Ухвала суду № 134838820, 11.03.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/756/26

Номер провадження 1-кс/373/79/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

11 березня 2026 року м. Переяслав

Слідча суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області

ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчої СВ ВП №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12026111100000188 від 02.02.2026, погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалин Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України несудимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України,

установив:

Слідча, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111100000188 від 02.02.2026, за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн.

Клопотання обґрунтоване тим, що 10.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 121 та ч.1 ст. 296 КК України. За змістом підозри ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та 30.01.2026, перебуваючи у приміщені магазину АДРЕСА_3 , у присутності відвідувачів магазину, демонстративно, з мотивів явної неповаги до суспільства вчинив хуліганські дії по відношенню до оточуючих, що супроводжувалось проявом агресії, приниженням честі та гідності громадян, нецензурними висловлюваннями, лайкою, пошкодженням скла вітрини магазину тощо. Такі дії кваліфіковані за ч.1 ст. 296 КК України. Наступного дня, 31.01.2026, приблизно о 23:00 год ОСОБА_5 , перебуваючи у будинку свого знайомого ОСОБА_9 , 1964 р.н. по АДРЕСА_4 , під час спільного вживання спиртних напоїв, вступив в словесний конфлікт з будинку, під час якого умисно з розмаху завдав потерпілому один удар ногою, взутою у військові чоботи, в область голови, від чого ОСОБА_9 зі стільця впав на підлогу, а ОСОБА_5 продовжив свої умисні злочинні дії, спрямовані на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, який вже лежав на підлозі та не міг чинити опору, наносячи йому численні удари кулаками рук в область тулуба та голови. В результаті ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_9 множинні тілесні ушкодження, серед який тяжке тілесне ушкодження голови, небезпечне життя потерпілого, у виді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонку, речовину та шлуночки головного мозку з розвитком набряку-набухання тканин головного мозку, що стало причиною смерті ОСОБА_9 . Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України.

Необхідність тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою слідчий та прокурор аргументували обґрунтованістю підозри, посилаючись на результати слідчих дій, у тому числі на допит свідків - очевидців події, а також прокурор вказав на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, прокурор обґрунтував тяжкістю покарання за злочин, який йому інкримінується ( від 7 до 10 років позбавлення волі), а також тим, що підозрюваний не має міцних соціальних зав`язків, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , до якої був направлений після навчального центру, що характеризує його як недисциплінованого та безвідповідальну особу, проживає одинаком та ніде офіційно не працює, веде антигромадський спосіб життя. Окрім цього, слідча повідомила, що одразу після вчинення інкримінованих йому дій по відношенню до ОСОБА_9 підозрюваний виїхав з села Ковалин Бориспільського району Київської області до м. Запоріжжя, де був відшуканий оперативним шляхом та на вимогу поліції повернувся до місця проживання.

Ризик незаконного впливу на свідків, що передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує зухвалою та агресивною поведінкою підозрюваного під час вчинення злочинів, у тому числі і шляхом насильницьких дій (жорстокого побиття) потерпілого - особи пенсійного віку, що може бути стримуючим фактором для односельців, як стали свідками події у наданні правдивих показань проти підозрюваного, у випадку перебування його на волі. Також не виключено, що підозрюваний може вдатися до активних спроб впливу (тиск, погрози) на свідків, які йому відомі.

Ризику, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, прокурор пояснив тим, що ОСОБА_5 маючи схильність до агресії, насильства, демонстративної зухвалості та злочинної самовпевненості, перебуваючи на волі, відчуваючи безкарність та поблажливість до нього у випадку не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може продовжити вчиняти протиправні, злочинні дій як проти життя та здоров`я особи, так і проти громадської безпеки, а також у сфері обігу наркотичних речовин, за що він раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання слідчого, вважає тримання під вартою занадто суворим запобіжним заходом по відношенню до підозрюваного та просив застосувати до нього домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_5 , повідомив, що у 2019 році до села Ковалин Бориспільського району, де жив його батько (помер у 2022 році), він приїхав з Мелітопольського району Запорізької області, раніше був засуджений за наркотичні засоби. Свою причетність до смерті потерплого ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні не визнає, однак не висловив прямих заперечень проти викладених у підозрі обставин події. Просив суд не брати його під варту.

Перевіривши обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , дослідивши характеризуючи документи на підозрюваного та долучені до клопотання докази на предмет причетності його до кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 121 КК України, оцінивши ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, інші ризики, передбаченні ч.1 ст. 177 КПК, на які посилається прокурор, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність забезпечити кримінальне провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави, як того просили прокурор та слідчий у змісті клопотання.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За визначенням ЄСПЛ обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (рішення «K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів, які у своїй сукупності дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні в селі Ковалин Бориспільського району Київської області хуліганських дій в приміщенні магазину 30.01.2026 (ч.1 ст. 296 КК України) та в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження 31.01.2026, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК України).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 296 КК України є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, в якому також підозрюється ОСОБА_5 , за змістом ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

В силу п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею перевірені аргументи прокурора, підстави та обставини передбачені ст. 177, 178 КПК України та встановлено, що названі у клопотанні ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного: переховування його від слідства та суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК), незаконного впливу на свідків та потерпілого (п.3 ч.1 ст. 177 КПК), вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч.1 ст. 177 КПК) - реально існують і застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

На користь вказаних висновків свідчить не лише тяжкість злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , а й те, що він призваний на військову службу під час мобілізації 21.11.2025 р., однак вже 29.01.2026 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та обґрунтовано підозрюється у жорстокому побитті іншої людини 31.01.2026, що мало наслідком смерть потерпілого, який був залишений в безпорадному стані, після чого ОСОБА_5 одразу виїхав в іншу область, вочевидь, задля уникнення відповідальності за скоєне. Крім цього ОСОБА_5 раніше (у 2019-2022 роках) неодноразово притягувався судом до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України (судимості погашені). На теперішній час у Переяславському міськрайонному суді Київської області перебуває ще одне незавершене кримінальне провадження за ч.1 ст. 309 КК України відносно ОСОБА_5 (справа №373/2074/22). За місцем проживання підозрюваний характеризується негативно, проживає одинаком, ніде не працює, веде антигромадський спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, вживає наркотичні засоби, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

Всі ці обставини у взаємозв`язку з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_5 за ч.2 ст. 121 КК України, вказують на високий ризик того, що перебуваючи на волі останній з великою вірогідністю може вдатися до спроб уникнути покарання шляхом переховування від слідства та суду (п. 1 ч.1 ст. 177 КПК).

Відкрита та зухвала поведінка ОСОБА_5 під час вчинення хуліганства (ч.1 ст. 296 КК), а також обґрунтована підозра у жорстокому побитті на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин значно слабшого за себе чоловіка пенсійного віку з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК), свідчить про імпульсивний характер поведінки підозрюваного, його нестриману агресію, що може проявитись також і у незаконному впливі на свідків та потерпілого, а також призвести до вчинення нового кримінального правопорушення (п.3 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК) .

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України" «тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. ( також рішення у справі "Лабіта проти Італії").

Таким чином, слідчим, прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених у ст. 194 КПК України для застосування виняткового, найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не вбачає.

Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Виключення з цього правила містяться у ч.4 ст. 183 КПК України, однак у даному випадку вони не застосовуються, оскільки прокурор подав клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави, як альтернативного запобіжного заходу. За змістом ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд не вправі погіршувати становище підозрюваного у порівнянні з тим, про яке просить прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу.

При визначенні розміру застави суд враховує положення ч. 4.ст. 182 КПК України та бере до уваги обставини кримінального правопорушення, ступінь їх суспільної небезпечності, майновий та сімейний стан обвинуваченого, а також вагомість ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 182 КПК розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даній справі підозрюваному визначається застава в розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в становить 199680,00 грн (3328,00 грн х 60) та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, мінімізує наявні ризики.

Відповідно до абз. 2 ст. 183 КПК суд в ухвалі визначає обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу, які покладає на підозрюваного у разі внесення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176- 178, 182-187, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчої та прокурора задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Визначити ОСОБА_5 ,як альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 грн ( сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень).

Строк дії ухвали в частині тримання особи під вартою до 09.05.2026.

Підозрюваний або заставодавець (будь-яка фізична чи юридична особа) мають право у будь-який момент до закінчення строку дії цієї ухвали внести заставу в розмірі, визначеному судом на депозитний рахунок суду (р/р UA768201720355259001000018661, банк: Держказначейська служба України, м. Київ; код ЄДРПОУ 26268119; отримувач: Територіальне управління ДСА в Київській області; призначення платежу: «застава», інформація про ухвалу суду, прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку вноситься застава).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою в цьому кримінальному провадженні; не відлучатися з населеного пункту місця проживання без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що порушення підозрюваним, покладених на нього обов`язків тягне за собою звернення застави в дохід держави.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного визначити два місяці, який обчислюється з моменту звільнення з під варти у випадку внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1