Рішення № 134838521, 09.03.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5749/25

Провадження №2/359/988/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засівання Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В травні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 09 грудня 2023 року уклав з ОСОБА_1 договір про надання кредиту №473896-КС-002. За яким ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 21000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 24 тижнів повернути кредит, сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,15012099% в день. ТОВ «Бізнес Позика» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 21000 гривень. Також, 21 лютого 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до Договору №473896-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов якого кредит було збільшено на 7000 грн. Таким чином загальна сума отриманого кредиту становила 28 000,00 грн.Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32736 гривень 31 копійок, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 16562 гривні 46 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 16 173 гривень 85 копійок. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Бізнес Позика» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 32736 гривень 31 копійок.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано в ПАТ "Банк Восток", а саме інформацію чи випускалась банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ; інформацію про рух коштів (виписку) по банківській карті, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 09.12.2023 року (дата видачі кредиту) по 07.08.2024 року (дата закінчення терміну кредитування).

Сторони у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №473896-КС-002 про надання кредиту, за умовами якого: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 21000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Строк кредиту складає 24 тижні; стандартна процентна ставка в день 2,0 (фіксована ставка); занижена процентна ставка в день 1,15012099 (фіксована ставка).

21 лютого 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до Договору №473896-КС-002 про надання кредиту від 09 грудня 2023 року, за умовами якого: Кредит збільшився на 7000 грн. Також строк кредиту був збільшений до 24 тижнів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та третьої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Суд встановив, що Договір про надання кредиту №473896-КС-002 від 09.12.2023 та додаткова угода №1 до договору №473896-КС-002 від 09.12.2023 підписано ОСОБА_1 у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджується наданою позивачем візуальними формами послідовності дій клієнта щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №473896-КС-002 від 09.12.2023 та додаткова угода №1 до договору №473896-КС-002 від 09.12.2023в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

На виконання умов договору кредитодавець свої зобов`язання відповідно умов кредитного договору виконав, перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові пошти у загальному розмірі 28 000,00 грн. у відповідно до основного договору та додаткової угоди, що підтверджується випискою по рахунку приватного клієнта №155168-2025/0701 за період 09.12.2023 по 07.08.2024, наданою ПАТ «Банк Восток».

Разом з тим, суд встановив, що анкета клієнта на отримання кредиту містить персональні дані ОСОБА_1 , зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номер банківського рахунку та інше.

Суд зауважує, що відповідач не надав доказів повернення платежів, у зв`язку із помилковим надходженням на його банківську карту платежів розміром 21000,00 грн. та 7 000,00 грн.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, в передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за непогашеним основним зобов`язанням, яка складається із непогашеного тілу кредиту в загальному розмірі 16562,46 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 16562,46 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця враховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), від 04.07.2018 (справа № 310/11534/13-ц), від 31.10.2018 (справа № 202/4494/16-ц).

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою і відповідачем кредитного договору з урахуванням додаткової угоди, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а остання зобов`язувалась повернути наданий кредит в повному обсязі у визначений договором строк до 08 липня 2024 року.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 08 липня 2024 року.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «Бізнес Позика» вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом за період понад встановлений договором, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за кредитним договором в розмірі, що становить 8 720,65 грн. Вказана сума вказана у письмовому розрахунку позивача станом на 08 липня 2024 року.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконував, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором в розмірі 25 283,11 грн., яка складається із: 16562,46 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8720,65 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.

Згідно із ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1870,88 грн., що є пропорційно задоволеним позовним вимогам (77,27%).

Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611,626,627,628,638,1048-1049,1054,1055,1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст.10-13,141,259,263-265,268,279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» розташованого за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.411 код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість кредитним договором у розмірі 25 283,11грн. та судовий збір у розмірі 1870,88 грн.

В задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 березня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.