Рішення № 134836037, 11.03.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 212/5838/25

Провадження № 2/686/2924/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 березня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Чевилюк З.А.

при секретарі Томашівській А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, цивільну справу №212/5838/25 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,- -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу 94197,32 грн.:74995,15 грн.-заборгованість за тілом кредиту;19202,17 грн.-заборгованість за відсотками, за кредитним договором №б/н від 23.05.2022 та судовий збір 2422,40 грн.

23.05.2022 відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодився на умови: тип кредиту- відновлювальна кредитна лінія до 200000 грн., тип кредитної карти карта «Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка, відсотків річних 42 %. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власного підпису в банківській системі України».

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв`язку з чим станом на 07.04.2025 утворилася заборгованість в розмірі 94197,32 грн.. яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 74995,15 грн. та заборгованості за відсотками 19202,17 грн.

20.06.2025 року ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна І.Б., справу №212/5838/25 передано за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

30.10.2025 року в порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для судового розгляду в провадження судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Чевилюк З.А.

Ухвалою суду від 03.11.2025по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.01.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток мі місце його реєстрації, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення судового розгляду від нього не надходило. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

В зв`язку із вищенаведеним суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23.05.2022 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту.

23.05.2022 відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Умовами договору визначено наступне:

-тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія до 200000 грн. (п. 1.2 договору);

-тип кредитної карти карта «Універсальна»;

-строк кредитування 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2 договору);

-процентна ставка - 42 % річних (п. 1.3 договору).

Крім того, п. 1.4 договору передбачено кількість, розмір платежів та періодичність їх сплати.

На підстав укладеного договору відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , в зв`язку із закінченням строку її дії відповідачу було видано кредитну картку № НОМЕР_2 , та з аналогічної підстави вказану карту було замінено на № НОМЕР_3 .

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом,про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка за договором, однак припинив надавати позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв`язку з чим станом на 07.04.2025 утворилася заборгованість в розмірі 94197,32 грн.. яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 74995,15 грн. та заборгованості за відсотками 19202,17 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Заявлений обсяг заборгованості підтверджується зібраними по справі доказами та підлягає стягненню з відповідача.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку передбаченому ст.141 ЦПК.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 12, 13, 81, 263 265, 274,280-282 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 611, 625, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код 14360570) 94197,32 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 23.05.2022 та судовий збір 2422,40 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 16 березня 2026 року.

Суддя: З.А.Чевилюк