Ухвала суду № 134842917, 14.03.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4074/26

1-кс/357/579/26

У Х В А Л А

14 березня 2026 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026111030000436, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2026 стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіцера резерву військової частини НОМЕР_1 , у званні «майор», учасника бойових дій, адвокатом та депутатом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 ,

У С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернулися до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 12026111030000436, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2026.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

Позиції сторін.

У судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 вказав на те, що наркотичні засоби не були вилучені внаслідок обшуку автомобіля, а він їх добровільно видав працівникам поліції. Він з 2022 року служить в ЗСУ, є учасником бойових дій, дослужився до звання «майор», раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, через складну фінансову ситуацію зробив помилку, свою вину визнає, ухилятися від слідства та суду не має наміру. Просив обрати стосовно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, зобов`язався з`являтися за викликом до слідчого та суду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію свого підзахисного, вказав на формальність та необгрунтованість ризиків, заявлених прокурором. На обгрунтування ризику вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення в якому підозрюється, прокурором не надано жодних доказів, при тому, що підозрюваний раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався. Що стосується ризику ухилення від органу досудового розслідування та суду, звернув увагу на те, що сенсу ухилятися у підозрюваного немає, він добровільно видав поліцейським наркотичні засоби, дав визнавальні покази. Сама по собі тяжкість вчиненого правопорушення не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту дозволить підозрюваному нести службу і його буде достатньо для того, щоб він виконував обов`язки підозрюваного в рамках даного кримінального провадження.

Позиція слідчого судді.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1- п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний-обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним- обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

У ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.02.2026 № 238 майора ОСОБА_4 , призначено на військову службу під мобілізації на особливий період, призначено на посаду офіцера резерву цієї ж військової частини.

Майор ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст. ст. 4, 9, 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов?язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, бути зразком високої культури, скромності та витримки, захищати і поважати конституційні права і свободи людини і громадянина, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків та утримуватися від шкідливих для здоров?я звичок.

Водночас, згідно зі ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», обіг психотропних речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, допускається виключно у випадках та порядку, передбачених законодавством.

Психотропна речовина PVP віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, та включена до Списку №2 Таблиці І зазначеного Переліку.

Однак ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою домовленістю з невстановленою досудовим розслідуванням особою, погодився на пропозицію щодо незаконного розповсюдження психотропних речовин шляхом їх розміщення у публічно доступних місцях м. Біла Церква Київської області у вигляді так званих «закладок» з подальшим повідомленням місця їх знаходження.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 12.03.2026 близько 12 год. 00 хв., перебуваючи на узбіччі дороги, в кущах по вул. Березняківська в м. Київ, ОСОБА_4 забрав «клад», в якій знаходилось 128 полімерних згортків, всередині яких містилась особливо небезпечна психотропна речовина PVP та психотропна речовина, обіг якої обмежено метамфетамін, розфасована та підготовлена для подальшого незаконного збуту.

Після отримання зазначеного «кладу» ОСОБА_4 незаконно придбав та почав зберігати при собі зазначену психотропну речовину з метою її подальшого незаконного збуту на території м. Біла Церква шляхом розміщення «закладок».

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем марки Honda моделі HRV н.з. НОМЕР_2 здійснив перевезення особливо небезпечної психотропної речовини PVP до стаціонарного посту-0201, що розташований на 78 км. а/д М-05 Київ-Одеса в напрямку м. Одеса, де був зупинений працівниками поліції.

У подальшому, 13.03.2026 з 01 год. 28 хв. по 03 год. 42 хв., під час проведення обшуку автомобіля марки Honda моделі HRV н.з. НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_4 виявлено та вилучено 128 полімерних згортків, при цьому у 14 згортках знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина PVP загальною масою 32,577 г та психотропна речовина, обіг якої обмежено метамфетамін загальною масою 1,854 г., яку він незаконно придбав, зберігав та перевозив при собі з метою подальшого збуту.

Відповідно до Таблиці 2 Переліку затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» психотропна речовина - PVP, масою від 15 г. становить особливо великі розміри.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, якщо предметом таких дій були психотропні речовини в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_4 вручено з дотриманням вимог ч. 2 ст. 278 КПК України 13.03.2026.

Щодо обґрунтованості підозри.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування такими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом обшуку транспортного засобу марки «Honda», д.н.з.: НОМЕР_2 під час якого виявлено та вилучено наркотичні засоби, психотропні речовини, мобільний телефон марки «Samsung», належний ОСОБА_4 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину ОСОБА_4 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 працівників ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі, які повідомили про обставини зупинки транспортного засобу марки «Honda» під керуванням ОСОБА_4 та подальшого виявлення заборонених у обігу речовин; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 військовослужбовців БЦЗ ВСП, які повідомили про обставини зупинки транспортного засобу марки «Honda» під керуванням ОСОБА_4 та подальшого виявлення заборонених у обігу речовин; висновком експерта № СЕ-19/111-26/13503-НЗПРАП від 13.03.2026 згідно якого, надані на дослідження кристалоподібні речовини містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 32,577 г. та психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, загальною масою 1,854 г.

Отже, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з останнім, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Наявність ризиків та їх обґрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків у даному кримінальному провадженні слідчий суддя вважає переконливим та погоджується із доводами прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на таке.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна). Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_4 розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_4 та характером злочину у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку про існування високого ступеня ризику того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підозрюваний, оскільки наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування вказаного ризику можуть бути документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Посилання прокурора на існування вказаного ризику носить не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування на теперішній час слідчому судді не надано. З цих підстав, цей ризик не враховується слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення посилається на неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу з огляду на наявність високого ступеню встановлених ризиків.

Слідчий суддя зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Крім того, при виборі між кількома запобіжними заходами, слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи, запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання стосовно підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 одружений, на утриманні має двоє малолітніх дітей, займає посаду офіцера резерву військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «майор», учасник бойових дій, має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , особу підозрюваного, наявність соціальних зв`язків, які не стали на заваді вчинення ним особливо тяжкого злочину, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності його позапроцесуальних дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування чи суду.

Сукупність вказаних обставин на переконання суду не дає підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який просить застосувати орган досудового слідства тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує також вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За викладених встановлених слідчим суддею обставин, враховуючи, що підстав для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, та що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, на переконання слідчого судді переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від слідства та суду у разі застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який просить застосувати орган досудового розслідування. Адже, на переконання слідчого судді, саме такий запобіжний захід, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Даних про те, що ОСОБА_4 не може утримуватися в умовах СІЗО, слідчому судді не надано.

Слідчий суддя з урахуванням вищенаведених обставин визначає стосовно ОСОБА_4 строк тримання під вартою стороком на 60 днів.

Згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Тобто, вищезазначена норма свідчить про те, що визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів є дискреційним повноваженням слідчого судді.

Як встановлено ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Водночас, підозрюваний є раніше не судимою особою, тому суд вважає необхідним вирішити питання щодо визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу.

Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно вимогам частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Визначаючи розмір застави, суд бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу в межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Вказаний розмір застави на даному етапі судового розгляду кримінального провадження, здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленому ризику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .

Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 на 60 днів, тобто до 11.05.2026 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи де він утримується під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі звільнити ОСОБА_4 з-під варти.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

прибувати за першою вимогою до слідчого прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінальногопровадження;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити двохмісячний строк дії покладених слідчим суддею обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 16.03.2026 о 08-30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_13