Ухвала суду № 134824509, 11.03.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/874/13-ц

Провадження № 6/584/1/26

УХВАЛА

11.03.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

за участі: секретаря Зікрати Я.В.

представника заявника: Третьякова С.М. (в режимі відеоконференції),

представників заінтересованих осіб: адвоката Формова В.В. (в режимі

відеоконференції), Зенової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Путивль заяву представника ОСОБА_1 адвоката Третьякова Сергія Миколайовича, заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Козацька», Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні», Путивльський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Третьяков С.М., звернувся до суду з зазначеною заявою, в якій просить скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, накладене на підставі ухвали Путивльського районного суду Сумської області від 13 травня 2016 року по справі № 584/784/13-ц, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у період з 2013 року по 2024 рік він добровільно погасив заборгованість по судовому наказу № 920/1145/13 від 9 вересня 2013 року, виданому Господарським судом Сумської області про стягнення на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості у розмірі 536658 грн. 09 коп., по судовому наказу № 920/1567/14 від 17 жовтня 2014 року, виданому Господарським судом Сумської області про стягнення на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості у розмірі 160811 грн. 01 коп., витрати по судовому збору у розмірі 3153 грн. 16 коп., по судовому наказу № 920/762/16 19743 грн. 30 коп. та 3166 грн. 33 коп. витрат по судовому збору, та погашення по зведеному провадженню 2000 грн. та 4000 грн. У 2025 році було сплачено більше 22165,00 грн. по виконавчому провадженню. Станом на початок 2026 року ОСОБА_1 здійснив по зведеному виконавчому провадженню погашення боргів на суму 751696,89 грн. (половина боргу). Все це свідчить, що ОСОБА_1 не ухилявся від виконання зобов`язань, а навпаки всіляко здійснює погашення заборгованості, а тому безтермінове продовження дії обмеження його у праві виїзду за межі України є занадто суворим і значно обмежує його права на отримання більш оплачуваної роботи, що в свою чергу дасть змогу більше сплачувати на погашення решти боргу. При наявності можливості виїздити за межі України ОСОБА_1 отримає змогу укласти із автоперевізними фірмами трудовий договір, як водій з виконання роботи міжнародних перевезень вантажів, що значно збільшить його заробітну плату, тому що в договорах з водіями (діюча практика трудових взаємовідносин із автоперевізниками) передбачається порядок розрахунку розміру оплати водію за виконання роботи у відсотковій (%) залежності від вартості автопослуги, а тому протягом місяця водій зможе отримувати офіційну зарплату в розмірі 1000 доларів США. Це в свою чергу дасть можливість ОСОБА_1 збільшити і розмір відрахувань по виконавчому провадженню.

Представник заінтересованої особи - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» адвокат Формов В.В. подав заперечення на заяву, в яких проти задоволення заяви заперечував та зазначив, що відносно ОСОБА_1 відкрито зведене виконавче провадження і сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Сумигаз» станом на 16.01.2025 становить 664238,87 грн. Часткове внесення ОСОБА_1 коштів на погашення заборгованості в період з 2013 по 2024 рік, як підстава для скасування встановленого щодо нього тимчасового обмеження, вже виступала предметом судового розгляду. Ухвалами Путивльського районного суду Сумської області від 01.12.2022 та від 26.01.2024, які постановами Сумського апеляційного суду від 28.02.2023 та від 06.08.2024 відповідно залишено без змін, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду з цих підстав. Довготривале обмеження заявника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України пов`язане з невиконанням ним боргових зобов`язань. Офіційне працевлаштування заявника водієм також не є підставою для скасування вжитого ухвалою суду щодо ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Таким чином, на даний час не відпали підстави, які були наявними під час застосування відносно ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (а.с. 29-32).

Начальник Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Зенова О.В. у відзиві на подану заяву заперечувала щодо її задоволення, обґрунтовуючи свою позицію тим, що боржник у зведеному виконавчому провадженні ЄДРВП № 31985035 ОСОБА_1 станом на 04.03.2026 має заборгованість у розмірі 839394,90 грн., тому відсутні підстави для скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 13.05.2016 у справі № 584/874/13-ц (а.с.76-77).

Представник заявника адвокат Третьяков С.М. в судовому засіданні внесену заяву підтримав.

Начальник Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Зенова О.В. в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала з підстав, викладених у відзиві на подану заяву.

Представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» адвокат Формов В.В. проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не погашено заборгованість перед АТ «ОГС «Сумигаз» по зведеному виконавчому провадженню № 31985035.

Представник ТОВ «Агрофірма «Козацька» в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій справу просив розглядати у його відсутність.

Представник ДП «НЕК «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши представника заявника, представників заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 13 травня 2016 року у цивільній справі № 584/874/13-ц, провадження № 2/584/14/16 подання начальника Путивльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області було задоволено частково. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта боржнику ОСОБА_1 до погашення ним заборгованості по:

- виконавчому листу № 2-3988/09 від 21 вересня 2009 року, виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення на користь ВАТ «Сумигаз» 450000 грн. шкоди;

- виконавчому листу № 2-3988/09 від 21 вересня 2009 року, виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення на користь ВАТ «Сумигаз» 259734 грн. 60 коп. боргу;

- наказу № 5021/2315/2011 від 25 листопада 2011 року, виданого Господарським судом Сумської області, про стягнення на користь ТОВ «Агрофірма «Козацька» 47645 грн. 40 коп.;

- наказу № 5021/1636/12 від 18 лютого 2013 року, виданого Господарським судом Сумської області, про стягнення на користь ОСОБА_2 95451 грн. 60 коп.;

- виконавчому листу № 818/1507/14 від 23 липня 2014 року, виданого Сумським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь ДП «НЕК «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні» 5100 грн. штрафних санкцій;

- наказу № 920/1145/13 від 9 вересня 2013 року, виданого Господарським судом Сумської області, про стягнення на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 536658 грн. 09 коп.;

- виконавчому листу № 2/584/5/14 від 19 березня 2014 року, виданого Путивльським районним судом Сумської області, про стягнення на користь ОСОБА_3 2448 грн. судових витрат;

- наказу № 920/1567/14 від 17 жовтня 2014 року, виданого Господарським судом Сумської області, про стягнення на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 160811 грн. 01 коп.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 26 січня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Неговської І.В., заінтересовані особи ПАТ АБ «Укргазбанк», ТОВ «Агрофірма «Козацька», ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні», Путивльський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Постановою Сумського апеляційного суду Сумської області від 06 серпня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Неговської І.В., на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 26 січня 2024 року залишено без задоволення, а ухвалу - без змін (а.с.7-10).

Як вбачається із копії трудової книжки НОМЕР_1 та довідки ТОВ «Синтез» від 08.09.2025 № 151 ОСОБА_1 з 04.04.2024 працює у вказаному товаристві водієм автотранспортних засобів (а.с.12).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно ч.5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. В силу частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Пунктом 5 частини першої статті 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. За змістом пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Виходячи зі змісту статті 33 Конституції України, статті 313 ЦК України, пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України, і в`їзду в Україну громадян України», в їх системному зв`язку, вбачається, що право боржника на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв`язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. Зокрема, у справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria), рішення від 26.11.2009 року (заява № 34383/03), Європейський суд визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування. Тимчасове обмеження в праві виїзду за ухилення від виконання зобов`язань має відповідати трьом критеріям: - ґрунтуватися на національному законі; - переслідувати одну або декілька легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції; - відповідати справедливому балансу між правами людини та публічним інтересом, тобто бути пропорційним меті його застосування.

Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише настільки, наскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82). Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

У пункті 50 вказаного рішення зазначається, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. рішення Європейського Суду у справі «Рінер проти Болгарії», § 124 і рішення Європейського Суду Фельдеш и Фельдешне Хайлик проти Угорщини, § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості та законності процедури (див. рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. у справі «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70 Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, які стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. у справі Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60).... Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 тривалий строк обмежений у праві виїзду за кордон України, а саме - з 2016 року. Однак, заперечення представників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» та Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) проти задоволення заяви, на переконання суду, є обґрунтованими, оскільки загальна заборгованість ОСОБА_1 за зведеним виконавчим провадженням № 31985935 станом на 04.03.2026 становить 839394 грн. 90 коп.

Доводи ж представника заявника, викладені у поданій до суду заяві, не є підставою для скасування тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

З огляду на таке, суд приходить до висновку, що обмеження заявника у праві виїзду за кордон є виправданим і співмірним з правом стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № 31985035 отримати належні їм кошти, стягнуті з ОСОБА_1 судовими рішеннями.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст.259, 260, 441 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Третьякова Сергія Миколайовича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Козацька», Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні», Путивльський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.03.2026.

Суддя С.М.Токарєв