Ухвала суду № 134829353, 12.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2026 року м. Київ № 640/29527/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві та Головного управління ДФС у місті Києві про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту також відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України в якому просить суд:

- на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 16.04.2015 по 17.03.2020, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості з врахуванням вже виплаченої їй суми у розмірі 195 102,40 грн;

- на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 17.03.2020 по дату надання відповідачем відповіді (довідки) щодо розмірів посадового окладу по посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (або рівнозначній посаді) відповідно до штатних розписів з врахуванням коефіцієнту підвищення заробітку відповідно до розмірів посадових, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, згідно окладів відповідно до штатних розписів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

11 травня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 (суддя Шевченко А.В.) прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Виключено ДПС України з числа відповідачів у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку адміністративна справа була передана для повторного автоматизованого розподілу.

За результатами автоматизованого розподілу справа 26.03.2024 була передана на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Дослідивши подану позивачем уточнену позовну заяву, судом встановлено, що в уточненій позовній заяві позивач просить суд:

- на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 16.04.2015 по 17.03.2020, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості з врахуванням вже виплаченої їй суми у розмірі 195 102,40 грн;

- на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 17.03.2020 по дату надання відповідачем відповіді (довідки) щодо розмірів посадового окладу по посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (або рівнозначній посаді) відповідно до штатних розписів з врахуванням коефіцієнту підвищення заробітку відповідно до розмірів посадових, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, згідно окладів відповідно до штатних розписів.

При цьому, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що під час ухвалення судового рішення у справі №826/8906/15, яким її поновлено на роботі, не вирішено питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в установленому законом порядку, а саме: при проведенні судом розрахунку про стягнення суми середнього заробітку не був врахований коефіцієнт підвищення заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 16.04.2015 по 17.03.2020.

Також позивач вважає, що з відповідача на її користь має бути стягнутий середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, а саме: з 17.03.2020 по дату написання позовної заяви.

Позивач зазначила, що оскільки рішення про поновлення її на посаді не виконано, вона також звертається з відповідним позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.03.2020 по дату подання уточненого позову 05.11.2021.

Також в обґрунтуванні позову ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача - ДПС України, надати реєстратора Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади» - Міністерству юстиції України, відомості щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону №1683-VII, що сприятиме повному захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Тобто, прохальна частина уточненої позовної заяви фактично містить вимоги до ГУ ДПС у м. Києві про нарахування та виплату коефіцієнта підвищення посадового окладу 16.04.2015 по 17.03.2020, а також середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 17.03.2020 по дату надання відповідачем відповіді (довідки) щодо розмірів посадового окладу по посаді заступника начальника ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (або рівнозначній посаді) відповідно до штатних розписів, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, згідно окладів відповідно до штатних розписів.

Водночас, виходячи з описової частини уточненої позовної заяви, позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, а саме: з 17.03.2020 по дату написання позовної заяви; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.03.2020 по дату подання уточненого позову 05.11.2021; зобов`язати відповідача - ДПС України, надати реєстратора Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади» - Міністерству юстиції України, відомості щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону №1683-VII, що сприятиме повному захисту прав, свобод та інтересів позивача. Проте, прохальна частина заявлених позову не містить таких позовних вимог.

Крім того, позивачем не зазначено кінцеву дату, по яку вона просить виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 17.03.2020.

Таким чином, прохальна частина позову (предмет позову) не відповідає заявленим у позовній заяві підставам та предмету позову, описаному в обґрунтуванні уточненої позовної заяви. Крім того, виходячи з наведеного позивачем обґрунтування, зокрема в частині необхідності зобов`язання відповідача - ДПС України, надати реєстратора Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади» - Міністерству юстиції України, відомості щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону №1683-VII, що сприятиме повному захисту прав, свобод та інтересів позивача, позивачем не заявлено у прохальній частині в якості предмету позову означене прохання та, відповідно, не уточнено склад відповідачів.

Також позивач в уточненій позовній заяві зазначила коефіцієнти підвищення посадового окладу з 01.01.2019, з 01.01.2020 та з 01.01.2021 без надання нормативного обґрунтування підстав їх визначення саме у такому числовому вираженні та без надання документального підтвердження.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням вказаних судом зауважень, а також надати докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині самостійного визначення коефіцієнтів підвищення посадового окладу з 01.01.2019, з 01.01.2020 та з 01.01.2021.

Згідно частин тринадцятої - п`ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині самостійного визначення коефіцієнтів підвищення посадового окладу з 01.01.2019, з 01.01.2020 та з 01.01.2021;

- привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 160 КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень та надати суду три примірники позовної заяви;

- уточнити склад відповідачів.

Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.