Ухвала суду № 134835333, 16.03.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/144/26

Провадження №6/951/2/2026

УХВАЛА

16 березня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання старшого державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розшук боржника,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Марія Яцина звернулася до суду із поданням про розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у Бережанському відділі ДВС Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження за №78199409 щодо примусового виконання виконавчого листа №951/890/24, виданого 06.05.2025 Козівським районним судом Тернопільської області. 29.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження. Станом на 01.12.2025 аліменти по виконавчому провадженні №78199409 не стягнуті, заборгованість по аліментах становить 336304,20 грн. 02.09.2025 державним виконавцем внесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників. 10.09.2025 державним виконавцем застосовано до боржника тимчасові обмеження, а саме винесено постанову про заборону на виїзд за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання.

Також встановлено, що за відомостями Державної прикордонної служби України відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону. За даними відповідей з Пенсійного фонду України інформації по боржнику не знайдено.

За змістом відповіді Державної податкової служби інформацію по боржнику не надано, так як дані щодо боржника, зазначені у запиті, не відповідають інформації, яка наявна в державному реєстрі.

10.09.2025 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. 10.09.2025 державним виконавцем накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, власником якого він є.

Згідно відповіді Козівської селищної ради повідомлено про зареєстроване місце проживання боржника та надано Акт №111 від 12.09.2025 обстеження житлово-побутових умов проживання боржника. З акту державного виконавця від 19.09.2025 встановлено, що боржник за зареєстрованою адресою місця проживання відсутній. 15.01.2026 державним виконавцем скеровано запит до Козівської селищної ради про фактичне місце проживання боржника.

Відповідно до розрахунку, складеного державним виконавцем, заборгованість ОСОБА_2 по аліментах станом на 16.02.2026 становить 344629,40 грн.

На підставі викладеного просить подання задовольнити.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 26.02.2026 прийнято подання до розгляду та призначено судове засідання для розгляду подання на 05.03.2026.

Ухвалою суду від 05.03.2026 розгляд подання відкладено на 16.03.2026.

У судове засідання старший державний виконавець не з`явилася, у заяві від 16.03.2026 розгляд подання просила проводити у її відсутності.

Представник стягувача, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду подання, у судове засідання не з`явилася, жодних заяв та клопотань не подавала.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду подання, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

З огляду на те, що неявка вказаних осіб не є перешкодою для судового розгляду, суд вважає за можливе провести розгляд подання за відсутності учасників справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) здійснює розгляд подання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа №951/890/24, виданого Козівським районним судом Тернопільської області 06.05.2025, зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачувати на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 2000 чеських крон, що виплачуються матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 15 числа кожного місяця наперед, починаючи з 01.08.2013 (а.с. 9).

29.05.2025 старшим державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марією Яциною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78199409 щодо виконання виконавчого листа №951/890/24, виданого Козівським районним судом Тернопільської області 06.05.2025 (а.с.10 зворот).

За змістом Акту державного виконавця від 19.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , боржник ОСОБА_3 відсутній, квартира зачинена, встановити майно боржника неможливо (а.с. 11).

02.09.2025 старшим державним виконавцем Яциною М.М. внесено відомості про ОСОБА_2 до Єдиного реєстру боржників (а.с. 12).

10.09.2025 старшим державним виконавцем Яциною М.М. винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (а.с. 13 зворот), про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України (а.с. 14 зворот), про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (а.с. 15 зворот), про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання (а.с. 16 зворот).

Відповідно до виклику державного виконавця від 10.09.2025, боржника ОСОБА_2 зобов`язано з`явитися до державного виконавця 17.09.2025 (а.с. 17).

Згідно з довідкою від 12.09.2025, наданою Козівською селищною радою, громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає за місцем реєстрації (а.с. 21). Аналогічна за змістом інформація зазначена в Акті №111 від 12.09.2025 обстеження житлово-побутових умов проживання, який виданий Козівською селищною радою (а.с. 20).

Актами державного виконавця від 27.11.2025 та від 14.01.2026 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , боржник ОСОБА_3 відсутній, квартира зачинена, встановити майно боржника неможливо (а.с. 22, 23).

Із відповіді Державної податкової служби України на запит №314176211 від 13.02.2026 слідує, що реквізити, зазначені у запиті, зокрема РНОКПП або серія і номер паспорта та прізвище, ім`я, по батькові не відповідають інформації, яка наявна в Державному реєстрі (а.с. 28).

За змістом відповіді Державної прикордонної служби України на запит №314176350 від 13.02.2026 відсутні дані щодо перетину боржником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону за період з 29.05.2025 по 13.02.2026 (а.с. 29).

З відповіді Пенсійного фонду України на запит №314176117 від 13.02.2026 вбачається, що за даними, надісланими у запиті, неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу (а.с. 30).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, станом на 16.02.2026 сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 у ВП №78199409 становить 344629,40 грн (а.с. 31-32).

Порядок виконання рішень судів та рішень інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Положеннями частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина восьма статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до частини першої статті 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

За нормами частини другої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи. Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місця реєстрації, якщо вони відрізняються. Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місця знаходження боржника - фізичної особи або дитини, а саме: отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; отримання інформації щодо місця роботи боржника; отримання інформації про боржника з інших джерел.

Оскільки чинне законодавство не передбачає видачі ухвали про розшук боржника лише на підставі звернення державного виконавця, а передбачає розгляд цього подання судом, то підстави звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинні бути підтверджені відповідними документами. Такі документи повинні обґрунтувати наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника та безрезультатність виконавчих дій щодо виявлення місцезнаходження боржника.

Тобто, перш, ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, державний виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання /перебування боржника.

Суд звертає увагу, що державним виконавцем не були вжиті всі необхідні заходи з метою встановлення фактичного місця проживання чи перебування боржника, у тому числі здійснення запитів до відповідних уповноважених органів щодо витребування інформації про те, чи не оголошений боржник у розшук в рамках кримінального провадження, відомостей з приводу можливого його перебування в установах виконання покарань, в закладах охорони здоров`я,в лавах ЗСУ, також не отримано будь-якої інформації про місце перебування боржника від учасників виконавчого провадження та інших осіб, що передбачено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, Законом України «Про виконавче провадження».

Окрім цього, з наданих державним виконавцем документів неможливо встановити чи вживалися заходи щодо встановлення належного боржнику зареєстрованого нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Поряд з цим відповідно до пункту 2 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.

Проте з наданих до подання документів вбачається, що державний виконавець для отримання зазначеної вище інформації, почав здійснювати відповідні заходи лише з 13.02.2026.

Також суд звертає увагу, що долучені до подання докази не дають можливості перевірити виконання старшим державним виконавцем вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо надіслання боржнику постанов виконавця та інших документів виконавчого провадження. Зі списків згрупованих відправлень, що подавались Бережанським ВДВС поштовому оператору АТ «Укрпошта» та копій конвертів, наданих суду, не видається можливим встановити, які саме документи направлялися боржнику цими поштовими відправленнями.

Державним виконавцем зазначено, що ним вчинено ряд виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду. Разом з тим суду не надано достатніх і достовірних доказів, які б підтверджували вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо виконання рішення суду, встановлення фактичного місця перебування боржника, з`ясування відомостей щодо його фактичного місця проживання.

Водночас суд враховує, що відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

При вирішенні даного подання суд також бере до уваги, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті, оскільки будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося "згідно із законом", не переслідувало легітимну ціль та було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Отже, із наданих суду матеріалів вбачається, що на даний час відсутні достатні підстави вважати, що місце проживання, перебування боржника є невідомим та існує обґрунтована необхідність в оголошенні його в розшук, а тому у задоволенні подання старшого державного виконавця про розшук боржника ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись статтями 258-260, 353, 354, 438 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розшук боржника ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк