Постанова № 13484053, 20.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року Справа № 2а-7235/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріСандига В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області, м. Запоріжжя,

до: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ,

про: стягнення фінансових санкцій,-

за участю представників сторін:

від прокурора: не зявився;

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в особі, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, у якому позивач просить стягнути з відповідача суму фінансових санкцій за правопорушення на автомобільному транспорті у розмірі 1700, 00 грн.

Ухвалою суду від 20 вересня 2010 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 05 жовтня 2010 року.

На підставі ст. 128 КАС України розгляд справи відкладався до 20 жовтня 2010 року.

Представник прокуратури у судове засідання не зявився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду спрви повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Відповідача у судове засідання вдруге не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за юридичною адресою згідно з довідкою державного реєстратора, про причини неявки до суду не повідомив. Документи направлені відповідачу повернулись на адресу суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою Бердянською міжрайонною прокуратурою встановлено, що 19 лютого 2010 року о 12 годині 15 хвилин на підставі завдання на перевірку від 18 лютого 2010 року № 060067 державними інспекторами Назаренко В.М. та Левчук О.І. на кінцевій зупинці маршруту 322 в місті Києві - МДА «Бориспіль» була проведена перевірка транспортного засобу марки ЗАЗ -ДЕУ, д.н.з. НОМЕР_1.

Під час перевірки встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював перевезення пасажирів на таксі без документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без оформленої ліцензійної картки. При перевірці документів на транспортний засіб, встановлено, що він належить ФОП ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки від 19 лютого 2010 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 003549.

З актом перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_2 ознайомився та підписав.

23 березня 2010 року заступником начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області винесено постанову № 103502, якою на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» до ФОП ОСОБА_1, як власника транспортного засобу були застосовані фінансові санкції в сумі 1700, 00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

З пояснень від 28 липня 2010 року наданих ФОП ОСОБА_1 Бердянському міжрайонному прокурору свідчить, що автомобіль марки ЗАЗ -ДЕУ, д.н.з. НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 передав водію ОСОБА_2 в оренду.

Згідно з п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом 15-ти днів після отриманням ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Постанова про застосування фінансових санкцій № 103502 від 23 березня 2010 року у встановлений чинним законодавством строк відповідачем не оскаржена, штраф у розмірі 1700,00 грн. у добровільному порядку до Державного бюджету не сплачений.

Зважаючи на несплату відповідачем суми фінансових санкцій у розмірі 1700, 00 грн. прокурор звернувся із позовом до суду.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Регулювання відносин між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень здійснюється у відповідності до приписів Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344.

У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

На виконання Указу Президента України від 20 травня 2004 року № 570 «Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом» постановою Кабінету Міністрів Україні від 08 вересня 2004 року № 1190 затверджено Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (надалі - Положення про ГДІ ...).

Згідно з пунктами 1, 2 зазначеного вище Положення, урядовим органом державного управління в галузі автомобільного транспорту, що діє у складі Міністерства транспорту та звязку України, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (або Головавтотрансінспеція), яка в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим положенням та наказами Міністерства транспорту та звязку.

Пунктом 3 Положення про ГДІ визначені основні завдання Головавтотрансінспеції, а саме: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері автомобільного транспорту загального користування; виконання відповідно до законодавства дозвільно-реєстраційних та контрольно-наглядових функцій у сфері автомобільного транспорту загального користування (...).

Згідно з п. 4 Положення про ГДІ, Головавтотрансінспеція відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільного транспорту загального користування;

- здійснює державний нагляд за забезпеченням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, безпеки автомобільних перевезень;

- виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

Згідно з п. 5. Положення територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні: здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування;

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки передбачено штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.39 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.

Тобто, законодавець передбачив настання відповідальності у разі відсутності (не оформлення) певного документу з переліку, визначеного статтею 39 цього Закону.

Матеріали справи свідчать, що як в ході перевірки, так і під час розгляду справи, документів, які б свідчили про законність експлуатації водієм ОСОБА_2 транспортного засобу марки ЗАЗ -ДЕУ, д.н.з. НОМЕР_1, відповідачем не надано.

Посилання ж відповідача, які надані в поясненнях від 28 липня 2010 року на договір оренди, відповідно до якого вищезазначений автомобіль переданий в оренду водію ОСОБА_2, суд не приймає до уваги, оскільки на транспортному засобі надаються послуги з перевезень пасажирів без законних на те підстав, а саме - без ліцензійної картки, яка видається перевізнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб. При перевірці водієм надано ліцензію та ліцензійну картку, які свідчать, що власником транспортного засобу є ОСОБА_1

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що власником транспортного засобу при наданні послуг з перевезення пасажирів є ОСОБА_1, а законність використання автомобіля іншими суб'єктами господарювання документально не підтверджено, що унеможливлює притягнення до відповідальності інших суб'єктів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в про стягнення з ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700, 00 грн. є обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, враховуючі, що відповідач не заперечив проти позову, у судове засідання не прибув, витребувані судом документи не надав, суд вважає позовні вимоги Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій за правопорушення на автомобільному транспорті у розмірі 1700, 00 грн. є доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.95 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94,95,158-163 КАС України, ст.ст.48,60 Закону України «Про автомобільний транспорт», «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Державного бюджету м. Бердянськ (р/р 311131066700011, одержувач Державний бюджет м. Бердянськ 21081100, код ЄДРПОУ 34676953 УДК у Запорізькій області МФО 813015) фінансові санкції у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя/підпис/Д.В. Татаринов