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку № 4 А за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єгора Біркуна (Водо`янова) є АТ «Криворізька теплоцентраль».

На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради, №760 від 28.09.22р. «Про початок опалювального сезону 2022/2023 років», № 338 від 22.03.23р. «Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років», №1162 від 20.09.23р. «Про початок опалювального сезону 2023/2024 років», №339 від 18.03.24р. «Про закінчення опалювального сезону 2023/2024 років», позивачем своєчасно розпочато та закінчено опалювальні сезони 2022-2023, 2023-2024 у м. Кривому Розі.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач за період січень 2025р. березень 2025р. поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 247 612,03грн. відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг).

Позивач зазначає, що враховуючи часткову оплату відповідачем, станом на день подання позову сума основної заборгованості становила 216 158,32грн. Оскільки відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався , у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 216 158,32грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 ст. 25 ЗУ «Про теплопостачання» визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Як вже було зазначено вище, у п. 21 договору сторони визначили, що колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з цим, відповідачем під час розгляду справи надані докази погашення боргу на загальну суму 216 158,32 грн., про що свідчать наступні платіжні інструкції:

№1245 від 26.11.2025 на суму 10 000,00грн. ( з призначенням платежу - оплата за січень 2025р.);

№1254 від 16.12.2025 на суму 30 000,00 грн, з призначенням платежу - оплата за січень 2025;

№1259 від 17.12.2025 на суму 20422,45 грн, з призначенням платежу - оплата за лютий 2025;

№1261 від 19.12.2025 на суму 2000,00 грн, з призначенням платежу - оплата за лютий 2025 ;

№1262 від 19.12.2025 на суму 3 000,00 грн, з призначенням платежу - оплата за лютий 2025 ;

№1263 від 21.12.2025 на суму 14700,00 грн., з призначенням платежу - оплата за лютий 2025;

№1264 від 23.12.2025 на суму 25000грн, з призначенням платежу - оплата за лютий 2025;

№1265 від 24.12.2025 на суму 6500грн. з призначенням платежу - оплата за лютий 2025;

№1266 від 26.12.2025 на суму 16 000грн. з призначенням платежу - оплата за лютий 2025;

№1267 від 29.12.2025 на суму 5500грн. з призначенням платежу - оплата за лютий 2025;

№1268 від 30.12.2025 на суму 2735,87грн. з призначенням платежу - оплата за лютий 2025 березень 2025;

№1269 від 06.01.2026 на суму 52300грн. з призначенням платежу - оплата березень 2025;

№1270 від 08.01.2026 на суму 23000грн. з призначенням платежу - оплата березень 2025;

№1271 від 09.01.2026 на суму 2000грн. з призначенням платежу - оплата березень 2025;

№1272 від 12.01.2026 на суму 3000грн. з призначенням платежу - оплата березень 2025;

№1273 від 12.01.2026 на суму 7906,95грн. з призначенням платежу - інфляційні витрати по справі №904/7199/25;

№1274 від 12.01.2026 на суму 4173,04грн. з призначенням платежу - 3% річних по справі №904/7199/25.

Позивачем підтверджено факт часткової оплати заборгованості відповідача в сумі 216 158,32 грн. - основного боргу та 7906,95грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Господарський суд встановив, що з позовом позивач звернувся до суду 16.12.25р., що підтверджується штампом поштового відділення, а часткове погашення основної заборгованості на суму 216 158,32грн відбулося у період з 26.11.25р. по 12.01.26р. (платіжною інструкцією №1245 від 26.11.25р. на суму 10 000,00грн сплачено до подачі позивачем даного позову).

Відтак, предмет спору у розмірі 20 6158,32грн. основної заборгованості, 3% річних у розмірі 4173,04грн. та інфляційні втрати у розмірі 7 906,95грн. припинив існування в процесі розгляду справи, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 20 6158,32грн. + 4173,04грн.+ 7906,95грн.= 218 238,31грн. підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору.

З огляду на ті обставини, що частину із заявленої заборгованості в сумі 10 000,00грн сплачено до подачі позову у цій справі (26.11.2025), у позові щодо стягнення 10 000,00 грн. слід відмовити.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

В пункті 30 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу колективний споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави перед колективним споживачем за надані населенню пільги та житлові субсидії та в інших випадках, визначених законом.

Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 5 077,21грн. за загальний період з 03.03.25р. до 27.11.25р.

Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин) було передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Умовами спірного договору не передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду, а відтак нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду щодо обчислення шестимісячного строку, яка викладена у постанові від 05.06.2024 у справі №921/403/22 (п.70-74).

Суд під час вирішення спору з`ясовує обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 у справі №910/1389/18).

З розрахунку пені убачається, що позивачем порушено вимоги частині шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Так, на суму боргу 40 000,00грн. підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 03.03.25р. до 01.09.25р. (включно) у розмірі 732,00грн.; на суму боргу 93 4422,45грн. підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 01.04.25р. до 01.10.25р. (включно) у розмірі 1 709,63грн; на суму боргу 82735,87грн. підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 01.05.25р. до 01.11.25р. (включно) у розмірі 1514,06грн.

Тому вимога про стягнення з відповідача пені задовольняється судом частково у розмірі 3 955,69 грн., в решті заявлених вимог про стягнення пені ( 1121,52грн) слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача пені у розмірі 3955,69грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає таке.

За змістом п. 2 частини 6 статті 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (частини третя - п`ята статті 331 ГПК України).

Відповідачем не надані належні та допустимі докази тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно з ст. 331 ГПК України. Окрім того,це клопотання заявлялося ним ще до часу сплати заборгованості під час розгляду справи та стосувалося суми основного боргу,пені та т.інш. Але ж станом на час прийняття рішення у цій справі залишилося несплаченою лише пеня у розмірі 3955,69грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (відповідачем) всупереч приписів ч. 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду та про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3499,73грн, що підтверджується платіжною інструкцією №14567 від 09.12.2025.

Згідно зі статтею 129 ГПК України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 59,34грн ( 3955,69грн * 3499,73грн / 233 315,52грн).

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» витрати по сплаті судового збору в сумі 3273,57грн (218 238,31грн. х 3499,73грн. / 233 315,52грн.) повертаються позивачу з Державного бюджету у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 218 238,31грн (відсутність предмета спору).

У зв`язку із відмовою в задоволенні решти позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у сумі 166,82 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 218 238,31грн.

3. Стягнути з відповідача - Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-45» (50038, м. Кривий Ріг, вул. Єгора Біркуна, буд. 4Ф, код ЄДРПОУ 21927899) на користь позивача - Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) : 3955,69грн. пені та 59,34грн. судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

4. У решті позовних вимог - відмовити.

5. У задоволенні клопотання Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-45» про розстрочення виконання рішення - відмовити.

6.Повернути позивачу - Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) з Державного бюджету України 3273,57 грн. - судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №14567 від 09.12.25р.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 16.03.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.