Постанова № 134824026, 13.03.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/473/26

Номер провадження 1-кс/573/51/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Білопілля

Слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 , погоджене начальником Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Суми, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2026 старший слідчий СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 , звернувся із клопотанням, погодженим начальником Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42025202540000046 від 14.04.2026 за ч. 1 ст. 305, ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України відносно ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що:

- незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув наркотичний засіб «метадон» вагою 0,1106 г, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 307 КК України, - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.

-незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув наркотичний засіб «метадон» вагою 0,0672 г., вчинений повторно, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.

-незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув наркотичний засіб «метадон» вагою 0,0438 г., вчинений повторно та з попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб.

13.03.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколами про результати аудіо, - відео контролю особи;

- протоколами про результати контролю за вчиненням злочину;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ;

- висновками судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчим надано оцінку в сукупності всім обставинам, у тому числі:

1)вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

2)тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, а саме у вигляді виключно позбавлення волі на строк від 6 до 10 років та усвідомлення підозрюваним невідворотності покарання за вчинення тяжкого злочину;

3)віку підозрюваного ОСОБА_4 , стан його здоров`я;

4)відсутності соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_4 , його способу життя, суспільної небезпечності, посередній характеристиці;

5)відсутності у підозрюваного ОСОБА_4 офіційного місця роботи і легального постійного заробітку.

Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) обгрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , не має стійких соціальних зв`язків, а саме не має на утриманні неповнолітніх та/або малолітніх дітей, неодружений, не має постійного місця роботи, крім того, останній усвідомлює невідворотність призначення йому покарання за вчинений злочин, а саме виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, при цьому, із врахування характеру та способу вчинення ним кримінального правопорушення свідчить про ступінь суспільної небезпечності підозрюваного та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та суду.

Тому, на думку органу досудового розслідування без застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде переховуватись від органів досудового розслідування або суду та непередбачуваністю своїх дій з метою не бути викритим та ізольованим становитиме небезпеку для суспільства.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) обумовлена тим, що ОСОБА_4 , вчинив інкримінований йому злочин з метою особистого збагачення, в умовах свого майнового стану, відсутності офіційного працевлаштування та легального доходу. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з аналогічних мотивів.

Вказані вище ризики та їх обґрунтування виключають можливість застосування відносно підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів. Перелічені ризики виправдовують тримання ОСОБА_4 , під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Щодо поняття «обґрунтована підозра» слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує позицію ЄСПЛ, відображену в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Матеріалами справи підтверджується, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами про результати аудіо, - відео контролю особи; протоколами про результати контролю за вчиненням злочину; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; висновками судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України. Зокрема санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строки від 6 до 10 років. Віднесення вказаного злочину до категорії тяжких свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності особи підозрюваного та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду, незаконно вплинути на свідків в рамках кримінального провадження, матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності. Зазначене може вплинути на повноту та об`єктивність досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані вище обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання заявленим ризикам, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.

Слідчий суддя вважає, що застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , не зможе запобігти ризикам, наведеним у вказаному клопотанні.

Так, особисте зобов`язання та особисту поруку до підозрюваного ОСОБА_4 застосувати неможливо, оскільки він вчинив злочин та своєю поведінкою в момент вчинення злочину продемонстрував девіантну спрямованість своєї особистості, та в подальшому, перебуваючи на свободі, може продовжувати свою злочинну діяльність.

Застава не може бути обрана, так як підозрюваний ОСОБА_4 , не буде ізольований від суспільства, а тому зможе продовжувати свою злочинну діяльність, пов`язану із незаконним збутом наркотичних засобів.

Домашній арешт до ОСОБА_4 , застосувати не представляється за можливе оскільки, розуміючи, що останній не має стійких соціальних зв`язків, тому матиме реальну можливість змінити місце проживання та продовжувати свою злочинну діяльність.

Таким чином, єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та застосувати підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 грн.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто по 11 травня 2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 грн.

Роз`яснити ОСОБА_4 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26270240, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Сумській області, IBAN: UA558201720355249001000008869.

У разі внесення вказаної суми застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом та вимогою незалежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися за межі Сумського району Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваною, яка перебуває під вартою, - з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: