Ухвала суду № 134839236, 13.03.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.03.2026Справа № 554/2321/25 Провадження № 1-кс/554/3496/2026

У Х В А Л А

13 березня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 12024170000000616 від 27.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надішло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024170000000616 від 27.08.2024 року за ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, мотивоване необхідністю призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для наповнення електронного реєстру геномної інформації людини у відповідності до ЗУ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини».

В судове засіданні слідчий та прокурор не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Сторона захисту надала суду письмові заперечення, вказавши на відсутність потреби в такій дії для доказування за статтями про службове підроблення та привласнення майна. Просили розглянути клопотання без участі підозрюваного та його захисника.

Дослідивши клопотання та приєднані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У відповідності до статей 242, 245 КПК України зразки для експертизи відбираються лише у разі, якщо вони мають значення для кримінального провадження.

Клопотання та приєднані до нього матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наявність будь-яких речових доказів (біологічних слідів на документах, грошових купюрах, речах, тощо), з якими необхідно було б порівняти ДНК-профіль підозрюваного. Проведення експертизи «в порожнечу» суперечить засадам доцільності (реалізації функції обвинувачення у кримінальному провадженні).

Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» регулює питання формування бази даних, проте не замінює собою норми КПК. Слідча дія має на меті отримання доказів (ст. 84 КПК), а не виконання функцій адміністративної реєстрації. Примусове відібрання ДНК без мети доказування у конкретній справі видається зловживанням процесуальними правами.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «S. and Marper v. the United Kingdom», примусовий збір та безстрокове зберігання ДНК-даних осіб, щодо яких не доведено необхідність такого заходу для розслідування, є «непропорційним втручанням».

Оскільки склад злочинів за ст. 191 та ст. 366 КК є документарним, необхідність у цьому провадженні генетичної інформації є недоведеною та вкрай сумнівною.

Суд також бере до уваги категоричну відмову підозрюваного від добровільної здачі зразків та відсутність обґрунтування з боку слідства, яким чином відсутність ДНК-профілю перешкоджає досудовому розслідуванню.

З огляду на викладене, доводи клопотанні слідчого суд розцінює як непропорційне втручання держави у право на повагу до приватного життя людини, яке не переслідує легітимної мети, тому відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст. 131, 132, 159-166, 241, 245, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5