Постанова № 13483974, 10.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року Справа № 2а-6480/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріСандига В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

позову:Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,

м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення,-

за участю представників:

від позивача: Жигунова О.М. (довіреність № 50 від 17.09.2010 року);

від відповідача: Крошка В.В., (довіреність № б/н від 29.10.2010 року);

Близнюк А.В. (довіреність № б/н від 29.06.2010 року)

Сергеєва Ю.В. (довіреність № б/н від 09.11.2010 року);

Андрусович Г.Є. (довіреність № б/н від 26.07.2010 року),-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000580808/0 від 05 серпня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 779540 гривень.

Ухвалою суду від 25 серпня 2010 року відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 14 вересня 2010 року.

14 вересня 2010 року за клопотанням позивача провадження по справі зупинено для надання додаткових доказів по справі.

28 вересня 2010 року провадження по справі поновлено про що винесено відповідну ухвалу суду.

28 вересня 2010 року за письмовим клопотанням представника позивача провадження по справі зупинялось для надання додаткових доказів по справі до 19 жовтня 2010 року. 19 жовтня 2010 року провадження по справі поновлено, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2010 року за письмовим клопотанням представників сторін, для надання додаткових доказів, провадження по справі зупинялось до 10 листопада 2010 року та ухвалою суду від 10 листопада 2010 року провадження по справі поновлено.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог вказав, що в ході позапланової перевірки КП «ЗТМК» з питань правомірності формування податкового обліку з податку на додану вартість по господарським операціям за період з 01 березня 2010 року по 30 квітня 2010 року достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ та суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168, Порядку заповнення і подачі податкової декларації з ПДВ затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 779540, 00 грн., завищено залишок від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 14349854 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за квітень 2010 року на загальну суму 749684, 00 грн., по операціям придбання з податку на додану вартість матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000580808/0 від 16 липня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 779 540 грн.

Представник позивача вказане податкове повідомлення рішення вважає неправомірним та таким, що суперечить діючому законодавству.

Зазначає, що підприємство здійснює продаж готової продукції за цінами, що склалися на ринку, керуючись тим, що реалізацію товарів за цінами, нижчими їх собівартості або ціни придбання, не заборонено діючим законодавством, якщо вони встановлені на договірній основі.

Згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 03 грудня 1990 року № 507 та Господарського кодексу України підприємство реалізує свою продукцію за цінами і тарифами, які встановлюються ним самостійно або на договірний основі.

В п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» йдеться не про отримання прибутку, а про отримання доходу. Дохід від реалізації готової продукції відображено підприємством в бухгалтерському обліку Дт 701-Кт791. Валовий дохід від реалізації відображено в податковому обліку в «Декларації з податку на прибуток».

Основні види господарської діяльності КП «ЗТМК» це виробництво інших кольорових металів та окремих виробів з них, виробництво хімічної продукції для промислових цілей.

Господарська діяльність в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження; направлення на отримання доходу, а не прибутку.

Тому, реалізація готової продукції за цінами нижчими собівартості є господарською діяльністю.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.п5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Тобто законом не передбачено здійснення коригування прибутку та ПДВ на суму перевищення собівартості над ціною реалізації. Отже, таке обмеження стосується тільки реалізації товарів за цінами, нижчими за звичайні і лише повязаним особам.

КП «ЗТМК» здійснювало реалізацію готової продукції за звичайними цінами і особам, які не є повязаними особами, тому збитки, отримані від реалізації готової продукції в перевіряємому періоді підлягають віднесенню до складу валових витрат і така діяльність є господарською діяльністю.

Таким чином, до податкового кредиту за перевіряємий період, з урахуванням положень п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», законно та обґрунтовано віднесено суми податків від операцій з придбання товарів та послуг, які призначені для їх використання в господарської діяльності, а саме в виробництві підприємства титанової продукції та реалізації її з метою отримання доходу. Придбання товарів та послуг здійснено за звичайними цінами, тому відсутні підстави для коригування податкового кредиту.

Щодо висновку податкового органу про нікчемність укладених правочинів представник КП «ЗТМК» зазначив, що в акті перевірки не наведено жодної норми закону, яка б визначала, що вчинені підприємством правочини є нікчемними. Напроти, КП «ЗТМК» були укладенні договори з метою настання юридично значимих дій: підприємством був здійснений продаж готової продукції та отримані за це грошові кошти, а контрагентами був отриманий товар та сплачені кошти, тобто укладені договори є реальними.

Щодо причини низької податкової віддачі та причини збитковості зазначили, що в умовах економічного кризису комбінат був вимушений зменшити обсяг виробництва титану губчастого до технологічного мінімуму, провести заходи по скороченню витрат. КП «ЗТМК» був вимушений продавати продукцію за ринковими цінами, навіть при тому, що вони нижче собівартості, з метою подальшого збереження виробництва продукції та збереження підприємства. Таким, чином ведення в таких умовах господарської діяльності, незважаючи на тимчасову збитковість внаслідок перевищення собівартості над цінами реалізації, які склалися на ринках є економічно доцільним та обґрунтованим.

Враховуючи зазначене, господарська діяльність КП «ЗТМК» в перевіряємому періоді вчинювана саме з метою одержання доходу, я не з метою отримання бюджетного відшкодування. Просить позовні вимоги задовольнити та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000580808/0 від 16 липня 2010 року, яким зменшено бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 779 540 грн.

Представники відповідача щодо позовних вимог заперечили з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов. Зазначили, що КП «ЗТМК» в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 779540, 00 грн., завищено залишок від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 14349854 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за квітень 2010 року на загальну суму 749684, 00 грн., по операціям придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фахівцями податкового органу, на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 831 від 09 липня 2010 року та згідно з п. 1 ст. 11, п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» від 04 грудня 1990 року № 509, Закону України «Про податок на додану вартість» проведена позапланова перевірка КП «ЗТМК» з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ та суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ.

За результатами матеріалів перевірки складено акт від 26 липня 2010 року № 251/08-08/00194731 та прийняте податкове повідомлення рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 779 540 грн.

Позивач не скористався правом адміністративного оскарження вказаного рішення.

Вході перевірки встановлено, що КП «ЗТМК» в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено суму дозволеного податкового кредиту за травень 2010 року на загальну суму 749684, 00 грн., по операціям придбання з податку на додану вартість матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності.

Згідно матеріалів справи КП «ЗТМК» в квітні 2010 року реалізовано титану губчатого та заготівок литих циліндричних з титану на суму 37981885,88 грн., собівартість якої дорівнює 43206164,95 грн., в результаті чого отримано збиток від реалізації титанової продукції у сумі 5224279,07 грн., з яких титан губчатий на суму 30814898,50 грн. собівартість якого дорівнює 33917095,25 грн., в результаті чого отримано збиток від реалізації титану губчастого у сумі 3102196,75 грн.; заготівки литі (злитки титанові) на суму 7166907,38 грн., собівартість яких дорівнює 9 289069,70 грн., в результаті чого отримано збиток від реалізації заготівок литих на суму 2122082,32 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що КП «ЗТМК» у квітні 2010 року відвантажено готову продукцію власного виробництва, за цінами, нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції, основним покупцям, з якими укладено договори щодо купівлі продажу титану губчатого та заготівки литі (злитки титанові).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого користання у власній господарській діяльності.

Виходячи з викладених норм законодавства, валові витрати виробництва (обігу) складаються з сум витрат, понесених платником податку у межах господарської діяльності, тобто від операцій з продажу товарів, за якими отримано прибуток, так як це засвідчує здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарською діяльністю - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено підприємництво як безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено у п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Відповідно до вимог п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87, визначено, що дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Активи - ресурси контрольовані підприємством, в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

Господарська операція документується первинними документами та знаходить відображення в повному обсязі в бухгалтерському обліку.

Тобто, збільшення власного капіталу є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових згідно з податковим обліком.

Отже, ст. 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Стаття 142 Господарського Кодексу вказує на те, що прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу.

За податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності (п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги КП «ЗТМК» щодо скасування податкового повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000580808/0 від 16 липня 2010 року не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 грудня 2010 року.

Суддя/підпис/Д.В. Татаринов